Рішення № 36799553, 20.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24934/13 20.01.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Крапивній А.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про стягнення 12 131,52 грн.

за участю представників:

від позивача : Чекалов А.В. - представник за довіреністю № 0113-346 від 27.12.2013 р. від відповідача :Таценко К.М. - представник за довіреністю № 115/2014 від 02.01.2014 р.

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 12 131,52 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.10.2012 р. на автодорозі Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "КРКА Україна", під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Вольво, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом Кроне, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група".

19.12.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 12 313,52 грн. на користь страхувальника.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.11.2012 р. у справі № 1421/5959/12 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (Поліс № АВ/3701946).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 10.10.2012 р. на автодорозі Київ-Харків.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" суму страхового відшкодування у розмірі 12 131,52 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що сума страхового відшкодування повинна бути вирахувана на підставі звіту про оцінку транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а також вказав, що сума страхового відшкодування зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі ОСЦПВ, а також на суму ПДВ. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2655/0000280 від 29.12.2011 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРКА Україна", застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

10.10.2012 р. на автодорозі Київ-Харків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "КРКА Україна", під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Вольво, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом Кроне, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.11.2012 р. у справі № 1421/5959/12 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 12.10.2012 р., рахунку № С4174952 від 13.11.2012 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 18.12.2012 р., сформованого страхового акту № ПССКА-1696 від 18.12.2012 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" перерахувало на рахунок СТО - ТОВ "Атлант-М Дніпровська набережна" суму страхового відшкодування в розмірі 12 131,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16764 від 19.12.2012 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, винного у вчиненні ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3701946 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового від шкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

03.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою за вих. № 4418/1379-УСГ про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 12 131,52 грн. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами.

Такою особою, в даному випадку, є винний у скоєнні ДТП ОСОБА_4, однак, у разі якщо його цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, тобто, бере на себе відповідальність за свого страхувальника, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача, а відтак, є правомірним заявлення позову до нього щодо стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Вирішуючи питання щодо суми стягнення, суд відхиляє посилання ПАТ "Європейський страховий альянс" на приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо проведення обов'язкової оцінки.

Так, норми законодавства про страхування не покладають на страховика за договором добровільного страхування обов'язок доводити розмір збитків виключно шляхом проведення його оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а згідно ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

При цьому ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка визначає випадки, коли проведення оцінки майна є обов'язковим, такого обов'язку щодо оцінки на страховика, що уклав договір добровільного страхування, також не покладає.

Із преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює інші, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі, правовідносини і обов'язок проведення оцінки встановлюється для відповідача у правовідносинах з виконання ним взятого за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів обов'язку відшкодувати шкоду.

Таким чином, доводи відповідача про необхідність доведення розміру збитків виключно шляхом проведення його оцінки професійним оцінювачем відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не узгоджуються з нормами законодавства про страхування.

Щодо посилань відповідача на те, що має бути врахована оцінена шкода, отримана транспортним засобом, а, отже, повинен бути застосований коефіцієнт фізичного зносу, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач, виконуючи свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2655/0000280 від 29.12.2011 р., на підставі рахунку № С4174952 від 13.11.2012 р., розрахунку суми страхового відшкодування від 18.12.2012 р., сформованого страхового акту № ПССКА-1696 від 18.12.2012 р., виплатив потерпілій особі суму страхового відшкодування в розмірі 12 131,52 грн. (без врахування зносу), що підтверджується платіжним дорученням № 16764 від 19.12.2012 р.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 р. роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити, зокрема, з фактичної (реальної) суми, встановленої відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Наведеним спростовується помилкове твердження відповідача про здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в завищеному розмірі внаслідок неврахування зносу автомобіля, пошкодженого в ДТП, та необхідність обмеження розміру регресної відповідальності відповідача за вказаним страховим випадком сумою, розрахованою ним з врахуванням зносу.

У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу без врахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Так само суд не приймає посилання відповідача на те, що при виплаті страхового відшкодування в порядку регресу він не повинен сплачувати суму ПДВ, враховану позивачем, оскільки, як вже зазначалось, з правового аналізу норм ст. 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, які регулюють регресні відносини (та які є відмінними від відносин страховика та страхувальника під час сплати страхового відшкодування), слідує, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача (відповідальної особи) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат), тобто у спірній сумі, що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту, коефіцієнту зносу, суми податку на додану вартість, тощо.

Про таку позицію вказує Вищий господарський суд України у постановах від 15.01.2013 р. по справі № 5011-45/7316-2012, від 19.08.2013 р. по справі № 910/5734/13 та від 18.10.2011 р. по справі № 28/381.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Вольво № АВ/3701946 передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду заподіяну ОСОБА_4 (АВ/3701946), складає 11 621,52 грн. (12 131,52 грн. - 510,00 грн. = 11 621,52 грн.).

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 11 621,52 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про стягнення 12 131,52 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування в сумі 11 621 (одинадцять тисяч шістсот двадцять одну) грн. 52 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 651 (одну тисячу шістсот п'ятдесят одну) грн. 68 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 січня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 25 січня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна