Постанова № 3679179, 16.04.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2009 № 42/288

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Краснов І. В. - по довіреності.

від відповідача - не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.09.2008

у справі № 42/288 (суддя

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"

до Відкритого акціонерного товариства "Північукргеологія"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 1 297 511,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2008 р. у справі № 42/288 в позові ВАТ “Київгаз” до ВАТ “Північукргеологія” про стягнення 1 297 511, 63 грн. було повністю відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі оскільки вважає, що рішення було прийняте по неповно з’ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 42/288.

У розгляді даної справи неодноразово оголошувалася перерва.

24.03.2009 р. від відповідача надійшло клопотання, в якому Голова правління ВАТ “Північукргеологія” Сподін С. Ю. просить відкласти розгляд даної справи у зв’язку з неможливістю участі представника відповідача у судовому засіданні, призначеному на 26.03.2009 р. через зайнятість у іншому судовому процесі за межами м. Києва.

26.03.2009 р. колегія, порадившись, беручи до уваги вище згадане клопотання, вирішила відкласти розгляд даної справи до 16.04.2009 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

16.04.2009 р. представник відповідача знову у судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу переглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу ВАТ “Київгаз”, заслухавши пояснення представника позивача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 04.05.2001 р. у справі № 22/128 позов Державного комунального підприємства газового господарства “Київгаз” (внаслідок реорганізації ВАТ “Київгаз”) до ВАТ “Північукргеологія” був задоволений частково. Зокрема, було стягнуто з відповідача на користь позивача 938 438, 48 грн. боргу, 1 700, 00 грн. витрат по сплаті державного мита. При цьому, виконання рішення було розстрочено на дванадцять місяців рівними частками. У решті вимог в позові відмовлено.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.09.2008 р. у справі № 42/288 у позові ВАТ “Київгаз” до ВАТ “Північукргеологія” про стягнення 1 297 511, 63 грн. було повністю відмовлено, оскільки суд першої інстанції не визнав судове рішення підставою виникнення цивільних прав і обов’язків.

Місцевий господарський суд помилково відмовив ВАТ “Київгаз” у задоволенні позову з наведеної вище підстави. При цьому судовою колегією береться до уваги наступне.

Згідно ст. 4 Цивільного кодексу УРСР (на дату набрання законної сили вказаного рішення діяв саме даний кодекс), - цивільні права і обов’язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов’язки. Таким чином, колегія приходить до висновку, що у відповідача на підставі рішення Арбітражного суду міста Києва від 04.05.2001 р. у справі № 22/128 виникло грошове зобов’язання перед позивачем по сплаті відповідної суми боргу. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до відносин, що виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України та продовжують існувати після його набрання – застосовуються положення Цивільного кодексу України. Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, судове рішення є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Такими актами цивільного законодавства (відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України) є ст. 124 Конституції України та норми Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно п. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими на всій території України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження стосовно стягнення боргу з ВАТ “Північукргеологія” на користь ДКП “Київгаз” було розпочате ще 21.01.2002 р. Однак, кожну дію державного виконавця боржник (ВАТ “Північукргеологія”) оскаржував у судовому порядку, тому виконавче провадження неодноразово зупинялося на період розгляду скарг. Жодна скарга не була задоволена. Тобто боржник добровільно не виконав рішення Арбітражного суду м. Києва від 04.05.2001 р. у справі № 22/128 та перешкоджав примусовому виконанню даного рішення.

Як свідчить судова практика (Постанова Вищого господарського суду України від 04.10.2005 р.) стягувач не позбавлений права отримати відсотки як плату за користування боржником його грошовими коштами після набрання чинності судовим рішенням про стягнення з боржника на користь стягувача грошової суми і до моменту фактичного стягнення цієї суми в порядку виконавчого провадження, оскільки в цей період боржник має беззаперечні докази про користування ним чужими грошовими коштами без достатнього правового підґрунтя (безпідставно набуте майно).

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Термін “майно” в контексті ч. 1 ст. 1212 включає в себе не тільки майно в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України, але й гроші (грошові кошти).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п.6 ст. 231 ГК України за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання боржник сплачує кредитору 3% річних, інфляційні збитки та відсотки, нараховані за обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України до спору по даній справі застосовується трирічний строк позовної давності. Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Арбітражного суду міста Києва від 04.05.2001 р. у справі № 22/128 виконання грошового зобов’язання відповідача було розстрочене рівними частинами на 12 місяців. Отже, сплив строку позовної давності з приводу відповідної грошової суми по невиконанню вказаного судового рішення розпочався з наступного дня невиконання відповідачем свого зобов’язання. Але враховуючи те, що на день розгляду даної справи в судах першої та апеляційної інстанції зазначене вище рішення досі в повному обсязі не виконано, строк позовної давності слід застосувати до позовних вимог в межах трирічного строку позовної давності, а саме за період з 17.06.2005 р. по 17.06.2008 р. (дата звернення позивача до суду).

Згідно наданого позивачем Розрахунку сума 3 % річних з 17.06.2005 р. по 17.06.2008 р. становить 77 402, 39 грн.; сума інфляційних збитків з 17.06.2005 р. по 17.06.2008 р. становить 355 347, 32 грн.; сума збитків за обліковою ставкою НБУ з 17.06.2005 р. по 17.06.2008 р. становить 230 825, 07 грн. на загальну суму 663 574, 78 грн.

Крім того, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції позивачем було двічі збільшено позовні вимоги:

- Заява про збільшення позовних вимог № 232-08/08 від 27.08.2008 р. (а.с. 48) збільшено позовні вимоги на 25 988, 90 грн. – донараховано за період з 17.06.08р. по 27.08.2008р., тобто за час розгляду справи в суді першої інстанції;

- Заява про збільшення позовних вимог № 251-09/08 від 17.09.2008 р. (а.с. 68) – зроблено перерахунок та збільшено позовні вимоги, на 16 294, 15 грн. за період з 28.08.2008 р. по 16.09.2008 р.,

Таким чином, загальна сума відсотків за користування відповідачем грошовими коштами, що належать позивачу в межах трирічного строку, з моменту звернення позивача до суду за захистом своїх прав становить 705 857, 83 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” на рішення господарського суду м. Києва від 17.09.2008 р. у справі № 42/288 – задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2008 р. у справі № 42/288 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” до Відкритого акціонерного товариства “Північукргеологія” про стягнення 1 297 511, 63 грн. задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Північукргеологія” (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12; код 01432397) на користь Відкритого акціонерного товариства “Київгаз” (01033, м. Київ, вул. Жилянська 49/51, оф. 101; код 03346331) 705 857 (сімсот п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят сім) грн. 83 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Північукргеологія” (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12; код 01432397) на користь Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Київгаз” (01033, м. Київ, вул. Жилянська 49/51, оф. 101; код 03346331) 7 799 (сім тисяч сімсот дев’яносто дев’ять) грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита за подану позовну заяву, 63 (шістдесят три) грн., 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 3 573 (три тисячі п’ятсот сімдесят три) грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

5. Справу 42/288 повернути до Господарського суду м. Києва для видачі відповідних наказів.

Головуючий суддя

Судді

20.05.09 (відправлено)