Постанова № 3679666, 08.05.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.05.09Справа №2а-8511/08/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді

Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Мрія"

до Державна податкова інспекція у Чорноморському районі АР Крим

про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача - Калашников Ю.В., директор, паспорт ЕА 424631, виданий Знамянським МРВ УМВС України в Кіровоградської обл. 25.03.1998;

відповідача Назаренко В.О., довіреність від 08.05.2009 №1021/9/15-2, Шенягіна Т.Ю., довіреність від 05.09.2008 №1682/9\10;

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Чорноморському районі від 15.10.08 №0000331502/0 про сплату штрафу в розмірі 2366,39 грн. та зобовязання відповідача внести зміни в картку особового рахунку позивача з податкову на додану вартість, відобразивши сплату ПДВ в сумі 2929,00 грн., перераховану платіжним дорученням від 20.06.2001 №172 на суму 1929,00 грн., та платіжним дорученням від 27.06.01 №182 в сумі 1000,00 грн.

03.03.09 відповідач надав заперечення на позов, у яких вказує про його необґрунтованість та просить залишити його без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.10.08 ДПІ в Чорноморському районі була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності плати податку на додану вартість до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича фірма «Мрія». На підставі результатів перевірки відповідачем складено акт №727/15-2/24027430 з якого випливало, що за період з березня 2005 по серпень 2008 позивачем було порушено терміни сплати ПДВ, що передбачені ст.5 п.5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» (надалі закон №2181). На підставі акту 15.10.08 ДПІ в Чорноморському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0000331502/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 2366,39 грн. за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 23663,79 грн. на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181. Положеннями цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п.15.1.1. Закону 2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вказано в акті перевірки від 13.10.08 (а.с.13) та підтверджується розрахунком штрафних санкцій від 13.10.08 №727/152, наданим відповідачем у судове засідання, штрафні санкції нараховані згідно декларацій за березень, квітень, травень, липень 2005 року.

Враховуючи вищезазначене в сукупності суд приходить до висновку про відсутність у відповідача права здійснювати нарахування податкового зобов'язання у зв'язку зі спливом відповідного граничного строку права здійснення таких нарахувань, а саме: 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Згідно наданих позивачем в матеріали справи копій первинних звітних документів, та наданого акту невиїзної перевірки суд встановлює невідповідність даних, що декларовані позивачем, даним, що обліковані за карткою особливого обліку позивача у відповідача.

Податковою декларацією з ПДВ за листопад 2005 року (отримана ДПІ 19.12.05) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 3160,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.52). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 29.12.05.

Згідно платіжного доручення від 26.12.05 №389 ПДВ за листопад 2005 року сплачений у сумі 3160,00 грн. (а.с.27)

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання складає за листопад 2005 року 3111,70 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 30.01.06.

Податковою декларацією з ПДВ за грудень 2005 року (отримана ДПІ 19.01.06) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 5160,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.54). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 30.01.06.

Згідно платіжного доручення від 26.12.05 №389 ПДВ за листопад 2005 року сплачений у сумі 5160,00 грн. (а.с.18).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання складає 476,00 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 23.02.06.

Податковою декларацією з ПДВ за червень 2006 року (отримана ДПІ 19.07.06) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 4420,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.58). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 31.07.06.

Згідно платіжного доручення від 28.07.06 №203 ПДВ за червень 2006 року сплачений у сумі 4420,00 грн. (а.с. 25).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання складає 996,00 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 28.08.06.

Податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2006 року (отримана ДПІ 20.11.06) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 1440,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.60). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 30.11.06.

Згідно квитанції від 27.11.06 №67 ПДВ за жовтень 2005 року сплачений у сумі 1440,00 грн. (а.с.15).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання сплачене позивачем 26.12.06.

Податковою декларацією з ПДВ за листопад 2006 року (отримана ДПІ 20.12.06) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 3483,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.62). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 09.01.07.

Згідно платіжного доручення від 26.12.06 №389 ПДВ за листопад 2006 року сплачений у сумі 3483,00 грн. (а.с.16).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за листопад складає 3431,50 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 25.01.07.

Податковою декларацією з ПДВ за грудень 2006 року (отримана ДПІ 19.01.07) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 4071,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.64). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 29.01.07.

Згідно платіжного доручення від 25.01.07 ПДВ за грудень 2007 року сплачений у сумі 4071,00 грн. (а.с.17).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання складає 1276,00 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 26.02.07.

Податковою декларацією з ПДВ за січень 2007 року (отримана ДПІ 08.02.07) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 1276,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.66). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 30.02.07.

Згідно платіжного доручення від 26.02.07 ПДВ за січень 2007 року сплачений у сумі 1276,00 грн. (а.с.19).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за січень 2007 року складає 310,40 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 28.03.07.

Податковою декларацією з ПДВ за лютий 2007 року (отримана ДПІ 19.03.07) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 2493,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.68). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 29.03.07.

Згідно платіжного доручення від 28.03.07 №66 ПДВ за лютий 2007 року сплачений у сумі 2493,00 грн. (а.с.20).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за лютий 2007 року складає 294,90 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 20.04.07.

Податковою декларацією з ПДВ за березень 2007 року (отримана ДПІ 19.04.07) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 1275,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.70). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 03.05.05.

Згідно платіжного доручення від 20.04.07 №90 ПДВ за березень 2007 року сплачений у сумі 1275,00 грн. (а.с.21).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за березень 2007 року складає 278,20 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 29.05.07 п/д №127.

Податковою декларацією з ПДВ за серпень 2007 року (отримана ДПІ 18.09.07) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 2000,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.74). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 02.10.07.

Згідно платіжного доручення від 26.09.07 №275 ПДВ за серпень 2007 року сплачений у сумі 2000,00 грн. (а.с.23).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за серпень 2007 року складає 396,70 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 29.10.07 п/д №309.

Податковою декларацією з ПДВ за листопад 2007 року (отримана ДПІ 18.12.07) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 1803,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.76). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 28.12.07.

Згідно платіжного доручення від 27.12.07 №368 ПДВ за листопад 2007 року сплачений у сумі 1803,00 грн. (а.с.33).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за листопад сплачено позивачем у цієї же сумі 25.01.08 п/д №6.

Податковою декларацією з ПДВ за грудень 2007 року (отримана ДПІ 18.01.08) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 7311,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.78). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 28.01.08.

Згідно платіжного доручення від 11.01.08 №4 ПДВ за грудень 2007 року сплачений у сумі 500,00 грн. (а.с.38), також згідно платіжного доручення від 25.01.08 №16 ПДВ за грудень 2007 року сплачений у сумі 6811,00 грн. (а.с.40).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за грудень 2007 року складає 500,00 грн. та 337,75 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 14.02.08 п/д №35 та 26.02.08 №54.

Податковою декларацією з ПДВ за квітень 2008 року (отримана ДПІ 19.05.08) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 2378,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.80). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 29.05.08.

Згідно платіжного доручення від 26.05.08 №153 ПДВ за квітень 2008 року сплачений у сумі 2378,00 грн. (а.с.37).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання квітень 2008 року складає 1937,58 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 25.06.08 п/д №191.

Податковою декларацією з ПДВ за травень 2008 року (отримана ДПІ 19.06.08) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 3457,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.82). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 29.06.08.

Згідно платіжного доручення від 25.06.08 №191 ПДВ за травень 2008 року сплачений у сумі 3457,00 грн. (а.с.36).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за травень 2008 року складає 258,91 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 25.07.08 п/д №221.

Податковою декларацією з ПДВ за липень 2008 року (отримана ДПІ 18.08.08) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 1254,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.84). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 28.08.08.

Згідно платіжного доручення від 27.08.08 №254 ПДВ за липень 2008 року сплачений у сумі 254,00 грн., платіжним дорученням від 18.08.08 №244 ПДВ за липень 2008 сплачений у сумі 1000,00 грн. (а.с.39).

Але ж згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 узгоджене податкове зобовязання за липень 2008 року складає 664,25 грн., та сплата проведена у цієї же сумі 18.09.08 п/д 282.

Також у цій час відповідачем було спрямовано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 24.05.07 №0000182301 на суму 895,00 грн. Згідно платіжного доручення від 25.05.07 ПДВ за актом перевірки від 23.05.07 сплачений в сумі 1550,00 грн.

