Постанова № 36795851, 10.12.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4200/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року 14 год. 00 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівСалюка П.І. Тарновецького І.І. Касапа В.М. при секретарі за участі:Репецькій І. Ю. представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області , Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області , Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду , Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, Територіального управління служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 96-к від 26.12.2011 року виданий управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, визнати протиправним та скасувати наказ № 322-к від 26.12.2011 року виданий Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, зобов'язати Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки, територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області поновити ОСОБА_5 на посаді заступника начальника територіального управління у Хмельницькій області, стягнути з Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України і територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки солідарно заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу в розмірі 3575,57 грн.

Позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якій позовні вимоги просив викласти у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати наказ №96-к від 26.12.2011 р. виданий Управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій обл. про звільнення ОСОБА_5 з посади заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій обл.;

- визнати протиправним та скасувати наказ №322-к від 26.12.2011 р., виданий Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій обл.. про звільнення ОСОБА_5 з посади заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій обл.;

- зобов'язати Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Хмельницькій області поновити ОСОБА_5 на посаді заступника начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Хмельницькій обл.;

- стягнути з територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Хмельницькій області заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 26.12.2011 р. по 26.11.2013 р. у розмірі 149705,16 грн.;

- стягнути з територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Хмельницькій області на його користь моральну шкоду у розмірі 25000 грн.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що накази про звільнення позивача є протиправними і вони підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала повністю, детально позицію відповідача викладено у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. У задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_5 у період з 2000 року по 26.12.2011 року працював на різних посадах в Управлінні Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, у тому числі: 04.07.2007 року позивач був призначений на посаду заступника начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, 11.03.2011 р. позивача призначено на посаду заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, звільнений з посади заступника начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці позивача, копія якої додана до матеріалів справи.

Пунктом 2 Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" постановлено ліквідувати Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, поклавши його функції на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки України.

На підставі Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2010 року № 2219-р "Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади", наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 14 грудня 2010 року № 525-к Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду прийнято наказ № 534-к від 21.12.2010 року "Про ліквідацію територіальних органів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду", яким наказано ліквідувати територіальні органи Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду в тому числі і управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, утворити комісії з проведення ліквідації територіальних органів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на чолі з начальниками (заступниками начальників) територіальних органів за переліком згідно з додатком, головам комісій, утворених згідно з цим наказом затвердити персональний склад комісій і до 25 лютого 2011 року забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією територіальних органів.

Окрім цього у період до 25 березня 2011 року зобов'язано надати голові комісії з проведення ліквідації Держгірпромнагляду акти з ліквідації територіальних органів.

В зв'язку із ліквідацією управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, та згідно із ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, працівники зазначеної установи в тому числі і заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області ОСОБА_5 22.12.2010 року було письмово попереджено про наступне звільнення у зв'язку з ліквідацією установи, що підтверджується копією письмового попередження доданого до матеріалів справи.

Головою ліквідаційної комісії управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області та членами ліквідаційної комісії складено акт, яким засвідчено той факт, що заступнику начальника територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області ОСОБА_5 23.12.2011 р. було запропоновано у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду зайняти посаду головного державного інспектора в Територіальному управлінні Держгірпромнагляду у Хмельницькій області. Як зазначено у акті, ОСОБА_5 відмовився засвідчити своїм підписом згоду на зайняття запропонованої посади або відмову від зайняття запропонованої посади.

Факт пропозиції зайняття вакантної посади ОСОБА_5 та його відмову підтвердили своїми показами свідки: в.о. начальника управління ОСОБА_6 (голова комісії з проведення ліквідації управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області) та члени ліквідаційної комісії - головний бухгалтер ОСОБА_7, юрисконсульт ОСОБА_8 (у акті від 23.12.2011 р. - ОСОБА_9), головний спеціаліст відділу кадрів ОСОБА_10.

Свідки зазначили, що позивачу ОСОБА_5 було запропоновано посаду головного державного інспектора в Територіальному управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області, однак позивач відмовився від запропонованої посади та вийшов із кабінету, не підписавши лист погодження/відмови пропонованої до зайняття посади, за результатами чого свідками як членами ліквідаційної комісії складено та підписано Акт від 23.12.2011 р..

26.12.2011 р. Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду видано наказ №322-к "Про звільнення ОСОБА_5".

На підставі та на виконання вказаного наказу №322-к від 26.12.2011 р. головою комісії з проведення ліквідації управління, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України прийнято наказ №96-к від 26.12.2011 р., яким звільнено ОСОБА_5 з посади заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області 26 грудня 2011 року.

Вказані обставини підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці позивача, копіями самих наказів про звільнення № 322-к від 26.12.2011 року, № 96-к від 26.12.2011 року.

