Постанова № 36795330, 26.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

26 грудня 2013 року 15:32 год. №826/19532/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.Л.,

представників: позивача - Лавриновича В.О., відповідача - Рибак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Голов-ного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасу-вання податкової вимоги №1235-19 від 27.06.2013 і рішення про опис майна у податкову заставу № 361 від 27.06.2013,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано тим, що позивач не був зобов'язаний сплачувати авансові внески з податку на прибуток банківських організацій за 2 кв. 2013р. у сумі 110771,43 грн. відповідно до абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК, оскільки за підсумками 1 кв. 2013р. ним задекларовано відсутність прибутку. Також позивач стверджує, що на час прийняття оскаржуваних рішень грошове зобов'язання із сплати авансових внесків з податку на прибуток банківських організацій за 2 кв. 2013р. у сумі 110771,43 грн., визначене відповідачем як податковий борг, згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК було неузгодженим у зв'язку з оскарженням позивачем рішення ДПІ від 14.05.2013 №12240/10/15.1-10 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2013р., тому не вважалося податковим боргом. Крім цього, позивач зазначає про сплату (погашення) податкового боргу із земельного податку в сумі 70,43 грн. на час одержання оскаржуваних рішень.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з цих підстав.

Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення, в яких про-сить відмовити в позові з підстав правомірності та відповідності ст. 59, п. 89.3 ст. 89 ПК оскаржуваних рішень, винесених відповідачем у зв'язку з несплатою позивачем грошового зобов'язання по авансовим внескам з податку на прибуток банківських організацій за 2 кв. 2013р. у сумі 110771,43 грн., визначеного на підставі податкової декларації з податку на прибуток за 2012р. і узгодженого згідно з абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК, та грошового зобов'язання із сплати земельного податку в сумі 70,43 грн. Відповідач стверджує про неприйняття податкової декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2013р., яка була оформлена з пору-шенням вимог ст.ст. 48, 49 ПК, тому в її прийнятті було відмовлено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність відсутність для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем сформовано і надіслано позивачу податкову ви-могу від 27.06.2013 №1235-19 про сплату податкового боргу на загальну суму 110771,43 грн. (у т.ч.: авансовий внесок з податку на прибуток банківських організацій - 110701 грн.; земе-льний податок - 70,43 грн.), що наявний станом на 26.06.2012.

Крім цього, відповідачем прийнято і надіслано позивачу рішення від 27.06.2013 №631 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності позивача, а також майна, яке він набуде у майбутньому.

Також, судом встановлено, що вказані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу залишені без змін рішеннями Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.10.2013 №5156/10/26-15-10-06-11 та Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 №15963/6/99-99-11-02-01-15 про результати розгляду скарг.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності винесення відповідачем податко вої вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узго-дженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 89.3 ст. 89 ПК передбачено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Як визнається сторонами та вбачається судом з матеріалів справи, на підставі податко-вої декларації з податку на прибуток за 2012р. (від 07.02.2013 вх.№9086881377) і згідно з абз. 4 п. 57.1 ст. 57 ПК, позивач зобов'язаний був щомісячно протягом 2013р. сплачувати авансові внески з податку на прибуток у розмірі 110701 грн. без подання податкової декларації.

При цьому згідно з абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК визначена в розрахунку в податковій дек-ларації сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань, а згідно з абз. 12 п. 57.1 ст. 57 ПК дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визна-чається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Позивач стверджує, що він не був зобов'язаний сплачувати такі внески з 2 кв. 2013р., посилаючись при цьому на абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК, оскільки за підсумками 1 кв. 2013р. ним не було одержано прибутку, про що подана податкова декларація з податку на прибуток.

Відповідач заперечує проти такого твердження, посилаючись на те, що податкова дек-ларація з податку на прибуток за 1 кв. 2013р. подана позивачем з порушенням порядку її оформлення, тому контролюючим органом відмовлено в її прийнятті.

Суд погоджується із запереченнями відповідача і вважає, що позивачем не доведено наявності усіх необхідних обставин, визначених абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК, які б звільняли його від сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2 кв. 2013р., виходячи з наступного.

Так, абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК передбачено, що у разі платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звіт-ність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, за змістом даної норми, необхідними умовами звільнення позивача від сплати авансових внесків є відсутність прибутку (отримання збитку) за результатами 1 кв. 2013р., а також подання позивачем відповідної податкової декларації, в якій задекларовано відсут-ність прибутку (наявність збитку).

Як визнається сторонами і підтверджується матеріалами справи, позивачем було пода-но до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 1 кв. 2013р. (від 29.04.2013 вх. №9024499527).

Однак, у зв'язку з неналежним оформленням даної податкової декларації, відповіда-чем у порядку п. 49.11 ст. 49 ПК відмовлено в її прийнятті, про що прийнято рішення від 14.05.2013 №12240/10/15.1-10, копія якого наявна у справі, яким також запропоновано пози-вачу подати належно оформлену податкову декларацію.

Позивачем також самостійно виявлено допущені ним недоліки, про вказується у скарзі від 24.05.2013 №2002-01/6358, у зв'язку з чим 14.05.2013 ним була подана уточнююча подат-кова декларація з податку на прибуток за 1 кв. 2013р.

Однак, у зв'язку з неналежним оформленням цієї податкової декларації, відповідачем у порядку п. 49.11 ст. 49 ПК відмовлено в її прийнятті, про що прийнято рішення від 15.05.2013 №12372/10/15.1-10, яким також запропоновано позивачу подати належно оформ-лену податкову декларацію.

В подальшому позивач виправлених податкових декларації до ДПІ не подавав, а ско-ристався своїм правом на оскарження вищевказаних рішень ДПІ, у скасуванні яких вище-стоящими органами ДПС відмовлено. Також, позивачем звернувся до суду з позовом про скасування цих рішень, в задоволенні якого відмовлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2013 №826/15554/13-а.

Пунктом 48.7 ст. 48 ПК визначено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу.

Враховуючи, що податкові декларації позивача з податку на прибуток за 1 кв. 2013р. оформленні з порушенням порядку їх оформлення і в прийнятті яких контролюючим орга-ном було відмовлено, то вказана податкова звітність згідно з п. 48.7 ст. 48 ПК не вважається податковою декларацією.

Таким чином, на час сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2 кв. 2013р. були відсутні необхідні умови застосування абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК, а саме відсутній факт по-дання податкової декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2013р., тобто відсутній юридич-ний факт декларування позивачем відсутності прибутку (наявності збитку). При цьому фактична відсутність прибутку (наявність збитку), на переконання суду, не є достатньою під-ставою для звільнення від сплати авансових внесків, позаяк дана обставина має бути належ-ним чином задекларована у податковій звітності, поданій до контролюючого органу, що є самостійною умовою додержання вимог абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК.

З огляду на викладене, твердження позивача про звільнення його від сплати авансових внесків у 2 кв. 2013р. є необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Твердження позивача про неузгодженість податкового зобов'язання зі сплати авансо-вих внесків з податку на прибуток за 2 кв. 2013р. та його посилання на п. 56.18 ст. 56 ПК є необґрунтованими з наступних підстав.

Абзацом 4 п. 56.18 ст. 56 ПК передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'я-зання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Проте дана норма не регулює питання нарахування чи узгодження грошових зобов'я-зань, самостійно нарахованих платником податків. В даному випадку грошове зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2013р. у сумі 110701 грн., визначається не рішенням контролюючого органу, а податковою декларацією позивача з податку на при-буток за 2012р., подання якої відповідно до абз. 11 п. 57.1 ст. 57 ПК підтверджує факт узгодження цього грошового зобов'язання.

Рішення ДПІ №12240/10/15.1-10 від 14.05.2013 і №12372/10/15.1-10 від 15.05.2013 про відмову у прийнятті податкової декларації, на оскарження яких посилається позивач, по суті не стосуються нарахування контролюючим органом грошового зобов'язання зі сплати аван-сових внесків з податку на прибуток, а також не впливають на розрахунок і факт узгодження грошових зобов'язань позивача зі сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2013р.

Таким чином, грошове зобов'язання із сплати авансових внесків з податку на прибуток у квітні 2013р. у сумі 110701 грн. було узгодженим, незалежно від неприйняття контролюю-чим органом податкових декларацій позивача з податку на прибуток за 1 кв. 2013р.

Отже, враховуючи факт узгодження грошових зобов'язань з авансових внесків з подат-ку на прибуток банківських організацій за квітень 2013р. у сумі 110701 грн., зважаючи на відсутність всіх визначених абз. 9 п. 57.1 ст. 57 ПК умов для звільнення позивача від сплати вказаних авансових внесків за квітень 2013р. та беручи до уваги, що в установлені законом строки узгоджені грошові зобов'язання із авансових внесків з податку на прибуток банківсь-ких організацій за квітень 2013р. у сумі 110701 грн. не були сплачені позивачем і набули статус податкового боргу, то суд приходить до висновку про відповідність оскаржуваних рішень вимогам ст. 59, п. 89.3 ст. 89 ПК і не вбачає підстав для визнання їх протиправними і скасування в цій частині.

Щодо податкового боргу із земельного податку в сумі 70,43 грн., то його наявність на час винесення оскаржуваних рішень визнається і не заперечується позивачем. Водночас нас-тупна сплата (погашення) позивачем цього податкового боргу не спростовує виникнення цього боргу, не свідчить про порушення відповідачем п. 59.1 ст. 59 ПК і не може бути підста-вою для визнання протиправними і скасування оскаржуваних рішень в цій частині.

Крім того, сплата (погашення) податкового боргу із земельного податку в сумі 70,43 грн., зазначеного у податковій вимозі від 27.06.2013 №1235-19, є юридичним фактом з настанням якого пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК пов'язує відкликання даної податкової вимоги в цій частині, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування, також.

Враховуючи встановлені судом обставини і наведені мотиви, суд вважає позовні вимо-ги необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Банк Кіпру" в задоволенні адмініс-тративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко