Рішення № 36797875, 16.01.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/277/2014 Справа № 641/11819/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ПАТ КБ "Приват Банк"

до ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії "ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "Приват Банк" звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова суду з позовом до ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії "ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1, в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Приват Банк"" заборгованість по кредитному договору № DN81AR03110082 у розмірі 215 151, 13 грн.;

- стягнути солідарно з ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість по кредитному договору № DN81AR03110082 у розмірі 200 грн.;

- стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 153, 51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 04.09.2007 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № DN81AR03110082, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 105 342, 12 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9, 00 % річних з кінцевим терміном повернення 03.09.2014 року включно. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісію.

У порушення умов кредитного договору № DN81AR03110082 від 04.09.2007 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі в результаті чого станом на 25.02.2013 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 215 351, 13 грн., а саме: 64 877, 23 грн. - заборгованість за кредитом; 67 689, 36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 19 442, 25 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 63 342, 29 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії "Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі міста Харкова" укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

У судовому засіданні представник позивача Катеринюк В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова у судове засідання представника не направив, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 надав заперечення на позовну заяву в яких, посилаючись на пропуск позивачем строку звернення до суду, просить в задоволенні позову відмовити.

Зокрема, зазначає, що згідно п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 також пояснив, що автомобіль, на придбання якого ним було отримано кредитні кошти, передано працівникам банку ще у 2009 році, про що складено відповідну нотаріально посвідчену довіреність, однак банк зволікав з продажем автомобіля, що призвело до накопичення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що 04.09.2007 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № DN81AR03110082, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 105 342, 12 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 03.09.2014 року включно.

Згідно умов п. 7.1 договору ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати погашення суми заборгованості в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 4 по 8 число кожного місяця відповідач зобов'язався надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 2228,26грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 25.02.2013 року склалась заборгованість: 64 877, 23 грн. - заборгованість за кредитом; 67 689, 36 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 19 442, 25 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач просить застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Верховний Суд України у постанові від 06.11.2013 року по справі № 6-116цс13 зазначив, що, відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Як вбачається з п. 7.1 договору, ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати погашення суми заборгованості в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 4 по 8 число кожного місяця відповідач зобов'язався надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 2228,26грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами з 4 по 8 число кожного місяця у сумі 2228,26грн., початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Враховуючи, що з даним позовом до суду ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось 29.05.2013 року, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом, по комісії за користування кредитом за період до 29.05.2010 р. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено поважність причин пропуску позовної давності.

Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 зобов'язання з погашення кредиту у визначені строки не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "Приватбанк" в межах строку позовної давності заборгованості з кредиту у розмірі 52924,52 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 43868,80 грн. , заборгованості по комісії у розмірі 12595,02 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 умов договору позивачем на підставі кредитного договору нараховано штрафні санкції, а саме: 63 342, 29 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У відповідності до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В межах строку позовної давності за період з 29.05.2012 року пеня склала 32535,71грн.

Враховуючи невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань щодо повернення грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення пені.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи надання відповідачем медичних довідок, що підтверджують тривале лікування відповідача, суд дійшов висновку про необхідність зменшення суми пені до 5000грн.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суд зазначає наступне.

Верховний Суд України у постанові від 06.11.2013 року по справі № 6-116цс13 зазначив, що, пункт 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою частиною 11 статті 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Відповідно до ст. 606 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії "Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі міста Харкова 22.03.2011 року укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 552 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватись виконання зобов'язань частково або в повному обсязі.

Згідно додатку № 1 до договору поруки від 22.03.2011 року розмір відповідальності поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії "Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі міста Харкова складає 600 грн.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 200грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 114188,34грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 609, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ КБ "Приват Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк" (адреса: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 50, рахунок 29092829003111, МФО 305299, код 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 114188,34 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1143,88 грн., а всього 115532 (сто п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві)грн. 22коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" у Комінтернівському районі м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Московський, 96-А, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) заборгованість за кредитним договором у розмірі 200 (двісті) гривень 00 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Ященко