Статтями 80, 81 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом, оскільки законодавчим органом не прийнятий закон, який би регулював порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права.

Статтею 104 Цивільного Кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 Цивільного Кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується в тому числі і за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно частини 14 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Як слідує з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по управлінню Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області ліквідоване, про що зроблено запис від 01.02.2010 року. Даний факт також стверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, письмовим повідомленням державного реєстратора від 02.02.2012 року про припинення управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області в результаті його ліквідації.

Поняття повної ліквідації законодавством не визначено, однак з урахуванням практики, яка визнає ліквідацію юридичної особи з припиненням усіх прав і обов'язків юридичної особи та ліквідацію з правонаступництвом, повною ліквідацією слід визнати лише перший її вид - ліквідація юридичної особи з припиненням усіх прав і обов'язків..

Згідно Указу Президента України "Про Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України" від 06.04.2011 р., Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України є правонаступником Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1043 "Про утворення територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки" були утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки за переліком згідно з додатком, та установлено, що територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Згідно із додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1043 одним із новоутворених територіальних органів є територіальне управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 року № 1043 Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки видала наказ № 145 від 14.10.2011 року "Про утворення територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки" і одним із новоутворених територіальних органів є територіальне управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області.

Згідно пункту 9 "Положення про територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області" наказом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України № 186-к від 02.12.2011 року територіальне управління очолює начальник, що призначається на посаду за погодженням із Міністром, головою місцевою державної адміністрації, Головою Держгірпромнагляду, та звільняється з посади Головою Держгірпромнагляду за погодженням із Міністром.

Начальник територіального управління має заступника. Заступник начальника територіального управління призначається на посаду за погодженням із Міністром і звільняється з посади Головою Держгірпромнагляду.

Позивач в зв'язку із утворенням територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області не був переведений у новоутворену установу автоматично, у зв'язку із сукупністю обставин, які наведено відповідачем та встановлено у судовому засіданні.

Як слідує із детального аналізу вищеописаних законодавчих актів, суд приходить до висновку, що у даних спірних правовідносинах мала місце не реорганізація, як зазначає позивач та не повна ліквідація, як зазначає відповідач, а ліквідація із подальшим правонаступництвом, що представляє собою утворення нової юридичної особи, на яку покладено права та обов'язки ліквідованої установи та надано додаткові повноваження.

Наведене дає суду підстави робити висновок про те, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки, територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області утворено не шляхом реорганізації (перетворення) управління Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, а шляхом утворення нової юридичної особи, на яку покладено функції ліквідованого Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області, тобто, як зазначалось вище, мала місце ліквідація із правонаступництвом.

Процедура вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією установи, в тому числі позивача, Управлінням Держгірпромнагляду по Хмельницькій області не порушена.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" вказується, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 КЗпП України можуть застосовуватися і в тих випадках, коли після припинення його діяльності утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Так, ч. 2 ст. 40КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу, тобто, процедура звільнення працівника у порядку п. 1 ст. 40 КЗпП України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій - оскільки в обов'язок уповноваженого органу входить працевлаштування особи, що звільняють.

Однак, як було достовірно встановлено у судовому засіданні, адміністрацією публічного органу (відповідача) вжито усіх зусиль для переміщення державного службовця.

У даних спірних правовідносинах, які складають предмет даного позову, зазначені гарантії позивача були дотримані шляхом пропозиції зайняти посаду у новоствореній установі, однак, позивач не скористався наданим правом, не погодившись на дану посаду.

Аналіз чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини не передбачає обов'язку адміністрації публічного органу надати рівнозначну вакантну посаду особі, яка звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, мається на увазі, що такій особі надається можливість працевлаштування на посаді, яка відповідає освітньо-квалафікаційному рівню, досвіду роботи тощо, а вибір, яку саме посаду запропонувати звільненій особі належить працедавцю.

Разом з тим, суд зазначає, що ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускає звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Із пояснень позивача, його представника та листків непрацездатності, судом встановлено, що позивач був тимчасово непрацездатним до 25 січня 2012 року, до роботи він повинен був приступити 26 січня 2012 року. Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача стосовно того факту, що позивач в день звільнення перебував на робочому місці, підписував документи, що є доказом того, що ОСОБА_5 не міг пройти належним чином медичне обстеження та отримати листок непрацездатності, в послідуючому про отримання листків непрацездатності не повідомив адміністрацію установи, в зв'язку з тим, що зазначені обставини не свідчать про відсутність хвороби у позивача, а також можливості звернення до медичної установи за відповідною допомогою.

Так, присутність на робочому місці в період хвороби є особистим вибором особи, яка захворіла, разом з тим, наявність на робочому місці особи при наявності оформлених листів непрацездатності не позбавляє позивача права на використання певних переваг які надають листки непрацездатності при вирішенні даного спору і на їх оплату в установленому порядку. Суттєвим також є й те, що процедура оформлення листів непрацездатності не є настільки довготривалою, що виключає можливість з'явлення на робочому місці у день їх оформлення.

Суд також не бере до уваги надану представником відповідача довідку від 03.01.2012 року складену спеціалістами виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, якою встановлено, що листок непрацездатності № 665130 відкритий з 26.12.2011 року виданий з порушенням пункту 1.7 "Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян", "Положення про експертизу тимчасової непрацездатності", оскільки зазначений листок непрацездатності недійсним визнаний не був.

З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що оскаржувані накази про звільнення ОСОБА_5 винесені із дотриманням норм чинного законодавства, однак, звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності є протиправним, а тому, накази №322-к та №96-к від 26.12.2011 р. "Про звільнення ОСОБА_5" слід визнати протиправними частково - у частині дати звільнення, оскільки датою звільнення позивача слід вважати 26.01.2012 р. - день, коли позивач повинен був приступити до виконання своїх робочих обов'язків після перебування на лікуванні. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове утримання за період з 27 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року включно.

Як зазначалось вище, позивачу пропонувалась посада в новій установі, проте ОСОБА_5 відмовився від запропонованої посади, що підтверджується письмовим актом від 23.12.2011 року, з огляду на що, суд не приймає до уваги пояснення позивача стосовно того, що при попередженні позивача про звільнення йому не було запропоновано іншу роботу в тій же установі, оскільки в тій же установі рівнозначна посада позивачу не могла бути запропонована в зв'язку з її ліквідацією, а пропозиція зайняти вакантну посаду в новостворюваній установі є правом відповідача, а не його обов'язком. Окрім цього, позивач не подавав документи на проходження конкурсу на заміщення вакантної посади у територіальному управлінні Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області, оголошеному 26.12.2011 року у газеті "Подільські вісті".

Представником відповідача у судовому засіданні доведено, що позивач притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків згідно з наказом управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області № 441 від 10.08.2011 року "Про підсумки роботи управління за 1 півріччя 2011 року та завдання щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці". Наказ позивачем не оскаржувався, тому при вирішенні кадрового питання про працевлаштування позивача відповідач виходив із того, що позивач вважається таким, що має дисциплінарне стягнення, оскільки з дня оголошення догани не пройшло року, стягнення не було зняте до закінчення одного року, з огляду на що, відповідач не вважав за доцільне пропонувати позивачу зайняти посаду заступника начальника управління в новоствореній установі.

Судом встановлено, що відповідач не пропонував позивачу зайняти посаду заступника начальника управління в новоствореній установі, враховуючи не тільки недоліки у виконанні службових обов'язків позивачем, а також враховуючи зміст обов'язків заступника начальника управління у створеному територіальному управлінні Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області, що підтверджується "Розподілом обов'язків між начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області та його заступником", затвердженого наказом від 30.12.2011 року № 5-к.

Порівняльний аналіз розподілу обов'язків між начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області та його заступником у ліквідованій та новоутвореній установі свідчить про суттєве розширення посадових обов'язків заступника начальника управління у створеній установі та відповідно необхідності більш відповідального ставлення до їх виконання.

Враховуючи сукупність викладених фактів, суд приходить до переконання щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді заступника начальника територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з 26.12.2011 р. по 26.11.2013 р..

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд вважає що вказана вимога не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 зазначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не зазначено, в чому полягає завдана йому моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Позивачем не надані належні докази, які підтверджують заподіяння йому моральної шкоди, оскільки заявлення певних сум до відшкодування у якості моральної шкоди передбачає процес активного доведення своєї позиції стосовно даного питання, а відсутність доказової бази розцінюється судом як недоведеність та необґрунтованість позовної вимоги. Окрім цього, позивачем не надано доказів нестабільності та/або порушення психо-емоційного стану позивача.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, тому всі недоведені відповідачем обставини суд трактує на користь позивача.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають задоволенню щодо визнання протиправними та скасування наказів у частині дати звільнення та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове утримання за період з 27 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року включно, у решті позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 186, 254, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати наказ № 322-к від 26 грудня 2011 року Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, наказ № 96-к від 26 грудня 2011 року управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Хмельницькій області про звільнення ОСОБА_5 з посади заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області у частині дати звільнення, вважати датою його звільнення 26.01.2012 року.

Зобов'язати територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 грошове утримання за період з 27 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року включно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 256 КАС України допустити до негайного виконання постанову суду в частині зобов'язання нарахування та виплати ОСОБА_5 грошове утримання за період з 27 грудня 2011 року по 26 січня 2012 року включно.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2013 року 12 год. 55 хв.

Головуючий суддя судді П.І. Салюк І.І. Тарновецький В.М. Касап "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк