Постанова № 36799694, 22.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 року Справа № 904/7198/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пруднікова В.В.-доповідач

суддів:Орєшкіної Е.В. ,Широбокової Л.П.

секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.

Представники сторін:

від позивача: Куцевол О.М., представник, довіреність №6/81 від 21.01.14;

від відповідача: Шуба Я.С., представник, довіреність № 33 від 01.01.14;

Розглядається апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.13р. у справі № 904/7198/13

за позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 2 809 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 року (суддя Загинайко Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" 2 360 грн. 28 коп. - плати за користування вагонами, 448 грн. 80 коп. - збору за зберігання вантажу

Не погодившись з рішенням суду, відповідач у справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку та умов експлуатації залізничних під"їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.

Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" регулюються договором №ПР/М-12-2/14-1438 НЮдч "Про експлуатацію залізничної під"їзної колії ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"", яка примикає до станцій Терни і Рядова ДП "Придніпровська залізниця" від 21.09.12р.

На підставі укладеної вище угоди, за накладними №№ 42589440, 42592410 порожні власні вагони ЧП "Лізінгова компанія ВЛ" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони були затримані на підставі наказу № 154 від 16.03.13р., через зайнятість колій на станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 № №19039040, №18039039, №19039034, №21039047 та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф.ФДУ-92 №21039002 на загальну суму - 2 809 грн. 08 коп. з ПДВ.

Відомість плати за користування вагонами працівниками ПАТ "Північний ГЗК" підписано із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ПАТ "Північний ГЗК" готовий був прийняти вагони згідно добових «Заявок на відвантаження рудометалургійної вировини»".

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов"язанні.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно п.8 Правил зберігання вантажів: «Збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача, після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо)» та п. 2 Тарифного керівництва № 1 п.п. 2.1 «Збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (зодиниці) справляється в розмірі 5, 90 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба округляється до повної».

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць Факт затримки вагонів на станції в очікуванні під вантажні операції з вини ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" підтверджується актами загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника, доданими позивачем до матеріалів справи (а.с. 44-49), які підписано представниками ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" без заперечень.

Наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Мусіївка у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №6 від 16.03.2013р. та акт загальної форми ГУ-23 №7 від 12.03.2013р. Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Терни представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.

На час видачі наказу № 154 на станції Терни була лише 1 вільна колія № 2 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Терни, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів, суд вважає безпідставними.

Позивачем додано до матеріалів справи Положення зайнятості колій по ст. Терни ( т. 1 а.с. 128- 134).

Як вбачається з цього Положення, за весь час затримки спірних вагонів по наказу № 154 на станції Терни була лише 1 вільна колія №2 для обгону локомотивів, інші колії зайняті. Колії №№ 3,1,5,6,7,8 зайняті вагонами, які було затримано з вини одержувача вантажу. Решта колій зайнята під технологічними операціями з вагонами, передбаченими ЄТП роботи під"їзної колії на станції Терни та Рядова.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов"язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в затримці вагонів на станціях підходу, у запереченнях до відомостей плати за користування вагонами не зазначено, на яку конкретно колію могли бути подані спірні вагони (яка була вільна на час затримки).

Статтею 121 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачено, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; у інших випадках, передбачених Правилами користування вагонами і контейнерами.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у наступних випадках: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переборну спроможність. Вказана максимальна переборна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки користування вагонами (контейнерами), цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Зазначені відповідачем у відомостях плати за користування вагонами заперечення відповідно до статті 121 Статуту, п. 16 Правил не є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВГСУ по справах № 904/1782/13-г від 11.09.13р.; 904/1598/13-г від 11.09.13р., 904/1457/13-г від 27.09.13р.

Враховуючи вище викладені обставини, рішення господарського суду Дніпропетровської області, яким було стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця"

2 360 грн. 28 коп. - плати за користування вагонами, 448 грн. 80 коп. - збору за зберігання вантажу, відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.13р. у справі № 904/7198/13- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.13р. у справі № 904/7198/13 - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

25.01.14

З оригіналом згідно

Помічник судді К.В. Корх