Ухвала суду № 36795118, 22.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 січня 2014 року м. Київ В/800/259/14

суддя Вищого адміністративного суду України Юрченко В.В., перевіривши відповідність вимогам статей 239, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Міністра внутрішніх справ України Захарченка Віталія Юрійовича, начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області Серба Володимира Івановича про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання присвоїти чергове звання та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій не відповідає вимозі пункту 3 частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в ній не зазначено конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а також які саме норми матеріального права неоднаково застосовані судом касаційної інстанції в різних за змістом судових рішеннях.

Крім цього, позивачем не виконано вимоги пункту 3 частини першої та частини другої статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до заяви не додано:

копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах;

документ про сплату судового збору.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI з урахуванням змін, внесених Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII, який набрав чинності 23 жовтня 2013 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. За подання до адміністративного суду заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України сплачується судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду, зокрема, адміністративного позову немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, судовий збір за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України становить 51 грн. 16 коп. (1218 грн х 0,06 х 70%).

Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України реквізитами рахунку для зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України (код класифікації доходів бюджету 22030002 «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207) визначено: отримувач коштів -УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код отримувача - 38004897; рахунок отримувача - 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019, відповідно до яких заявник повинен сплатити 51 грн. 16 коп. судового збору.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. Проте звільнення від сплати судового збору позивачів за подання заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України в зазначених справах Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

Частиною 2 статті 2392 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 239 та 2391 цього Кодексу, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Керуючись статтями 236, 239, 2391, 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 року, постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2012 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року залишити без руху та надати строк до 21 лютого 2014 року для усунення недоліків заяви, вказаних в ухвалі.

У разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків заяви вона буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Юрченко