Рішення № 3679880, 18.03.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 р.

Справа № 5/135-20/30

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

судді Кобецької Світлани Миколаївни

При секретарі Колісник Оксані Михайлівні

Розглянувши матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвек. Ветеринарні препарати,

кормові добавки", вул. Складська,6, м.Запоріжжя, 69050 ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм",

вул. Галицька, 18А, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000;

про стягнення заборгованості.

Представники:

Від позивача: не з'явились.

Від відповідача: Кендиш В.Ф.-представник , (доручення б/н від 20.11.08р.);

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 91853,23грн. ,

а саме: 80172, 54 грн. основного боргу за поставлений товар, 4950,41грн. -

сума, на яку збільшився розмір основного боргу в зв"язку з простроченням

оплати за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції,

6023,07грн. - пені за прострочення оплати за поставлений товар та

707,21грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання 18.03.2009р. не з"явився, хоча про час та місце

розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення № 11419159 від 26.02.2009р. Проте, направив до суду клопотання № 64/03/09 від 04.03.2009р., в якому просить суд розглянути спір без участі повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки".

Крім того, представник позивача, використавуючи своє право передбачене ст.22 ГПК України, подав суду заяву про зміну позовних вимог № 54/02/09 від 20.02.2009р., в якій просить суд стягнути: 80172, 54 грн. основного боргу за поставлений товар, 4950,41грн. - суму, на яку збільшився розмір основного боргу в зв"язку з простроченням оплати за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, 6023,07грн. - пені за прострочення оплати за поставлений товар та 707,21грн. - 3% річних.

Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК, тобто право позивача до прийняття

рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до змінених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

При обгрунтуванні своєї правової позиції щодо даного спору, позивач в позовній заяві та в заяві про зміну позовних вимог вказує на:

- невиконання відповідачем умов договору поставки № 162/164/09/08/Р від 31.07.2008р.,

зокрема п.п.7.1.-7.2., що передбачають порядок розрахунків між сторонами за постаку товару;

- поставку відповідачу товару, передбаченого умовами договору, що підтверджується

видатковими накладними № ВЕТ-4040 від 29.09.2008р., № ВЕТ-4316 від 13.10.2008р.

- отримання товару представниками відповідача, по вище вказаних накладних, що

підтверджують довіреності: серії ЯПЛ № 165728 від 29.09.2008р., серії ЯПЛ № 165754

від 13.10.2008р.

- листи № 270/11/08 від 06.11.2008р., № 305/11/08 від 27.11.2008р., які направлялись в адресу

відповідача з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар;

- ст.625 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість нарахування відповідачу за

прострочку виконання грошового зобов"язання індексу інфляції за весь час прострочення, а

також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом .

Відповідач, в судовому засіданні, проти позову заперечив. Обгрунтування своєї правової позиції виклав у відзиві на позовну заяву № 425/09-01 від 02.02.2009р. Зокрема, вказує на:

- те що, на думку відповідача позивачем не доведено факту передачі товару йому, так як

не подано актів відвантаження чи прийому-передачі товару, інших документів.

Враховуючи, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника позивача, відповідно до ст.75 ГПК України за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

в с т а н о в и в :

Між ТзОВ "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки", та ТзОВ "Рогатин-Корм" укладено договір поставки № 162/164/09/08/Р від 31.07.2008р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов"язується передати у власність покупцеві (відповідачеві), а покупець зобов"язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар із кількісними та якісними показниками, що визначаються відповідно до умов договору (п.1.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вище вказаного договору поставки, постачальник поставив покупцю товар, передбачений умовами договору, що підтверджується видатковими накладними № ВЕТ-4040 від 29.09.2008р., № ВЕТ-4316 від 13.10.2008р. Факт отримання товару представниками відповідача, по вказаних накладних, підтверджують довіреності: серії ЯПЛ № 165728 від 29.09.2008р., серії ЯПЛ № 165754 від 13.10.2008р. (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п.7.1 спірного договору, оплата за даним договором, буде здійснюватись покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості партії товару протягом 30 календарних днів з дати підписання видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної) за кожну окрему партію.

Платіж вважається здійсненим з моменту надходження грошових сум на рахунок постачальника (п.7.2 договору).

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар. Станом на 20.02.2009р. за відповідачем рахується основний борг за поставку товару в сумі 80172, 54 грн.

Крім того, позивачем в адресу відповідача направлялись листи № 270/11/08 від 06.11.2008р., № 305/11/08 від 27.11.2008р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар.Однак, такі листи залишились без належного реагування з боку відповідача.

З огляду на п.8.1 договору, сторона, яка порушила господарське зобов"язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов"язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси якої порушено.

За прострочення строку оплати, передбаченого п.7.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несплаченої суми за кожний день прострочення в оплаті (п.8.4 договору). Таким чином відповідачу нараховано пеню в розмірі 6023,07грн.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, що встановлюють відповідальність за

порушення грошового зобов"язання, відповідачу нараховано 3% річних від простроченої суми, що складає 707,21грн. та суму інфляційних нарахувань за весь час прострочення, що складає 4950,41грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Беручи до уваги вище викладене, суд вважає за правильне задоволити позов, при цьому враховуючи наступне:

Договір поставки № 162/164/09/08/Р від 31.07.2008р., укладений в межах чинного законодавства України - є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець

(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Як вказує частина 1статті 527 ЦК України, боржник зобов"язаний виконати свій

обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст.549 ЦК України).

Приписи ч.1 ст. 625 ЦК України встановлюють відповідальність за порушення грошового зобов'язання, зокрема, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не виконано п.п.7.1.-7.2. спірного договору, що передбачають порядок розрахунків між сторонами за постаку товару та те, що відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.34 ГПК України, в заперечення позовних вимог, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Доводи відповідача визнаються судом необгрунтованими. Що стосується невизнання відповідачем факту поставки товару, то наведене спростовується

видатковими накладними, які скріплені печаткою відповідача та підписані уповноваженими відповідачем особи за довіреностями на отримання від позивача товару (копії видаткових накладних та довіреностей наявні в матеріалах справи).

Отже, вимога позивача про стягнення 80172, 54 грн. основного боргу за поставлений товар, 4950,41грн. - інфляційних збитків; 6023,07грн. - пені за прострочення оплати за поставлений товар та 707,21грн. - 3% річних правомірна та підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи ст.49 ГПК України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України,ст.ст. 204, 509, 526, 527, 549, 625, 712 Цивільного

кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 82-84

Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогатин-Корм", вул. Галицька, 18А, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 (р/р 260090100853 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054, код ЄДРПОУ 13655286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвек. Ветеринарні препарати, кормові добавки", вул. Складська,6, м.Запоріжжя, 69050 (п/р 26001102575001 у Відділенні "Запорізьке" ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 34268050) - 80172, 54 грн. основного боргу за поставлений товар, 4950,41грн. - суму, на яку збільшився розмір основного боргу в зв"язку з простроченням оплати за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, 6023,07грн. - пені за прострочення оплати за поставлений товар та 707,21грн. - 3% річних, 918,53грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

Рішення підписано 20.03.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук