Рішення № 3679217, 23.12.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2008 р. Справа № 49/206-08

вх. № 8010/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився відповідача - Артюх Ю.В. - дор. від 01.06.06року

розглянувши справу за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ

до ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

про стягнення 655028,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача плату за позичання природного газу за період з 01.03.2008 року по 01.10.2008 року у розмірі 634745,23 грн., 15505,92 грн. інфляційних збитків та 4777,35 грн. трьох відсотків річних. Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем вимог договору № юр-7/958-99 від 24.12.1999р.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, 19.11.2008 року надавав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі 4443,22 грн.

Суд, вислухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно п.13 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1129 від 08.10.1997р., відпуск матеріальних цінностей із державного резерву в порядку тимчасового позичання на термін понад шість місяців та з незнижуваного запасу здійснюється згідно з актом Кабінету Міністрів України, проект якого готується за зверненням центрального, місцевого органу виконавчої влади, з визначенням одержувачів, терміну та умов відпуску матеріальних цінностей із державного резерву, розміру плати за позичання, а також терміну їх повернення.

Згідно п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12.1999р. № 1432-р дозволено Держкомрезерву відпустити в грудні 1999р. тепловим електростанціям Міненерго в порядку тимчасового позичання 1 млрд. куб. метрів природного газу для потреб підприємств енергетичного комплексу із сплатою щомісяця 0,5 відсотка вартості відпущеного газу за користування.

На виконання зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України, 24.12.1999р. між Державним комітетом України по матеріальних резервах (правонаступником якого відповідно до Постанови КМ України від 30.06.2000 р. № 1041 стало Державне агентство з управління державним матеріальним резервом України, правонаступником якого в свою чергу відповідно до Указу Президента України від 07.08.2001р. № 60/2001 р. є позивач) та ДП "Харківська ТЕЦ-5" (правонаступником якого Відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.03.2003р. № 133 є відповідач) було укладено договір № юр-7/958-99 від 24.12.1999р.

Відповідно до умов зазначеного договору Держкомрезерв відпускає із державного резерву в грудні 1999 р. природний газ в кількості до 96,0 млн. куб м. по ціні 280,3286 грн. без ПДВ, а відповідач зобов'язаний повернути його до 01.07.2000р. до державного резерву природний газ у фактично відпущеному обсязі, або оплатити його вартість на розрахунковий рахунок позивача по ціні, що діятиме на час повернення, але не нижчою ціни відпуску.

На виконання умов договору № юр-7/958-99 від 24.12.1999р. відповідачу було відпущено та фактично отримано ним в грудні 1999 р. 64 694 000 куб. м. природного газу, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 12.12.2003р. по справі № 4/9, залишеним без змін Постановою Верховного Суду України від 22.02.2005р.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, позивач свої обов'язки по договору № юр-7/958-99 від 24.12.1999р. виконав належним чином, відповідач же свого обов'язку по поверненню запозиченого природного газу або сплаті його вартості у терміни, обумовлені договором, не виконав.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про державний матеріальний резерв” позичання матеріальних цінностей з державного резерву - відпуск матеріальних цінностей з державного, резерву на договірних засадах з наступним поверненням до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей або, у разі неможливості їх повернення, - з відшкодуванням за рішенням Кабінету Міністрів України грошової вартості на час повернення, але не менше, ніж на час відпуску, з наступним спрямуванням одержаних коштів на закладення відповідної кількості матеріальних цінностей.

Договором № юр-7/958-99 від 24.12.1999р. встановлено строк повернення відповідачем отриманого у позивача природного газу у травні-червні 2000р.

Постановою Кабінету Міністрів України № 2045 від 28.12.2002р. внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12.1999р. № 1432-р відносно строку повернення до державного резерву природного газу, а саме строки повернення органічного палива, відпущеного з державного резерву в порядку тимчасового позивання підприємствам електроенергетики згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1432 від 21.12.1999р. продовжено до 01.01.2023р.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Таким чином, строк повернення відповідачем природного газу, отриманого згідно договору № юр-7/958-99 від 24.12.1999р., продовжено до 01.01.2023р., а тому строк виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо повернення палива не наступив.

Згідно п. 2.2 договору № юр-7/958-99 від 24.12.1999р. відповідач зобов’язався здійснювати оплату за отриманий природний газ щомісячно 0,5% від вартості фактично поставленого природного газу за користування тимчасовою позичкою до повного повернення.

У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, до правових відносин, що виникли між сторонами, суд застосовує положення Цивільного кодексу, який набрав чинності з 01.01.2004р.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем пред’явлено до стягнення плату за позичання природного газу за період з 01.03.2008 року по 01.10.2008 року у розмірі 634745,23 грн.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а згідно п. 2.2 договору № юр-7/958-99 від 24.12.1999р. відповідач зобов’язався здійснювати оплату за отриманий природний газ щомісячно 0,5% від вартості фактично поставленого природного газу за користування тимчасовою позичкою до повного його повернення. Таким чином, незалежно від закінчення строку дії договору № юр-7/958-99 від 24.12.1999р., відповідач повинен сплачувати за користування природним газом до його повернення до державного матеріального резерву.

Оскільки відповідач не виконав свого обов’язку, передбаченого п. 2.2 договору, суд враховуючи приписи ст. 526 ЦК України, вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за позичання природного газу за період з 01.03.2008 року по 01.10.2008 року у розмірі 634745,23 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6.1. договору, за невиконання, неналежне виконання своїх зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність згідно Закону України "Про державний матеріальний резерв" та чинного законодавства.

Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

Позивач надав суду розрахунок інфляційних витрат, відповідно якого заявлена до стягнення сума становить 15505,92 грн. При дослідження судом наданого розрахунку, встановлено, що позивач при його здійсненні застосував індекси інфляції, які не відповідають встановленим чинним законодавством індексам, які діяли в період нарахування. Відповідач у відзиві на позов надав контррозрахунок інфляційних нарахувань за період визначений позивачем з 01.04.2008 року по 01.10.2008 року, відповідно якого належна до сплати суми становить 11062,70 грн. та який відповідає вимогам чинного законодавства щодо розміру індексів, які діяли в спірний період.

За таких підстав суд вважає за необхідне стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 11062,70 грн., в задоволенні решти вимог про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 4443,22 грн. суд відмовляє.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних за період з 01.04.2008 року по 01.10.2008 року у сумі 477,35 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 6505,85 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерноготовариства "Харківська ТЕЦ-5" (адреса: 62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, ідентифікаційний код 05471230, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Державного комітету України з державного матеріального резерву (адреса: 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, у тому числі р/р 35221010003272, отримувач: ГУ ДКУ, код ЄДРПОУ 26077968, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 21081100, ідентифікаційний код 00034016) - 634745,23 грн. боргу, 11062,70 грн. інфляційних витрат та 4777,35 грн. трьох відсотків річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (адреса: 62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, ідентифікаційний код 05471230, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 6505,85 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (адреса: 62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, ідентифікаційний код 05471230, відомості про відкриті поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Відмовити в задоволенні позову в частині заявленої до стягнення суми 4443,22 грн. інфляційних витрат.

Повний текст рішення підписаний 24.12.2008 року.

Суддя