Ухвала суду № 36793891, 17.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/21300/13 17.01.14

За позовомДержавного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва»ДоОрендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву Третя особа, яка Проне заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у и. Києві визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Осадчук Р.М. - дов. № 727/01-13 від 08.11.2013 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Бондар М.В. - дов. № 36 від 09.10.2013 року;

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Орендне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання права власності на майно та виключення майна з-під арешту.

Ухвалою від 08.11.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29.11.2013 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2013 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні 29.11.2013 року надав пояснення по справі.

Представник третьої особи-2 через канцелярію суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено, в судове засідання 29.11.2013 року надав пояснення по справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.08.1976 № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. У тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

Відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

З огляду на викладене та враховуючи те, що боржником у виконавчому провадженні ВП №37908317, під час якого було накладено арешт на спірне майно є Орендне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», а стягувачем - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, суд, за згодою позивача, замінив первісного відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві на відповідачів: Орендне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи викладене, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою суду від 29.11.2013 року, відповідно дот. 1 ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 13.12.2013 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав заяву про зменшення позовних вимог, яка судом прийнята, а також подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено. В судовому засіданні 13.12.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 13.12.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Представник відповідача-2 до канцелярії суду подав відзив на позовну заяву, а судовому засіданні 13.12.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 13.12.2013 року не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, а також у зв'язку з необхідністю витребування доказів, суд відклав розгляд справи до 17.01.2014 р.

16.01.2014 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог та клопотання про долучення додаткових документів по справі.

У судовому засіданні 17.01.2014 р. судом було розглянуто та прийнято клопотання позивача про долучення додаткових доказів по справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав подану ним через канцелярію суду заяву про зміну предмету позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на те, що судом вже було розпочато розгляд справи № 910/21300/13 по суті, то заява позивача про зміну предмету позовних вимог судом не приймається.

Представник відповідача-2 надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечує.

Представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання 17.01.2014 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає припиненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України «Про виконавче провадження»), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи № 910/23100/13, позивачем заявлені позовні вимоги щодо визнання права власності на транспортні засоби зазначені в повідомлені ДАЇ м. Києва від 29.05.2013 р. № 10/ 14772 під № 1,2,3,6,7 та зняття арешту з зазначеного майна.

Листом № 10/126423 від 19.10.2013 р. Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України повідомлено, що згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва, станом на 15.10.2013 р., на транспортні засоби: ЗИЛ 130, номерний знак 6135 КИЛ; ИЖ 412ИЭ, номерний знак 6594 КИБ; ГАЗ 53, номерний знак АА 6487ВС; ПР 1 М, номерний знак 1356 КИ, згідно постанов ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 20.09.2013 р. № 2281/10, від 22.08.2013 № 2060/10 та постанови ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві від 17.05.2013 р. № 1515/4 накладено арешти.

З постанови ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 22.08.2013 № 2060/10 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП №39457880 від 22.08.2013 р.), яка міститься в матеріалах справи вбачається, що стягувачем у даному провадженні є фізична особа - Гембарський Лев Володимирович.

В пункті 5 пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що належними відповідачами у справі 910/21300/13 про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту повинні бути всі стягувачі, тобто як юридичні особи так і фізичні особи.

Відповідно до частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Разом з тим, частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто відповідачами можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У пункті 41 листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 р. № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що за змістом частин першої і другої статті 1 та частини першої статті 21 ГПК України громадяни (фізичні особи) можуть бути відповідачами у господарських справах тільки: якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності; у випадках, передбачених законодавчими актами України (зокрема, пунктом 4 частини першої статті 12 названого Кодексу). В іншому разі фізичні особи (громадяни) не можуть залучатися господарським судом до участі в розгляді справ саме як відповідачі, а судове рішення, прийняте з порушенням відповідних норм процесуального права, підлягає скасуванню або зміні на підставі пункту 4 частини першої статті 104 ГПК.

У пункті 3 листа Вищого арбітражного суду України від 23.10.2000 р. № 01-8/556 «Про деякі приписи чинного законодавства, що регулює підприємницьку діяльність громадян» зазначено, що у разі об'єднання пов'язаних між собою вимог, з яких одні підвідомчі арбітражному суду, а інші - суду, усі вимоги відповідно до статті 26 Цивільного процесуального кодексу України підлягають розгляду у суді. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, але не мають виданого у встановленому порядку свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, не набувають у зв'язку із здійсненням ними такої діяльності статусу підприємця. Отже, спори за участю таких громадян, у тому числі пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, не підвідомчі арбітражним судам. Розгляд справ за участю фізичної особи, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, можлива лише у процедурі банкрутства та у корпоративних спорах.

Отже, враховуючи вищенаведене, господарський суд не може залучити відповідачами фізичних осіб, оскільки у такому випадку даний спір не буде підвідомчий господарським судам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Зважаючи на встановлені вище факти та обставини, керуючись п. 1 ч. 1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Припинити провадження у справі № 910/21300/13.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, а повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суддя Спичак О.М.