Постанова № 36799931, 13.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/7028/13-а

13.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 14.10.2013 року у справі №801/7028/13-а

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим (вул. Строітельна, 6 А, м. Саки, Автономна Республіка Крим, 96500),

третя особа: Сакське міськрайонне управління юстиції в особі - відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ (вул. Курортна, буд.25, м. Саки, Автономна Республіка Крим, 96500),

про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м.Саках та Сакському районі АР Крим, третя особа: Сакське міськрайонне управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ, про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим від 23.04.2013 року №1451 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій за неподання звітності за 2012 рік.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №801/7028/13-а від 14.10.2013 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким визнати рішення відповідача від 23.04.2013 року №1451 в сумі 170,00 грн. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій за неподання звітності за 2012 рік правомірними, залишити їх у силі.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, третя особа - Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.2013 року у справі №801/7028/13-а в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову суду, якою в задоволенні позовних вимог відмити.

Апеляційні скарга мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Враховуючи, що апеляційні скарги стосуються одного й того ж рішення суду першої інстанції, судова колегія з метою повного, всебічного та своєчасного розгляду справи вважає можливим об'єднати апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ в одне провадження для спільного апеляційного розгляду.

У судове засідання 13.01.2014 року позивач не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення, у яких просив залишити апеляційні скарги відповідача та третьої особи без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судове засідання 13.01.2014 року не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі відповідно до діючого законодавства України.

Представник третьої особи у судове засідання 13.01.2014 року не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в апеляційній скарзі просив розглядати справу без його участі.

Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим та Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим, третя особа: Сакське міськрайонне управління юстиції в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ, про визнання відсутності компетенції (повноважень) відповідача щодо постановки позивача на обліках платника єдиного внеску, за ознакою особи, що має статус приватного підприємця; визнання незаконним рішення відповідача від 23.04.2013 року №1451 про застосування до позивача штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання звітності за 2012 рік, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та його скасування. Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим стосовно позивача було винесено рішення №1451 про застосування штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за неподання звітності за 2012 рік у строк до 11.02.2013 року. Вказані штрафні санкції застосовані до позивача, як до особи, що має статус приватного підприємця. На думку позивача, зазначене рішення не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та повинно бути визнано судом протиправним, оскільки рішенням Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року по справі №2-14/16620-2003 державна реєстрація ОСОБА_3, як суб'єкта підприємницької діяльності була скасована. Крім того, позивач є інвалідом другої групи, що на його думку також обґрунтовує безпідставність рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим №1451 від 23.04.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Сакське міськрайонне управління юстиції в особі - відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ (а.с.79-80).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутні обов'язки щодо подання відповідачу будь-яких звітів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця, оскільки з 02.02.2004 року позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, не є фізичною особою-підприємцем, а тому не повинен подавати до відповідача звітність щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

Судова колегія не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 4 зазначеного Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно пунктів 1 та 4 частини 2 статті 6 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до пункту 4 частини 1 статі 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Матеріали справи містять відомості про те, що ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа без утворення юридичної особи, що підтверджується архівною випискою виконавчого комітету Сакської міської ради №11.7-05/168-122 від 09.09.2013 року з розпорядження Сакської міської ради від 04.11.1996 року №232 (а.с.92).

Відповідний запис про державну реєстрацію ОСОБА_3 як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи міститься також у Журналі обліку реєстрації підприємницької діяльності (а.с.114-117).

Відділом Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04.11.1996 року заведена реєстраційна справа на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3, у якій знаходяться реєстраційна картка №208 суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, заповнена ним особисто 04.11.1996 року, та квитанція №00032 від 04.11.1996 року про сплату реєстраційного збору (а.с.110-113).

04.11.1996 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 зареєстрований у відповідача за номером 06115075/01063, що підтверджується карткою страхувальника (а.с.62).

17.12.1996 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим із заявою про реєстрацію платника внесків до Пенсійного фонду (а.с.99).

23.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Саки та Сакькому районі АР Крим складений акт про виявлене порушення №471 за фактом ненадання (несвоєчасного надання) звітності до Пенсійного фонду України, яким встановлено, що ПП ОСОБА_3 всупереч вимог діючого законодавства України не наданий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік (а.с.58).

23.04.2013 року рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Саки та Сакькому районі АР Крим №1451 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасне подання за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом до частого підприємця ОСОБА_3 застосовані штрафні санкції у розмір 170,0 грн. (а.с.59).

Вищевказані акт та рішення були отримано позивачем особисто 26.04.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.63).

Не погодившись з рішенням відповідача від 23.04.2013 року №1451, ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Саки та Сакькому районі АР Крим через те, що він не несе обов'язку подавати звітність, який покладений на платників єдиного внеску, оскільки рішенням Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року по справі №2-14/16620-2003 його державна реєстрація, як суб'єкта підприємницької діяльності була скасована (а.с.7).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим №5959/06-59 від 05.07.2013 року скаргу позивача залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на її подачу (а.с.8).

Також, судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року у справі №2-14/16620-2003 за позовом Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації скасована державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, зареєстрованого Управлінням економіки Сакської міської ради (а.с.49).

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2004 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2004 року, апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на рішення Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року по справі №2-14/16620-2003 повернута ОСОБА_3 без розгляду (а.с.50, 51-52).

На час ухвалення та набрання законної сили рішенням Господарського суду АР Крим від 15.12.2003 року по справі №2-14/16620-2003 про скасування державної реєстрації позивача як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, визначались Законом України «Про підприємництво» № 698-XII від 07.02.1991 року.

Суд першої інстанції в обґрунтування задоволення позовних вимог позивача в оскаржуваному рішенні зазначив, що Закон України «Про підприємництво» не містить будь-яких обов'язків для завершення процедури скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб та не передбачає обов'язку для особи, відносно якої прийняте судове рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи надавати будь-кому будь-які документи з метою завершення оформлення такої процедури. При цьому, також зазначив, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи за рішенням господарського суду за Законом України «Про підприємництво» є остаточним саме з моменту набрання судовим рішенням законної сили і цей юридичний факт не ставиться у залежність від того, чи завершено процес оформлення документальних формальностей, пов'язаних із доведенням інформації про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи до органу, який проводив державну реєстрацію такого суб'єкту.

Проте, судова колегія не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно абзацу 1 частини 18 статті 8 Закону України «Про підприємництво», чинного на момент набрання законної сили судовим рішенням про скасування державної реєстрації позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи передбачено, що скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи за особистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду в разі: визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів; здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України; несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством); неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Згідно з частиною 19 статті 8 зазначеного Закону скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державної статистики, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Пенсійного фонду України про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (частина 20 статті 8 Закону України «Про підприємництво»).

Частиною 21 статті 8 Закону України «Про підприємництво» передбачено, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, процедура виключення з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України в даному випадку стосувалась лише юридичних осіб, оскільки фізичні особи зі статусом суб'єктів підприємницької діяльності реєстрацію в зазначеному реєстрі не проходили.

Проте, відповідно до статті 7 Закону України «Про підприємництво» відносини, пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності, регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 6 зазначеного Закону визначено, що порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відповідними законодавчими актами України.

Так, порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності визначений Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 року №740.

Згідно пункту 1 вищевказаного Положення воно визначає порядок державної реєстрації та перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

У відповідності до пункту 33 цього ж Положення передбачено, що скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (господарського суду) у разі: провадження діяльності, що суперечить законодавству; несвоєчасного повідомлення підприємцем-громадянином про зміну свого постійного або тимчасового місця проживання; неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Згідно пункту 37 вищевказаного Положення скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Тобто, виходячи з системного аналізу наведеної правової норми, слідує, що пункт 37 Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності не передбачав скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи лише на підставі рішення суду, без надання інших документів.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання на підставі судового рішення лише припиняє господарську діяльність відповідного суб'єкта та є підставою для здійснення заходів щодо проведення процедури ліквідації відповідного суб'єкта.

З матеріалів справи слідує, що на теперішній час ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності, відомості про якого не включені до Єдиного державного реєстру.

При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги, що зняття з обліку платників єдиного внеску в органах Пенсійного фонду України здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV та Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року №21-6 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №995/18290, на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не заперечується того, що він не повідомляв орган, яким проведено державну реєстрацію позивача як суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи про наявність відповідного судового рішення - рішення Господарського суду АР Крим про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, а також зазначене рішення не надходило до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим.

Таким чином, оскільки позивач до теперішнього часу є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, то відповідач, приймаючи рішення від 23.04.2013 року №1451 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій за неподання звітності за 2012 рік, діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, з врахуванням приписів статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим від 23.04.2013 року №1451 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій за неподання звітності за 2012 рік та прийняття в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись частиною 3 статті 24, статтями 160, 167, частиною 1 статті 195, статтею 197, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об'єднань громадян Реєстраційної служби Сакського МРУЮ на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2013 року у справі №801/7028/13-а - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2013 року у справі №801/7028/13-а в частині визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі АР Крим від 23.04.2013 року №1451 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних санкцій за неподання звітності за 2012 рік - скасувати.

Постановити в цій частині нову постанову: в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2013 року у справі №801/7028/13-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Воробйова