Ухвала суду № 36799538, 20.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/1/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.01.2014 Справа № 908/148/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Газ», с. Терпіння, Мелітопольський район, Запорізька область

до: Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, смт. Веселе, Веселівський район, Запорізька область

про стягнення 50 977,93 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2014р. порушено провадження у справі № 908/148/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврида-Газ» до Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області про стягнення заборгованості в сумі 50 977,93 грн. за договором № 164 від 25.10.2012р.

Справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 05.02.2014р.

При зверненні до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврида-Газ» надало заяву про забезпечення позову від 15.01.2014р. в якій просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на все майно та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що враховуючи той факт, що відповідач ухиляється від виконання взятого на себе зобов’язання щодо оплати виконаної роботи, у позивача є підстави вважати, що виконання рішення господарського суду, після його прийняття може бути утруднено або навіть неможливим.

Розглянувши матеріали справи та заяву позивача, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Заява позивача не оплачена судовим збором.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 “Про судовий збір”.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 3 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до господарського суду:

3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову – 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з нормами частини 2 статті 41 Бюджетного кодексу України, до набрання чинності законом про Державний бюджет на поточний рік, діють норми Закону про Державний бюджет України на попередній бюджетний рік.

Пунктом 4 частини 2 статті 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що соціальні стандарти та соціальні гарантії, у тому числі прожитковий мінімум, рівень його забезпечення, мінімальна заробітна плата, надання пільг, компенсацій, гарантій населенню, у поточному бюджетному періоді застосовуються у розмірах та на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” станом на 01.12.2013р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218,00 грн.

Отже, слід дійти висновку, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 01.01.2014р. складає 1 218,00 грн., від розміру якої й справляється судовий збір.

Таким чином при зверненні до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. 65-67, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Таврида-Газ» про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз