Рішення № 3679689, 05.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.09 Справа № 22/24/09

Скиданова Ю.О.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Пріоритет Інвест” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-В)

до відповідача Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20а)

про стягнення 102121,99грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники:

Від позивача –Хорошко С.В. –довіреність б/н від 04.09.2008р.

Дудник І.Г. –довіреність б/н від 13.05.2008р.

Від відповідача –Дудко А.О. –довіреність № 5326 від 20.10.2008р.

08.12.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулося ТОВ “Пріоритет Інвест” з позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” про стягнення 104548,23грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.12.2008р. порушено провадження у справі № 22/24/09, засідання суду призначено на 28.01.2009р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача надав суду заяву, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення процентів за період з 30.09.2008р. по 30.10.2008р. та з 31.10.2008р. по 27.11.2008р. в сумі 2174,87грн.

Заява відповідає приписам ст. 22 ГПК України, не порушує інтересів відповідача а тому прийнята судом.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 05.02.2009р.

В судовому засіданні 05.02.2009р. позивач надав заяву, якою уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача депозит у розмірі 100 000,00 грн.; проценти за користування відповідачем нарахованими, але своєчасно не сплаченими відповідачем позивачу процентами за користування депозитом за період з 30.09.2008 р. по 30.10.2008 р. та з 31.10.2008 р. по 27.11.2008 р. у загальному розмірі 2,63 грн.; пеню за несвоєчасну сплату відповідачем позивачу процентів за користування депозитом за період з 30.09.2008 р. по 30.10.2008 р. та з 31.10.2008 р. по 27.11.2008 р. у загальному розмірі 21,00 грн.; пеню за несвоєчасне повернення відповідачем депозиту позивачу у розмірі 2 098,36 грн. Заяву мотивує тим, що відповідач самостійно 30.12.2008р. нарахував, а 23.01.2009 р. сплатив на поточний рахунок позивача 20% за користування депозитом позивача за період з 28.11.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 1857,92 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін. Судом заява про зменшення позовних вимог прийнята до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 05.02.2009р. судом розглянуті зменшені позовні вимоги, прийнято рішення, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовні й заяві № 15 від 08.12.2008р., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. В судовому засіданні пояснив наступне. 20.12.2007 р. ТОВ “Пріоритет Інвест” уклало з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі виконуючого обов'язки керуючого філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” Чуприкова О.П. договір про відкриття “Депозитної лінії” № 33-07Д (далі –“Депозитний договір”). Позивачем було прийнято рішення достроково отримати у відповідача депозит у повному обсязі та 05.11.2008 р. він надав відповідачу лист № 12 від 04.11.2008 р. разом з двома примірниками платіжних доручень № 4 від 04.11.2008 р. Але станом на день подання позовної заяви до суду відповідач не повернув позивачу депозит шляхом перерахування 100000,00грн, що суперечить ст. 629 ЦК України, яка вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, позивач нарахував проценти за користування депозитом за період з 30.09.2008 р. по 30.10.2008 р. та з 31.10.2008 р. по 27.11.2008 р. у загальному розмірі 2,63 грн.; пеню за несвоєчасну сплату відповідачем позивачу процентів за користування депозитом за період з 30.09.2008 р. по 30.10.2008 р. та з 31.10.2008 р. по 27.11.2008 р. у загальному розмірі 21,00 грн.; пеню за несвоєчасне повернення відповідачем депозиту позивачу у розмірі 2 098,36 грн. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача суду надав письмовий відзив № 05-15/72 від 28.01.2009р., в якому заперечує з наступних підстав. По-перше, у відповідача виникає обов’язок повернути позивачу депозит, лише у разі належного виконання останнім умов Депозитного договору, а саме надання письмового звернення щодо дострокового повернення депозиту не менш ніж за один банківський день до ймовірної дати повернення та платіжного доручення саме на ту дату коли потрібно зробити це повернення. Ці вимоги не були виконані позивачем. По-друге, 11.10.2008 р. Національним банком України прийнято Постанову № 319 “Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, якою зобов'язано Банки виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів із залучення коштів лише в разі настання строку завершення зобов'язань. Строк завершення зобов'язань згідно Депозитного договору - 11 січня 2011 р. Таким чином, позивач має право на отримання Депозиту не раніше, ніж 19.08.2009 р. Національним банком України 04.12.2008р. прийнято постанову № 413, якою визнано такою, що втратила чинність постанову № 319 від 11.10.2008р. Постановою № 413 від 04.12.2008р. уживаються заходи щодо упередження кризових явищ у банківській системі, що посприяє забезпеченню стабільності діяльності банків, їх платоспроможності та проведення своєчасних розрахунків в банківській системі. Вищевказаною постановою НБУ зобов'язав банки не допускати дострокового повернення коштів вкладникам. По-третє, згідно постанови правління НБУ № 308 від 07.10.2008 р. “Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)” прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації та, з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008 до 06.04.2009 р. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію. Вважає, що вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня за невиконання чи неналежне виконання будь-яких грошових в'язань незалежно від того чи підпадають вони під дію мораторію чи ні. Просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2007 р. ТОВ “Пріоритет Інвест” (далі - позивач) уклало з Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі виконуючого обов'язки керуючого філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” Чуприкова О.П. (далі - відповідач) договір про відкриття “Депозитної лінії” № 33-07Д (далі –“Депозитний договір”).

Договорами № 1 від 03.10.2008р. та 30.10.2008р. про внесення змін до Договору про відкриття “Депозитної лінії” № 33-07Д від 20.12.2007р. сторонами змінено редакцію пунктів 1.3., 2.2., 2.4. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1. Депозитного договору позивач передає, а відповідач приймає від позивача на депозитний рахунок №26156301170719/980 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” код банку 313355 (далі –“депозитний рахунок”) на умовах Депозитного договору грошові кошти (далі –“депозит”) в сумі 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) з правом подальшої зміни (збільшення або зменшення) суми депозиту.

п. 1.5. Депозитного договору передбачає, що датою повернення депозиту є 11.01.2011р.

п. 2.2 Депозитного договору передбачає, що повернення депозиту з депозитного рахунку на поточний рахунок вкладника № 2600910362901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя код банку 313582 здійснюється на підставі платіжного доручення, що надається вкладником банку в день повернення депозиту в операційний час банку.

При поверненні депозиту в передбаченому цим Договором порядку нараховані проценти перераховуються на поточний рахунок Вкладника в день повернення депозиту.

Відповідно до п. 2.5. Депозитного договору у випадку зміни облікової ставки Національного банку України або вартості ресурсів на фінансово-економічному ринку України, Банк може направити Вкладнику рекомендованим листом письмові пропозиції щодо зміни процентної ставки за користування депозитом. При цьому Банк зобов'язаний направити такі письмові пропозиції Вкладнику не пізніше ніж за 26 (двадцять шість) календарних днів до запланованої дати застосування нової процентної ставки за користування депозитом. Вкладник письмово (рекомендованим листом або шляхом вручення відповідного листа Банку) повідомляє Банк про свою згоду із зміною процентної ставки або відмову від такої зміни протягом 20 календарних днів після її одержання (або інший обумовлений сторонами строк).

Згідно із п. 2.6. Депозитного договору сторони погоджуються, що у разі повідомлення Вкладником про свою відмову від пропозицій Банку щодо зміни процентної ставки або ненадання ним повідомлення Банку у строк, визначений п.2.5. Договору, датою повернення депозиту вважається дата, зазначена в повідомленні Банку як дата початку застосування нової процентної ставки. У випадку визначення дати повернення депозиту згідно з цим пунктом Договору проценти нараховуються за ставкою, визначеною в п.1.3. Договору до дня, який передує даті повернення депозит), визначеній згідно з цим пунктом Договору.

п. 2.7. Депозитного договору передбачає, право вкладника достроково отримати депозит або його частину, шляхом направлення платіжного доручення системою “БАНК-КЛІЕНТ” у день фактичного повернення депозиту або його частини. Про намір достроково отримати депозит або його частину Вкладник повідомляє Банк не менше ніж за 1 банківський день до дня повернення. При частковому поверненні депозиту сума депозиту, що залишається, не може бути менше зазначеної в п.1.2. цього Договору.

У випадку дострокового повернення за ініціативою Вкладника всієї суми депозиту проценти за останній розрахунковий період нараховуються в розмірі 4% річних на суму депозиту до дня, який передує даті повернення депозиту, визначеній згідно з цим пунктом Договору.

Відповідно до п. 2.8. Депозитного договору у випадку визначення дати повернення всієї суми депозиту згідно з пп. 2.6., 2.7. Договору проценти за період користування депозитом виплачуються разом з поверненням депозиту, при цьому депозит повертається Банком Вкладнику у порядку, передбаченому п.2.2. Договору.

Депозитний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (п. 5.4.).

Позивач листом № 12 від 04.11.2008 р. разом з двома примірниками платіжних доручень № 4 від 04.11.2008 р. звернувся до відповідача з вимогою повернути депозит у розмірі 100000,00грн. шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок позивача. (копія в матеріалах справи).

Проте до теперішнього часу відповідач не перерахував на поточний рахунок позивача депозит в сумі 100000,00грн.

