Рішення № 3679202, 24.12.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2008 р. Справа № 29/483-08

вх. № 7954/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - Волков О.Ю. за довіреністю б/н від 01.06.2006р.

розглянувши справу за позовом Дочернього підпрємства "ТД "Київінструмент". м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки

про стягнення 602003,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулося Дочірнє підприємство “Торговий Дім “Київінструмент” з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5” заборгованості в розмірі 602 003,86 грн. за договором про закупівлю № 141. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він зі свого боку повністю виконав умови зазначеного договору, а саме – здійснив поставку продукції, передбаченої п.1.1 договору, в кількості згідно специфікації, що є невід’ємною частиною договору, проте відповідач, в порушення умов договору, не здійснив повний розрахунок за отриману продукцію. Позивач надав суду документи, що підтверджують сплату відповідачем 600 000,00 грн. в якості оплати за отриману згідно договору продукцію. Таким чином, позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості в розмірі 599 982,00 грн. Також позивач вимагає стягнути з відповідача 2 021,86 грн. 3% річних згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2008 року у справі № 29/483-08 було порушено провадження за вищезазначеною позовною заявою. Розгляд справи призначено на 20.11.2008 року. В судовому засіданні 20.11.2008 року розгляд справи було відкладено на 02.12.2008 року. Також в судовому засіданні було оголошено перерву з 02.12.2008 року по 18.12.2008 року та з 18.12.2008 року по 24.12.2008 року.

02.12.2008 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву. В зазначеному відзиві відповідач вказує, що з боку позивача мало місце порушення строку поставки продукції, передбаченого п.3.2 договору. Цей строк складає не більше ніж 30 календарних днів, з моменту отримання 50% передплати від ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”. Позивач надав суду докази того, що 50% передплати було остаточно внесено на рахунок позивача 05.05.2008 року. Таким чином, поставка продукції мала бути здійснена до 06.06.2008 року. Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив поставку 31.07.2008 року. В зв’язку з цим, відповідачем була нарахована сума пені за несвоєчасну поставку продукції, яка передбачена п.8.3 договору і складає 43396,61 грн. Відповідач також вказує, що він скористався правом, наданим йому ст.601 Цивільного кодексу України, і провів з позивачем зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 43396,61 грн. На підтвердження цього суду було надано копії заяв про зарахування однорідних зустрічних вимог та докази їх направлення. Таким чином, як зазначає відповідач, зобов'язання ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" перед ДП "Торговий дім "Київінструмент" по сплаті 599982,00 грн. основного боргу та 2021,86 грн. 3% річних за договором № 141 від 19.03.2008 року припинилося в частині 43396,61 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог. На цій підставі відповідач просить суд припинити провадження по справі в частині вимог по зобов’язанням, що припинилися шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Також у своєму відзиві на позов відповідач просить суд відмовити позивачеві у стягненні 3% річних на тій підставі, що внаслідок порушення позивачем строку поставки продукції, передбаченого п.3.2 договору, має місце прострочення кредитора стосовно зобов’язання відповідача по оплаті поставленої продукції, а тому в силу ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення боржника наступити не може. Застосовувати положення ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України щодо стягнення 3% річних можливо лише за наявності прострочення боржника.

18.12.2008 року позивачем було надано заперечення проти відзиву на позовну заяву. Позивач вважає вимоги відповідача про припинення провадження по справі необґрунтованими, нелогічними та такими, що не відповідають чинному законодавству. Позивач вказує на те, що вимоги по оплаті заборгованості за договором та по оплаті пені не є однорідними, а тому не можуть бути зараховані в порядку, передбаченому ст.601 Цивільного кодексу України. Також в судовому засіданні представник позивача вказує на ту обставину, що в даному випадку немає підстав для стягнення пені за несвоєчасну поставку продукції, так як відповідач все одно прийняв поставлену продукцію. На цій же підставі позивач заперечує проти доводів відповідача стосовно стягнення 3 % річних.

Позивач також надав суду документи, які підтверджують сплату відповідачем 04.12.2008 року 120 000,00 грн. в якості погашення заборгованості за договором про закупівлю № 141. Аналогічні документи були надані 24.12.2008 року з боку відповідача.

Також 18.12.2008 року відповідачем було подано клопотання про надання розстрочення виконання зобов’язання по оплаті отриманої продукції. В даному клопотанні відповідач вказує на наявність обставин, що призвели до неможливості своєчасного розрахунку та просить суд надати розстрочку терміном на 5 місяців рівними частинами. Представники позивача заперечують проти задоволення даного клопотання, посилаючись на відсутність вини позивача у несвоєчасній поставці продукції, а отже й у подальшій фінансовій неможливості відповідача виконати зобов’язання.

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов до висновку, що з боку позивача дійсно мало місце порушення строків поставки продукції, передбачених п.3.2 договору. При цьому не можна прийняти до уваги твердження позивача про те, що таке порушення не має значення в зв’язку з тим, що продукція все одно була прийнята відповідачем, а також про те, що в зазначеному порушенні строків немає вини позивача. Пунктом 8.3 договору передбачено, що у випадку порушення постачальником строку, передбаченого п.3.2 договору, він зобов’язаний сплатити замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення поставки продукції. Судом встановлено, що строк затримки поставки продукції позивачем склав 55 календарних днів. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем обґрунтовано і законно нарахована пеня в розмірі 43396,61 грн.

Чинним Цивільним кодексом України, а саме ч.1 ст. 598, передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Під підставою, що закріплена в законі можна розуміти підставу, передбачену ч.1 ст. 601 Цивільного кодексу України, а саме - припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Вимоги і по оплаті поставленної продукції і по сплаті пені є грошовими, такими, що виникають з однієї підстави – договору про закупівлю № 141, а отже, в даному випадку, вони є однорідними. Вони є зустрічними, так як кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим. Твердження позивача про неоднорідність цих вимог не можуть бути прийняти судом до уваги, як такі, що не відповідають чинному законодавству.

Частина 2 ст.601 Цивільного кодексу України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Таким чином, за своєю правовою природою, зарахування – одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, і, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду. Таким чином, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що відповідач має право вимагати стягнення пені виключно в судовому порядку.

Розглянувши наявні в справі матеріали, суд дійшов до висновку, що зобов’язання , зобов'язання ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" перед ДП "Торговий дім "Київінструмент" по оплаті поставленої за договором про закупівлю № 141 продукції припинилося в частині 43396,61 грн. шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за заявою ВАТ “Харківська ТЕЦ-5”. В такому випадку, в даному позовному провадженні в частині стягнення 43396,61 грн. відсутній предмет спору, а отже провадження в даній частині підлягає закриттю відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, прострочення боржника – це необхідна умова для стягнення з нього 3% річних. Відповідно до ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Згідно ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Судом встановлено, що позивач порушив строки поставки продукції, передбачені п.3.2 договору. Таким чином, зобов’язання відповідача по повній оплаті поставленої продукції виникло не в той момент, який був передбачений договором, а пізніше – в момент прийняття поставленої продукції. Отже, внаслідок порушення позивачем строків поставки, передбачених п.3.2 договору, в даному випадку мало місце прострочення кредитора. Відповідно, в силу ч.4 ст.612 Цивільного кодексу України прострочення боржника наступити не може. Суд дійшов до висновку, що в даному випадку не можна застосовувати положення ст.625 Цивільного кодексу України стосовно стягнення з відповідача 3% річних. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 021,86 грн. 3% річних.

Виходячи з матеріалів справи, станом на день винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриману продукцію зменшилася на 120 000,00 грн. внаслідок оплати здійсненої позивачем 04.12.2008 року, та на 43396,61 грн. внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 436 585,39 грн. Положення ст.525 ЦК України забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково в розмірі 436 585,39 грн. В частині стягнення 120 000,00 грн. провадження підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно клопотання відповідача про надання розстрочки виконання зобов’язання по оплаті отриманої продукції терміном на 5 місяців рівними частинами суд дійшов до наступного висновку. Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Суд приймає до уваги ту обставину, що внаслідок порушення самим позивачем п.3.2 договору, відповідач отримав продукцію на 55 календарних днів пізніше. Виходячи з доводів відповідача, це призвело до неможливості повного виконання запланованих ремонтних робіт. Крім того, суд враховує також ту обставину, що починаючи з 19.06.2008 року по 07.11.2008 року, ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” було відключено від газопостачання, що у свою чергу призвело до повного припинення діяльності підприємства та зупинення виробництва товарної продукції, а отже, і до погіршення фінансового становища. Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочки виконання зобов’язання по оплаті отриманої продукції терміном на 5 місяців рівними частинами.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” (62371, Харківська область, Дергачівський район, сел. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230, р/р 2600615312665 в АКБ “Базис” м.Харкова, МФО 351760) на користь ДП “Торговий Дім “Київінструмент” (02099, м. Київ, вул. Промислова, буд.14-А, кім.5, код ЄДРПОУ 32203196, р/р 26003577 у Дніпропетровському філіалі ВАТ “Міжнародний комерційний банк” м. Києва, МФО 320456) 436 585,39 грн. заборгованості за оплату поставленої за договором закупівлі № 141 продукції, 436,58 грн. державного мита та 85,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Надати ВАТ “Харківська ТЕЦ-5” розстрочку виконання зобов’язання по оплаті отриманої продукції терміном на 5 місяців рівними частинами:

Січень 2009 року –87317,00 грн.

Лютий 2009 року –87317,00 грн.

Березень 2009 року –87317,00 грн.

Квітень 2009 року –87317,00 грн.

Травень 2009 року - 87317,39 грн.

В частині стягнення 163 396,61 грн. провадження по справі припинити .

В частині стягнення 2 021,86 грн. 3% річних у задоволенні позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя