Рішення № 3679522, 23.12.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2008 р. Справа № 56/269-08

вх. № 8674/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Висоцька Н.О. (довіреність № 31 від 13.10.2008р.); відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м.Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІК - Харківське будівельне управління", м.Харків

про стягнення 121684,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 761 від 26.03.2008р. в розмірі 102523,04 грн.; 6868,30 грн. пені; 564,50 грн. - 3% річних; 2889,82 грн. індексу інфляції та 8838,80 грн. вартості виконавчого напису. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

У позовній заяві позивачем також було заявлено клопотання про накладення арешту на рахунок відповідача з метою забезпечення позову.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776, суд, при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ретельно дослідивши підстави, на яких ґрунтується клопотання позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що це клопотання не обґрунтоване належними доказами та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тому суд відмовляє у його задоволенні.

У судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному розмірі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача надала письмові пояснення, до яких додала виписку за особовим рахунком позивача за 30.10.2008р. та витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 01.12.2008р. щодо знаходження в ньому відповідача.

Надані представником позивача документи долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився; витребувані судом документи не надав; про причину неявки суд не повідомив. Копію ухвали про відкладення розгляду справи відповідач отримав 16.12.2008р., про що свідчить підпис його представника у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

26.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір фінансового лізингу № 761, згідно якого позивач (лізингодавець) передав наступні транспортні засоби:

- КАМАЗ 6520-029, шасі № ХТС65200081152161, реєстраційний № АА2741НІ (на підставі замовлення № 761/001 від 26.03.2008р.), а відповідач (лізингоотримувач) прийняв у комплектності і кількості, згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі № 761/001 від 02.06.2008р.;

- КРАЗ 65055-053-02, шасі № Y7А65055070805960, реєстраційний № АА6195АС, (на підставі замовлення № 761/002 від 26.03.2008р.), а відповідач (лізингоотримувач) прийняв у комплектності і кількості, згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі № 761/002 від 02.06.2008р.

Відповідно до умов Договору, сторони визначили та підписали істотні умови Договору, а саме: тривалість лізингу, дату надання, повернення ТЗ, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, дату повернення, місце передачі та інші в наступних планах лізингу:

- № 761/001 від 26.03.2008р., та зміни до плану лізингу від 02.06.2008р., від 13.09.2008р.;

- № 761/002 від 26.03.2008р., та зміни до плану лізингу від 02.06.2008р., від 13.09.2008р.

Згідно п. 5.1. Договору фінансового лізингу, за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (Додаток № 3 до Договору) та інших додатках.

Відповідно до п. 5.5. Договору, лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Згідно п. 5.8. Договору, встановлена оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний платіж здійснюється у наступному порядку:

- сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі, зазначеній у Плані лізингу;

- комісія лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ = КЛПЛ + (ЛППЛ * КоефКВ - ЛППЛ), де КЛПМ - комісія лізингодавця за поточний місяць; КЛПЛ - комісія лізингодавця за відповідний місяць згідно Плану лізингу; ЛППЛ - коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у Плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку лізингодавцем / курс валюти, зазначений у Плані лізингу.

Сторонами Договору було досягнуто згоду стосовно фіксованої ціни лізингової оплати за відповідний місяць, та дата лізингового платежу за відповідний період користування ТЗ відповідачем за планом лізингу визначено 20 число кожного місяця.

На підставі рахунку-фактури позивач виставив відповідачу лізинговий платіж, проте відповідач оплати в строк, визначений Договором та Планом лізингу, не здійснив, внаслідок чого станом на 11.11.2008р. у нього виникла заборгованість за період з 20.07.2008р. по 11.11.2008р. в розмірі 102523,04 грн. (за Планом лізингу № 761/001 - 56481,86 грн., за Планом лізингу № 761/002 - 46041,20 грн.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 16.12.1997р. № 723/97-ВР зі змінами та доповненнями, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

На підставі п. 7.16. Договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень Договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Як передбачено у п. 16.1. Договору , при порушенні лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

За розрахунком позивача сума пені за період з 20.07.2008р. по 11.11.2008р., яка підлягає стягненню з відповідача, становить 6868,30 грн. (за Планом лізингу № 761/001 - 3783,80 грн., за Планом лізингу № 761/002 - 3084,53 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних та їх розмір становить 564,50 грн., сума інфляційних, за розрахунком позивача, становить 2889,82 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до частини 3 статті 285 Господарського кодексу України, орендар зобов"язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

08.10.2008р. позивач повідомив відповідача листом-повідомленням про сплату заборгованості та пені, а також про повернення ТЗ у розпорядження лізингодавця, але з боку відповідача ніяких дій здійснено не було.

Згідно частини 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

03.10.2008р. приватним нотаріусом Заєць І.О. було оформлено виконавчий напис № 8401 про повернення від відповідача на користь позивача ТЗ КАМАЗ 6520-029, шасі № ХТС65200081152161, реєстраційний № АА2741НІ, КРАЗ 65055-053-02, шасі № Y7A65055070805960, реєстраційний № АА 6195АС. Вартість напису становить 8838,80 грн.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості та не спростовано позов, суд знаходить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, та вважає за необхідне задовольнити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 526, 530, 611, 625, 903 Цивільного кодексу України, статтями 193 225, 285 Господарського кодексу України, статтями 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтями 1, 4, 12, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІК - Харківське будівельне управління" (61002, м.Харків, вул.Мельникова, 2-б; ИНН 251858320310; р/р 26002010110978 ФБ "Фінанси та Кредит" ТОВ у Харківській області, МФО 350697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (03062, м.Київ, пр.Перемоги, 67; поштова адреса: 03035, м.Київ, вул.Сурікова, 3; код ЄДРПОУ: 32774741; п/р 2600510828 в ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) - 102523,04 грн. боргу; 6868,30 грн. пені; 564,50 грн. - 3% річних; 2889,82 грн. індексу інфляції; 8838,80 грн. вартості виконавчого напису; 1216,85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано "25" грудня 2008 року.

Суддя