Рішення № 36791567, 08.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.14р. Справа № 904/9836/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України", м. Київ

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг

про стягнення 3% річних та інфляційних втрат

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Гринько О.А., дов. №14-31 від 30.01.13р.

від відповідача: Павленко В.В., дов. від 13.01.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення інфляційних у розмірі 230 704,54грн. та 3% річних у розмірі 2 569 951,53грн.

Позовні вимоги обгрунтовує невиконанням відповідачем рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012р. у справі №29/5005/5556/2012 про стягнення з останнього основного боргу, інфляційних та 3% річних, у зв"язку з чим позивач на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість.

Відповідач позов не визнає, вважає, що інфляційні втрати не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивач повинен був нараховувати їх за весь період прострочення (з травня 2012р. по жовтень 2013р.), як того вимагає ст.625 Цивільного кодексу України, з урахуванням місяців, в яких індекс інфляції мав від"ємне значення. Що стосується 3% річних, то відповідач вважає, що вони складають 2 562 082,22грн.

16.01.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012р. у справі №29/5005/5556/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 67 162 652,12грн. встановлено, що 30.09.2011р. між НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач, продавець) та ДП "Криворізька теплоцентраль" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір на купівлю-продаж природного газу №14/2259/11, на підставі п. 1.1 якого позивач, як продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011р. та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах договору. Однак відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем з оплати переданого природного газу.

Даним рішенням позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 57 647 426,44 грн. заборгованості, 503 147,61грн. інфляційних збитків, 760 929,44грн. 3% річних, 3 494 278, 34грн. пені, 4 368 617, 15грн. 7% штрафу, 64 380грн. судового збору, в решті суми позову відмовлено (а.с.53-59).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2013р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012р. змінено, абзац 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 764 7426грн.44коп. заборгованості, 503 147грн.61коп. інфляційних збитків, 760 929грн.44коп. трьох процентів річних, 3 445 539грн.98коп. пені, 4 368 617грн.15коп. штрафу та 64 380грн. витрат по сплаті судового збору, видати наказ."; в інших частинах рішення залишено без змін (а.с.60-68).

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки відповідач не виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012р. у справі №29/5005/5556/2012, тому позивач звернувся до господарського суду та на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на прострочену заборгованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні на загальну суму 230 704,54грн., а саме: за жовтень 2011р. на суму заборгованості 13 404 478,69грн. за період з вересня 2012р. по червень 2013р. у розмірі 53 644,62грн., за листопад 2011р. на суму заборгованості 22 194 610,96грн. за період з вересня 2012р. по червень 2013р. у розмірі 88 822,66грн., за грудень 2011р. на суму заборгованості 22 048 336,79грн. за період з вересня 2012р. по червень 2013р. у розмірі 88 237,27грн.

У пункті 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012). Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

Як вбачається із рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012р. у справі №29/5005/5556/2012, позивач просив стягнути з відповідача 57 647 426,44 грн. заборгованості, 503 147,61грн. інфляційних за листопад, грудень 2011р. та за січень-квітень 2012р., 760 929,44грн. 3% річних за період з 14.11.2011р. по 24.05.2012р.

Отже, позивачем правильно взято період у даній справі з 25.05.2012р.

Згідно п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Посилання відповідача на обов"язок позивача нараховувати втрати від інфляції за весь період прострочення, який, на його думку, повинен складати з травня 2012р. по жовтень 2013р., протирічить чинному законодавству.

Так, у позовній заяві позивачем чітко визначено конкретний період нарахування втрат від інфляції з вересня 2012р. по червень 2013р.

Стягнення втрат, з урахуванням індексу інфляції з травня 2012р. по жовтень 2013р., призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони.

Визначення послідовного періоду нарахування втрат від інфляції без вибіркового виключення з цього періоду індексів з від"ємними значеннями є правом позивача.

Господарський суд, перерахувавши інфляційні, встановив, що вони розраховані позивачем правильно.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних на загальну суму 2 569 951,53грн., а саме: за жовтень 2011р. на суму заборгованості 13 404 478,69грн. за період з 25.05.2012р. по 18.11.2013р. у розмірі 597 578,47грн., за листопад 2011р. на суму заборгованості 22 194 610,96грн. за період з 25.05.2012р. по 18.11.2013р. у розмірі 989 447,02грн., за грудень 2011р. на суму заборгованості 22 048 336,79грн. за період з 25.05.2012р. по 18.11.2013р. у розмірі 982 926,04грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних, встановив, що вони розраховані позивачем правильно.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) інфляційні у розмірі 230 704,54грн. (двісті тридцять тисяч сімсот чотири грн. 54коп.), 3% річних у розмірі 2 569 951,53грн. (два мільйони п"ятсот шістдесят дев"ять тисяч дев"ятсот п"ятдесят одна грн. 53коп.) та 56 013,12грн. (п"ятдесят шість тисяч тринадцять грн. 12коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.2014р.

Суддя В.І. Петрова