Рішення № 36799551, 23.01.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2014 Справа № 920/1901/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чепульській Ю. В., розглянув матеріали справи № 920/1901/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми,

до відповідача: Сумської міської ради, м. Суми,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Суми

про визнання недійсними рішень

за участю представників:

позивача - ОСОБА_3;

відповідача - не прибув;

третьої особи - не прибув.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд: визнати недійсним рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР "Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми" та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року № 139-МР" в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1088 га по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень; визнати недійсним рішення Сумської міської ради від 06.03.2013 року № 2180-МР "Про затвердження містобудівної документації "План зонування території міста Суми" в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1088 га по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради пропонувало зацікавленим фізичним та юридичним особам надати пропозиції до генерального плану м. Суми, але позивач до Управління з пропозиціями не звертався. За результатами розгляду «Проект внесення змін до генерального плану м. Суми» було отримано позитивний експертний звіт про його відповідність законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань планування і забудови територій від 27.11.2012 року за № 00-1246-12МД.

Відповідач також зазначає, що план зонування розробляється на основі генерального плану. Враховуючи те, що територія на якій розміщено земельну ділянку, яка передана позивачеві, віднесена до територій зелених насаджень загального користування відповідно до генерального плану міста Суми, затвердженого оскаржуваним рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР, у розробника зонінгу були відсутні правові підстави для віднесення даної території до громадської забудови. Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради було проведено процедуру громадських слухань під час розроблення зонінгу, але позивач з пропозиціями до Управління не звертався.

З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що приймаючи спірні рішення він діяв в межах своїх повноважень відповідно до законодавства (п. 42 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), а тому просить суд відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Рішенням Сумської міської ради від 24.04.2009 року № 2611-МР підприємцю ОСОБА_2 (третій особі) була надана в оренду земельна ділянка площею 0,0678 га під розміщення торгівельно-офісного центру по АДРЕСА_1 і на підставі цього рішення 01.04.2010 року між третьою особою та відповідачем був укладений договір оренди згаданої земельної ділянки терміном до 29.04.2014 року. Категорія земель, згідно вищезгаданих рішення та договору, землі житлової та громадської забудови.

25.07.2012 року між позивачем та третьою особою було укладено угоду про організацію взаємовідносин та визначення долей в сумісній дольовій участі і на виконання умов цієї угоди третьою особою та позивачем отримано в Управлінні архітектури та містобудування Сумської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розміщення блокованих торгівельно-офісних павільйонів, на підставі яких у 2012 році ПП «Модерн» була розроблена проектна документація на будівництво торгівельно-офісного павільйону (перша черга).

24.07.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт.

Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області 12.06.2013 року за № СМ143131650133, торгово-офісний павільйон (перша черга) за адресою: АДРЕСА_1 введений в експлуатацію.

Листом від 13.09.2012 року третьою особою у відповідності з вимогами пункту 4 частини сьомої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було подано до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради пропозицію до генерального плану м. Суми щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1, в якій третя особа просила при підготовці пропозицій, проектів змін та затвердження генерального плану м. Суми врахувати наявний договір оренди земельної ділянки, проектну документацію, зареєстровану декларацію про початок будівельних робіт та фактичне освоєння земельної ділянки.

Рішенням Виконкому Сумської міської ради від 18.06.2013 року № 328 було присвоєно адресу об'єкту нерухомого майна - торгово-офісному павільйону (перша черга) загальною площею 167,25 кв. м.: АДРЕСА_1.

Після зведення об'єкту нерухомого майна, відповідно до умов угоди про організацію взаємовідносин та визначення долей у сумісній дольовій власності від 25.07.2012 року, третя особа набула право власності на 10/100 часток нежитлового приміщення, а позивач набув право власності на 90/100 часток нежитлового приміщення в АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.06.2013 року.

Згідно договору купівлі-продажу 10/100 часток нежитлового приміщення від 13.09.2013 року, позивач набув право власності на 10/100 часток, що належали третій особі і, таким чином, став власником цілого об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення торгово-фінансового павільйону по АДРЕСА_1.

Згідно з частиною першою та другою статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Враховуючи вимоги даної статті, у зв'язку з набуттям позивачем права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, Сумською міською радою рішенням від 25.09.2013 року № 2673-МР фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки під розміщеним торгово-офісним приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0985 га за рахунок земель громадської забудови.

На замовлення позивача приватним підприємством «РАДІАН» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві під розміщеним торгово-офісним приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з пояснювальною запискою вказаного проекту землеустрою площа земельної ділянки становить 0,1088 га, категорія земель: землі громадської забудови.

З метою реалізації свого права на користування земельною ділянкою, враховуючи положення статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де зазначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації, позивач звернувся до спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури на території міста Суми, яким є Управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, для отримання інформації стосовно відповідності намірів використанні орендованої земельної ділянки вимогам містобудівної документації, а саме: «Проекту внесення змін до генерального плану міста Суми», затвердженого рішенням Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР, та «Плану зонування території міста Суми», затвердженого рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 року № 2180-МР.

На інформаційний запит позивача листом від 06.11.2013 року № 4/11.01-14 Управління містобудування та земельних відносин Сумської міської ради повідомило позивачу, що розміщення на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 торгово-офісного приміщення не є можливим.

Рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 № 139-МР» та рішення від 06.03.2013 року № 2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині віднесення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомого майна позивача та прилеглої до неї території по АДРЕСА_1, до зони зелених насаджень є незаконними, виходячи з наступного:

1. Частиною першою статті 19 Земельного кодексу України визначено, що категорії земель в залежності від основного цільового призначення, в тому числі поділяються на: б) землі житлової та громадської забудови; г) землі рекреаційного призначення.

Згідно статі 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень уповноважених органів, в тому числі органів місцевого самоврядування.

Рішенням Сумської міської ради від 29.04.2009 року № 2611-МР «Про надання в оренду, поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям» земельна ділянка по АДРЕСА_1 була віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим використанням під розміщення торгівельно-офісного центру.

Аналогічна категорія земель та цільове використання зазначеної земельної ділянки міститься в рішенні Сумської міської ради від 31.07.2013 року № 2587-МР «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (пункт 18 додатку до рішення).

Статтею 38 Земельного кодексу України надане визначення земель житлової та громадської забудови, до яких віднесено земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель та споруд, інших об'єктів загального користування.

Прийнявши оскаржувані Позивачем рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року № 139-МР» та рішення від 06.03.2013 року № 2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми», Сумська міська рада визначила функціональне призначення території, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна, що належить позивачеві на праві приватної власності, як територію зелених насаджень.

Земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів відповідно до статті 51 Земельного кодексу України належать до складу земель рекреаційного призначення, а не до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до частини третьої статті 52 Земельного кодексу України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Враховуючи, що згідно статті 50 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів, Сумська міська рада позбавила позивача можливості використовувати земельну ділянку за її призначенням, визначеним своїми ж рішеннями від 29.04.2009 року № 2611-МР та від 31.07.2013 року № 2587-МР.

Таким чином, Сумська міська рада незаконно змінила функціональне та цільове призначення земельної ділянки, на якій розміщений торгівельно-офісний центр, що належить позивачеві на праві приватної власності, чим порушено ст. 120 Земельного кодексу та ст. 377 ЦК України.

2. Приймаючи рішення від 19.12.2012 року № 1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року № 139-МР» та рішення від 06.03.2013 року № 2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми», Сумська міська рада повинна була у відповідності до статті 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25 , частини 14 статті 46, частини 1, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування Справа № 1-9/2009) від 16.04.2009 року дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Однак таке право органів місцевого самоврядування не є абсолютним.

Конституційний суд України зазначив, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям біль пізнього рішення.

Надавши третій особі в оренду земельну ділянку та позивачеві дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки під розміщеним торгово-офісним приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0985 га за рахунок земель громадської забудови, відповідач не міг самостійно в односторонньому порядку змінити своє рішення, змінивши призначення земельної ділянки на територію зелених насаджень, оскільки це є прямим порушенням прав позивача на використання земельної ділянки, що унеможливлює реалізацію даного права.

Рішення Конституційного Суду України є остаточним і обов'язковим до виконання на території України.

3. Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина друга статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Враховуючи, що громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», третьою особою 13.09.2012 року (в строк, визначений Сумською міською радою для подання пропозицій громадськості) начальнику Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради було подано обґрунтовану пропозицію до генерального плану міста Суми.

Дана пропозиція в порушення статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555, Сумською міською радою була залишена без уваги, що підтверджує незаконність рішення від 19.12.2012 року № 1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року № 139-МР».

Разом з тим, план зонування території повинен розроблятися на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням вимог щодо урахування попередніх рішень стосовно планування і забудови територій, відображення існуючої забудови та інше (стаття 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності).

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень повинен був врахувати своє раніше прийняте рішення від 29.04.2009 року № 2611-МР «Про надання в оренду, поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям», договір оренди земельної ділянки з третьою особою від 01.04.2010 року та пропозицію до генерального плану міста Суми від 13.09.2012 року, визначивши земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, що належить позивачеві на праві приватної власності, в містобудівній документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та «План зонування території міста Суми» як територію громадської та житлової забудови.

За таких обставин позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по судовому збору у даній справі покладаються на відповідача.

Ні підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 32-34,43,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним рішення Сумської міської ради від 19.12.2012 року № 1943-МР «Про затвердження містобудівної документації «Проект внесення змін до генерального плану міста Суми» та внесення змін до генерального плану міста Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 16.10.2002 року № 139-МР» в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1088 га по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.

3. Визнати недійсним рішення Сумської міської ради від 06.03.2013 року № 2180-МР «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Суми» в частині віднесення земельної ділянки площею 0,1088 га по АДРЕСА_1 до території зелених насаджень.

4. Стягнути з Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, ідентифікаційний код 23636315) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), витрати по судовому збору в розмірі 2294,00 грн.

Повний текст рішення складено 23.01.2014 року.

СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО