Вирок № 36794068, 24.01.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/572/14-к

Провадження №1-кп/639/113/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Брежнєва А.C.,

з участю: прокурора - Колєсніка Є.О.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12013220500003061 від 26 грудня 2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2012 року приблизно о 01 годинні 00 хвилин, ОСОБА_2 знаходячись у будинку АДРЕСА_2, за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_3, достовірно знаючи, що опій ацетильований володіє наркотичними властивостями незаконно придбав у останнього два медичних шприца, ємністю 5 мл. кожний з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим, масою 0,0304 грам і 0,0471 грам за 150 гривен, які став незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.

У цей же день, 05.07.2012 року близько 01.55 год. ОСОБА_2 був затриманий співробітниками міліції поблизу будинку АДРЕСА_2, які під час його огляду виявили та вилучили у останнього медичний шприц, ємністю 5 мл. з рідиною коричневого кольору, яка згідно судово-хімічної експертизи №1316 від 19.07.2012 року відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу «опію ацетильованому», маса якого в перерахунок на суху речовину склала 0,0471 грам. Даний наркотичний засіб ОСОБА_2 придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

24 січня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м. Харкова Колєсніком Є.О., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013220500003061, та обвинуваченим ОСОБА_2, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується: а) беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; б) відшкодувати судові витрати у повному обсязі. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.309 КК України у вигляді 1 року 6 місяців 19 днів позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з відбуттям призначеного покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 провину визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.

Прокурор у судовому засіданні вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання, звільнивши останнього з-під варти у зв'язку з відбуттям призначеного покарання.

Захисник проти затвердження угоди не заперечувала, зазначивши про її відповідність вимогам закону.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпілих у кримінальному провадження немає. Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання, що він підтвердив під час проведення підготовчого судового засідання.

Обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд зазначає, що зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України та положенням закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченою можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені ч.7 ст.474 КПК України.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття у вчиненому злочині. Відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Оскільки сторонами узгоджено покарання у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців 19 днів позбавлення волі, а обвинувачений ОСОБА_2 був затриманий 05.07.2012 року та весь час безперервно знаходився у Харківському слідчому ізоляторі, тому з 24.01.2014 року обвинуваченого необхідно звільнити з під варти, у зв'язку з повним відбуттям ним строку призначеного покарання та при цьому застосувати до нього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.01.2014 року по кримінальному провадженню №12013220500003061, укладену між старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м.Харкова Колєсніком Є.О. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 19 (дев'ятнадцять) днів позбавлення волі.

В порядку ст.72 КК України, зарахувати в строк відбуття ОСОБА_2 покарання строк його знаходження під вартою з 05.07.2012 року по 24.01.2014 року.

До набрання вироком законної сили обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 скасувати, звільнивши його з - під варти в залі суду негайно, у зв'язку з відбуттям ним призначеного вироком строку покарання та застосувати до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання і покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Про покладені обов'язки повідомити ОСОБА_2 письмово під розпис та роз'яснити, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити, що контроль за виконанням особистого зобов'язання ОСОБА_2 здійснює прокурор.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведені у кримінальному проводженні судово-хімічні експертизи в розмірі 1349,55 грн. (одна тисяча триста чотириста дев'ять гривень 55 копійок), шляхом перерахування їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з позначенням виду платежу - "за експертні послуги".

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя В.О. Курило