Постанова № 36792225, 10.01.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 січня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/1868/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Харабарі А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів

до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимог,-

за участю:

представників позивача Дзюби Я.В., Аврама Ю.М., Бобика Й.Б., БілоусН.В.,

представників відповідача Ганевича А.І., Руса І.М.,-

ВСТАНОВИВ:

Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів (далі - позивач, БУВР) звернулось з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ДФІ в Чернівецькій області), з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просить суд визнати протиправними та скасувати пункти1,2,3 вимоги № 24-07-14-14/5474 від 31.07.2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів за II півріччя 2019 року, 2011-2012 роки та завершений період 2013 року згідно акту № 07-40/2 від 25.06.2013 р., відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, окрім іншого: п. п. 2.2 ,6.6, 12.1 та 12.3 договорів, укладених із МКНТП «Геосфера», ст. 11 Закону України від 11.02. 1998 № 113/98-ВР "Про метрологію та метрологічну діяльність", п.2.1 Положення про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.08.2005 №218, чим порушено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, що призвело до незаконних видатків бюджетних коштів в сумі 389570,84 грн.; порушення п.2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000 та листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.10.200 №7/7-1010 "Про врахування коштів на утримання служби замовника в інвесторській кошторисній документації", внаслідок чого зайво виплачено кошти у розмірі 2629,36 грн., з яких відшкодовано БУВРом 1044,25 грн. підчас проведення ревізії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що п. 1 та п.2 вимоги ДФІ у Чернівецькій області є незаконним, та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне: по-перше, у перевіряючих відсутні будь-які документи, які би свідчили про неякісне виконання робіт МКНТП «Геосфера»; по-друге, проектною документацією, яка пройшла відповідну державну експертизу, не передбачено, яке саме обладнання має бути встановлено при здійсненні зазначених вище робіт.

Крім того, вартість обладнання та робіт по його встановленню визначена умовами договору, і порушень договору в цій частині допущено не було.

Встановлення обладнання не спричинило збитків державі.

Само собою встановлення обладнання, яке не пройшло відповідну державну метрологічну атестацію (така атестація можлива тільки після введення в експлуатацію всієї системи в цілому), фактично не значить, що кошти на його встановлення - це завищення обсягів та вартості робіт, як стверджує відповідач, оскільки таке не зазначено в жодному нормативному документі.

А також вказане обладнання на даний час в експлуатацію не введено і працює у тестовому режимі, після чого буде вирішуватись питання про його атестацію (за умови встановлення його в повному об'ємі на всіх, передбачених державною програмою гідропостах.

Позивач також вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню пункт 3 оскаржуваних вимог щодо відшкодування до державного бюджету отриманих коштів на покриття витрат на утримання служби замовника на суму 1585,11 грн., оскільки, на його думку, дані витрати використано за цільовим, призначенням та вони обґрунтовані доцільністю виконання договорів із МКНТП «Геосфера».

Державною фінансовою інспекцією в Чернівецькій області через канцелярію суду було подано заперечення на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позовних вимог Дністровсько-Прутську басейнову управлінню водних ресурсів відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю, з огляду на наступне.

Щодо законності та обґрунтованості п.1. та п.2 вимоги, відповідач зазначив, під час проведенння ревізії встановлено, що між Дністровсько-Прутським басейновим управління водних ресурсів та Малим колективним науково-технічним підприємством «Геосфера» було укладено ряд договорів на виконання робіт з створення (будівництва), а саме: договори №2010/10-01, №2010/10-02, №2010/05-02, №175, №2010/05-04.

Пунктом 2.2 вказаних договорів передбачено, що Виконавець в межах договірної ціни виконує власними, а в разі необхідності, залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи, здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію Замовнику.

Відповідно до - п.11.1 укладених договорів із МКНТП «Геосфера», якість будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування підтверджується специфікаціями, державними стандартами, технічними умовами, що засвідчують їх характеристики.

Однак, під час проведення ревізії позивачем не представлено сертифікати відповідності, технічну документацію, інструкції з використання на встановлене обладнання на гідропостах №1,2,3,4,5,6 АІВС «Прикарпаття».

Під час проведення ревізії, встановлено відсутність відповідного маркування щодо виробника, заводського, серійного номеру на устаткуванні, змонтованому на гідропостах, крім того складові гідропостів повинні мати сертифікати відповідності, свідоцтва про проходження метрологічної атестації перед введення їх у обіг на території України.

На думку відповідача, МКНТП «Геосфера» встановлено обладнання, яке не включено до Держаного реєстру засобів вимірювальної техніки і при цьому не пройшло державну метрологічну атестацію, стандартизацію, чим порушено вимоги ст.11 Закону України від 11.02.1998 № 113/98-ВР„Про метрологію та метрологічну діяльність", п. 2.1. Положення про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.08.2005 N 218, п. 4.9Державного стандарту України ДСТУ 3400:2006 від 2007 року тап.

Оскільки, на устаткуванні, змонтованому на гідропостах, відсутні відповідні маркування щодо виробника, заводського, серійного номеру та не надано МКНТП «Геосфера» під час проведення зустрічної звірки та БУВРом при проведенні ревізії сертифікати відповідності, останнім порушено вимоги ст. 13. Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 № 2406-ІП, ст. 34. Закону України від 01.12.2005 № 3164-ІУ «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» та п. 4.10 Державного стандарту України ДСТУ 3400:2006 від 2007 року.

Вказане вище свідчить про неякісне виконання МКНТП «Геосфера» робіт із створення (будівництва) Гідропостів №4,5,6 для функціонування АІВС «Прикарпаття» та зайве понесення витрат Управлінням з оплати МКНТП «Геосфера» робіт».

В обґрунтування п.3 вимоги відповідач зазначив, що ревізією встановлено, порушення п. 2.8.13 ДБН Д. 1.1-1-2000 та листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.10.2000 №7/7-1010 „Про врахування коштів на утримання служби замовника в інвесторській кошторисній документації"" Позивачем зайво отримано кошти загального фонду державного бюджету на покриття витрат на утримання служби замовника в сумі 2629,36 грн. з ПДВ, з яких відшкодовано БУВРом під час проведення ревізії кошти в сумі 1044,25 гривень.

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представники ДФІ в Чернівецькій області проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених, в запереченні на адміністративний позов та зазначили, що пункти 1,2,3 вимоги № 24-07-14-14/5474 від 31.07.2013 року є правомірними, оскільки направлені на усунення виявлених під час ревізії порушень, здійснення яких підтверджено актом ревізії № 03-06/82 від 12.08.2013 р.

З вищезазначених підстав, в судовому засіданні представники ДФІ в Чернівецькій області проти позову заперечували та просили суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до п. 2.20 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на I квартал 2013 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 27.03.2013р №№ 221, 212, 213, 214; від 12.04.2013 р. № 261; від 13.03.2013 №350 ревізійною групою проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Дністровського-Прутського басейнового управління водних ресурсів за II півріччя 2019 року, 2011-2012 роки та завершений період 2013 року. За результатами ревізії 25червня 2013 року складений акт № 07-40/2), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, окрім іншого: ст. 11 Закону України від 11.02. 1998 № 113/98-ВР "Про метрологію та метрологічну діяльність", п.2.1 Положення про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.08.2005 №218, чим порушено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, що призвело до незаконних видатків бюджетних коштів в сумі 389570,84 грн.; порушення п.2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000 та листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.10.200 №7/7-1010 "Про врахування коштів на утримання служби замовника в інвесторській кошторисній документації", внаслідок чого зайво виплачено 2629,36 грн., з яких відшкодовано БУВРом 1044,25 грн. підчас проведення ревізії.

Не погодившись із окремими висновками за результатами ревізії, позивач направив 05.07.2013р. до ДФІ в Чернівецькій області заперечення на акт ревізії.

За результатами розгляду заперечень 26.07.20103р. відповідачем останні прийняті частково.