Згідно акту невиїзної перевірки від 13.10.08 розмір зобовязання позивача за податковим повідомленням рішенням складає 895,20 грн., що були сплачені із простроченням 26.06.07 за платіжним дорученням №167.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України). У заперечення на позов представник ДПІ у Чорноморському районі ні яких пояснень з питання розбіжності суду не надав, ґрунтування правомірності та достовірності фактів не довів, стверджує, що акт є належним та достовірним доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Суд не погоджується з цією думкою відповідача. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70 КАС України). Згідно п.5.1. Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. По даних підставах суд не приймає акт перевірки у якості доказів по справі в цієї частині.

Податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2005 року (отримана ДПІ 17.11.05) позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ в розмірі 773,00 грн. у розділі Ш рядку 18.1. (а.с.50). останній день сплати узгодженого податкового зобовязання позивача 28.11.05.

Згідно платіжного доручення від 28.11.05 №368 ПДВ за жовтень 2005 року сплачений у сумі 773,00 грн. Але ж в акті перевірки від 13.10.08 вказано, що сплата у сумі 773,00 грн. проведена позивачем з простроченням у 28 днів 28.12.05.

Разом з тим, у цій час позивач мав не обліковані на особовому рахунку у ДПІ Чорноморського району платежі з ПДВ, що виникли у 2001 році, згідно наданих відповідачем копій платіжних доручень від 27.06.01, та 20.06.01 №172, про перерахування 1000,00 грн., та 1929,00 грн. ПДВ за червень 2001 року через ОПЕРО банк «Україна». Зазначені платіжні доручення були прийняти до виконання АК АПБ "Україна" та грошові кошти, списані з розрахункового рахунка позивача, що підтверджується відповідною відміткою банку на вищевказаних платіжних дорученнях, але зазначена сума в бюджет не надійшла. (а.с.85).

Пп.16.5.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що за порушення строків зарахування податків до бюджету з вини банку він несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку до бюджету, тобто й іншу, крім нарахування пені, відповідальність, встановлену Законом.

При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З наведених приписів цього Закону випливає висновок, що звільнення від відповідальності передбачено в цілому і не вичерпується незастосуванням штрафу та пені, оскільки Законом податкова відповідальність визначена як сплата податкового зобов'язання або податкового боргу.

Крім того, відповідно до пп.22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття від платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Згідно з п.1.24 ст.1 Закону переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача.

Згідно з пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення та перерахування сум податку.

Здійснення платником будь-яких інших додаткових дій, крім подання платіжних документів, чинним законодавством не передбачено.

Але ж, в порушення цього встановленого порядку Чорноморською районною ОДПІ кошті позивача, які він сплачував у подальшому в якості чергових платежів, були самостійно зараховані в погашення раніше виниклого податкового боргу.

Згідно із пп.4.2.2 п.4.2 р.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 р. N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за N 567/5758

Ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані (ст.22). Конституція України має вищу юридичну силу (ст.8).

П.3 ст.47 Господарського кодексу України також передбачає, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав субєктів господарювання.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм випливає, що власник коштів вільно володіє і на свій розсуд розпоряджається цими коштами, що є його власністю, і будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою власника або за рішенням суду.

Ч.2 ст.19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобовязани діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції України і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.

Серед повноважень органів податкової служби, передбачених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» такого права як самостійне, без згоди на те платника податків або без відповідного рішення суду, визначення призначення платежу і зарахування перерахованих платником власником коштів за певним цільовим призначенням на інші платежі, не існує. Отже орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Суд приходить до висновку, що зазначені положення діючого законодавства не надавали права податковому органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податків, в даному випадку застосовувати п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону №2181.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду правомірність та обґрунтованість прийнятих ним рішень.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Постанова складена та підписана 13.05.2009.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення від 15.10.08 №0000331502/0 про зобовязання сплатити товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича фірма «Мрія» штраф у розмірі 2366,39 грн.

3. Зобовязати відповідача внести зміни у картку особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича фірма «Мрія» з податку на додану вартість, відобразивши сплату ПДВ за червень 2001 року в розмірі 2929,00 грн. .

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробнича фірма «Мрія» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Цикуренко А.С.