З огляду на матеріали справи та приписи законодавства, слід зазначити.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

ч. 1 ст. 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України також проголошують, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 139 ГК України залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

ч. 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 334 ГК України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону. Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).

Згідно зі ст. 340 ГК України депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

У відповідності до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України: за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями вико ристання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно із ст. 1060 ЦК України Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Приписами ст. 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність” встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про банки та банківську діяльність” мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію;

ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” передбачає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Даними нормами права чітко встановлено, що мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів, строк виконання, яких настав після введення мораторію, на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку та тих зобов'язань, що виникли після призначення такої адміністрації. Отже, мораторій не поширюється на поточних кредиторів, яким є позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, тимчасова адміністрація банку (відповідача) призначена 07.10.2008 р. на підставі постанови Правління Національного банку України від 07.10.2008 р. № 308, а позивач листом № 12 звернувся до відповідача з вимогою повернути депозит у розмірі 100000,00грн. 04.11.2008р. Таке зобов'язання підлягало до виконання відповідачем 06.11.2008р. Тобто строк виконання зобов'язань по Договорах настав після введення мораторію, призначення тимчасової адміністрації та під час її дії, а тому дія мораторію на такі зобов'язання не поширюється (ч. 4 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача депозиту у розмірі 100 000,00 грн. підлягають до задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення відсотки за користування депозитом за період з 30.09.2008р. по 30.10.2008р. та 31.10.2008р. по 27.11.2008р. в сумі 2,63грн.

Вимогу щодо стягнення відсотків позивач обґрунтовує п. 1.3., 2.3, 2.4, 3.1.2 Депозитного договору.

Згідно із п. 1.3. Депозитного договору за користування депозитом, розміщеним позивачем на депозитному рахунку, відповідач виплачує проценти із розрахунку з 01.11.2008р. 20,0 (двадцять) процентів річних. Базова кількість днів для нарахування процентів – 365 (366) днів.

Відповідно до п. 2.3. Депозитного договору проценти на суму депозиту з врахуванням додаткових внесків нараховуються з дня, наступного за днем зарахування коштів на депозитний рахунок, до дня, який передує поверненню коштів. Нарахування здійснюється щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця, при цьому в кінці календарного року проценти нараховуються включно по 31 грудня.

п. 2.4. Депозитного договору передбачає, що виплата процентів проводиться щомісячно протягом двох банківських днів з дня нарахування процентів за останній звітний місяць, шляхом перерахування їх в безготівковому порядку на поточний рахунок Вкладника №2600910362901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, код банку 313582.

При поверненні депозиту в передбаченому цим Договором порядку нараховані проценти перераховуються на поточний рахунок Вкладника в день повернення депозиту.

Відповідно до п. 3.1.2 Депозитного договору відповідач зобов’язався сплачувати проценти за користування депозитом відповідно до умов договору.

Суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими а тому підлягають задоволенню.

Крім того, судом розглянуто заяву відповідача про відмову від позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування депозитом за період з 30.09.2008р. по 30.10.2008р. та з 31.10.2008р. по 27.11.2008р. в сумі 2174,87грн.

Процесуальні наслідки відмови від позову представнику позивача роз’яснені.

ст. 22 ГПК України передбачено право позивача відмовитись від позову в будь-який час до прийняття рішення у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування депозитом в сумі 2174,87грн., та припиняє провадження у справі в цій частині, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв’язку із відмовою позивача.

Щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату відповідачем позивачу процентів за користування депозитом та за несвоєчасне повернення відповідачем депозиту позивачу, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки протягом дії мораторію, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, як це передбачено п. 2 ч. 3 ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України „Про банки і банківську діяльність", Законом України „Про Національний банк України", ст.ст. 526, 1060 ЦК України, ст. 193 ГК України, та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20а, МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Пріоритет Інвест” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-В, п/р 26004301170719 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355; п/р 2600910362901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) депозит у розмірі 100 000,00 грн., шляхом його перерахування на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Пріоритет Інвест” № 2600910362901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО: 313582.

3.Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 20а, МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Пріоритет Інвест” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-В, п/р 26004301170719 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355; п/р 2600910362901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582) проценти за користування депозитом за період з 30.09.2008 р. по 30.10.2008 р. та з 31.10.2008 р. по 27.11.2008 р. у загальному розмірі 2,63 грн., шляхом їх перерахування на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю “Пріоритет Інвест” №2600910362901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО: 313582.; 1000,02грн. державного мита. та 112,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Прийняти відмову від позову в частині стягнення 2174,87грн. відсотків за користування депозитом . Провадження у справі в цій частині припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.03.2009р.