На підставі п.7 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.46 „Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого постановою КМУ №550 від 20.04.2006 року, начальнику Дністровсько-Прутськогого басейнового управління водних ресурсів надіслано вимогу № 24-07-14-14/5474 від 31.07.2013р., згідно якого, серед іншого, позивача зобов'язано:

- п. 1 вимоги - забезпечити усунення виявленого порушення. зокрема шляхом відшкодування БУВРом 389570,84 грн. перерахованих МКНТП "Геосфера" за роботи з будівництва Гідропостів №4,5,6 до держаного бюджету ( код платежу 21080500, рахунок № 31119090700002, МФО 856135, ОКПО)22246436, одержувач - державний бюджет , ГУДКУ у Чернівецькій області) або повного виконання МКНТП "Геосфера" умов договорів щодо будівництва Гідропостів № 4,5,6 на суму 389570,84 грн. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 389570,84 грн., у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України;

- п. 2. вимоги - відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість по взаєморозрахунках із МКНТП "Геосфера" в сумі 11607,00 грн.;

- забезпечити усунення виявленого порушення, зокрема забезпечити відшкодування БУВРу 11607,00 грн., які необхідно перерахувати до держаного бюджету ( код платежу 21080500, рахунок № 31119090700002, МФО 856135, ОКПО 22246436, одержувач - державний бюджет , ГУДКУ у Чернівецькій області) . В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 11607,00 грн., у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України;

- п.3 вимоги - забезпечити усунення виявленого порушення, зокрема забезпечити відшкодування до держаного бюджету ( код платежу 21080500, рахунок № 31119090700002, МФО 856135, ОКПО 22246436, одержувач - державний бюджет , ГУДКУ у Чернівецькій області) зайво отриманих коштів на покриття витрат на утримання служби замовника в сумі 1585,11 грн. В іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 1585,11 грн., у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України;

Не погодившись із зазначеними вимогами Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів оскаржило їх в судовому порядку.

Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів є юридичною особою, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ, основним завданням якого, окрім іншого є: виконання довгострокових комплексних програм щодо забезпечення надійної експлуатації водогосподарських систем, гідротехнічних споруд і окремих об"єктів інженерної інфраструктури, які перебувають у державній власності і знаходяться на балансі водогосподарських організацій, підпорядкованих Дністровсько-Прутському БУВР та здійснення заходів, пов"язаних із запобіганням шкідливої дії вод у межах сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист цих категорій у межах Чернівецької області.

Надаючи оцінку обґрунтованості формування ДФІ у Чернівецькій області пунктів 1,2 вимоги №24-07-14-14/5474 від 31.07.2013 року про усунення порушень, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

Між Дністровсько-Прутським басейновим управління водних ресурсів та МКНТП «Геосфера» було укладено договори №2010/10-01, №2010/10-02, №2010/05-02, №175, №2010/05-04, предметом яких було виконання робіт зі створення будівництва гідро постів - комплексу автоматичного збору передачі та обробки гідрометеорологічної інформації на р. Черемош, р. Сірет, р. Малий Сірет, р. Прут в рамках створення (будівництва) АІВС «Прикарпаття».

Вартість обладнання та робіт по його встановленню визначена умовами договорів.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що само собою встановлення обладнання, яке не пройшло відповідну державну метеорологічну атестацію автоматично не значить, що кошти на його встановлення це завищення обсягів та вартості робіт. Крім того вказане обладнання обладнання на даний час в експлуатацію не введено і воно працює в тестовому режимі, після чого будуть вирішуватися питання про його атестацію ( за умови встановлення його в повному об"ємі на всіх передбачених державною програмою гідропостах). Вказане твердження представника позивача підтверджується листом Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метеорології вимірювальних і управляючих систем» від 04.07.2013 р. № 8/1218.

Суд критично ставить до твердження відповідача про те, що на устаткуванні змонтованому на гідропостах відсутні відповідні маркування щодо виробника, заводського , серійного номеру, чим на думку, державної фінансової інспекції, порушено вимогу ст.13 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р., оскільки в актах обстеження обсягів виконаних робіт, складених за участю головного державного фінансового інспектора в Чернівецькій області Букатинського В.О., відображена інформація про те що устаткування змонтоване на гідро постах з вказанням їхніх заводських номерів.

Крім цього, одним з доводів Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області про нібито допущене позивачем завищення вартості виконаних робіт, стало те, що під час зустрічної звірки підрядною організацією не надано первинних бухгалтерських документів (зокрема, які підтверджують відрядження працівників), які підтверджують певні витрати, що включені до загальної вартості робіт. Однак, ревізуючий орган не довів, що вказані витрати не були здійснені, а відсутність первинних бухгалтерських документів прямо не означає цього. З іншого боку неведення бухгалтерського обліку на підприємстві контрагента не може бути поставлено позивачеві у вину як порушення та незаконне витрачання бюджетних коштів.

Крім того, судом досліджено довідку Державної фінансової інспекції в м. Києві, згідно якої, за місцем знаходження МКНТП «Геосфера» проводилась зустрічна ревізія, яка у даному питанні не виявила жодних порушень.

В судовому засіданні також було досліджено довідку № 2013/05-1 від 29.05.2013 р., яка підтверджує понесені позивачем витрати на оплату відрядження працівників МКНТП «Геосфера», здійснені на підставі документів, виданих вказаним підприємством.

Основним аргументом відповідача про порушення стало твердження про те, що за укладеними між БУВРом та підрядною організацією МКНТП «Геосфера») договорами на виконання робіт зі створення (будівництва) підрядною організацією було встановлено вимірювальне обладнання, яке не сертифіковане в Україні. Відповідно до цього відповідач прийшов до висновку, що МКНТП «Геосфера» виконала роботу з наявними недоробками, а здійснена позивачем оплата є нічим іншим, як незаконні видатки бюджетних коштів.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, згідно яких державна метрологічна атестація може бути проведена тільки після введення автоматичної інформаційно-вимірювальної системи «Прикарпаття» в експлуатацію в цілому, а не окремих її складових, в тому числі гідропостів чи обладнання, яке там використовується

Інформаційно-вимірювальна система «Прикарпаття» дозволить забезпечити збір та формування бази про водогосподарські системи, споруди, водні об"єкти, надзвичайні ситуації з картографічним їх відображенням, метрологічні умови , гідрологію та гідрохімією.

Тому твердження представників відповідача про те, що позивачем порушено п.п. 2.2, 6.6, 12.1 та 12.3 договорів укладених із МКНТП «Геосфера», ст. 11 Закону України від 11.02. 1998 № 113/98-ВР "Про метрологію та метрологічну діяльність", п.2.1 Положення про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22.08.2005 №218, - є таким, що не відповідає дійсності.

В обґрунтування п.3 вимоги відповідач зазначив, що ревізією встановлено, порушення п.2.8.13 ДБН Д.1.1.-1-2000 та листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.10.200 №7/7-1010 "Про врахування коштів на утримання служби замовника в інвесторській кошторисній документації".

Однак це твердження представників відповідача суд оцінює критично, оскільки лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.10.2000 №7/7-1010 є тільки рекомендаційним.

Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, на державну реєстрацію не подаються.

При цьому міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм. які є обов"язковими до виконання.

За вказаних обставин, суд вважає, що пункт 3 вимоги від №24-07-14-14/5474 від 31.07.2013 року відповідача не може вважатись законним та обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд погоджується з доводами позивача про протиправність пунктів1,2,3 вимоги № 24-07-14-14-/5474 від 31.07.2013 р., з огляду на вищенаведене.

Отже, висновки ревізії, викладені в акті ревізії містять суперечливі твердження, що в свою чергу, ставить під сумнів обґрунтованість та правомірність цих висновків ревізії та вищезазначених пунктів оскаржуваної вимоги.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних пунктів вимоги діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спірні пункти вимоги прийняті необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Тому вказані пункти вимоги, як протиправні підлягають скасуванню, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, і яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України.

У відповідності до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним пунктів вимог.

Тому, суд вважає за доведені ті обставини, на які посилається позивач, і адміністративний позов, як обґрунтований, підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 69-72, 76,79, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати пункти 1,2,3, вимог Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 31.07.2013р. № 24-07-14-14/5474.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів судовий збір в сумі 2294 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 15 січня 2014 р.

Суддя А.П.Огородник