Рішення № 3679134, 12.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.09 Справа № 11-07/2061-22/87/09

Скиданова Ю.О.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудівництва” (87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Олександр” (69001, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 13)

про стягнення 730,74 грн.

суддя Скиданова Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Адарюкова К.М. –довіреність № 250-68Д від 29.12.2008р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ

22.10.2008р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудівництва” до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Олександр” про стягнення 641,23грн. основного боргу та 60,00грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою суду від 22.10.2008р. позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу на підставі п.6 ст. 63 ГПК України.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.12.2008р. ухвалу господарського суду від 22.10.2008р. у справі № 11-07/2061 скасовано. Справу передано на розгляд господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 24.12.2008р. порушено провадження у справі № 11-07/2061-22/87/09, судове засідання призначено на 04.03.2009 р.

Ухвалою суду від 15.01.2009р. виправлено описку в ухвалі суду від 24.12.2008р. засідання суду призначено на 12.02.2009р.

У судовому засіданні 12.02.2008р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог № 523/316 від 09.02.2009 до суми 641,23грн. основного боргу та 89,51грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, суд враховуючи відповідність цьєї заяви вимогам ст. 22 ГПК України, задовольнив її та прийняв збільшення позовних вимог.

За таких обставин, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 641,23грн. помилково перерахованих та 89,51грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

У судове засідання 12.02.2009 відповідач представників не направив. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

11.02.2009р. на адресу господарського суду Запорізької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що відповідач визнає суму позовних вимог частково, а саме в сумі 641,23грн. у відзиві також повідомлено, що платіжним дорученням № 2456 від 10.02.2009р. на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 641,23грн. Крім того, відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, суперечить ст. 536 ЦК України. . Судові витрати просить покласти на позивача.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 12.02.2009 розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Донецької області затверджено Мирову угоду між ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудівництва” (далі позивач) та ТОВ “Компанія “Олександр” (далі відповідач), згідно з умовами якої позивач повинен перерахувати на користь відповідача 63 282 грн. 23 коп. (копія в матеріалах справи).

Платіжними дорученнями № 216070 від 07.09.2007 року (на суму 31 641 грн. 23 коп.), № 223988 від 30.10.2007 року (на суму 31 000 грн. 00 коп.), № 224415 від 01.11.2007 року (на суму 641 грн. 00 коп.), № 225029 від 06.11.2007 року (на суму 641 грн. 23 коп.), позивачем фактично було перераховано на користь відповідача 63 923 грн. 46 коп. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, надлишкова перерахована сума становить 641 грн. 23 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

На день звернення позивача з позовом до суду відповідач зазначену суму не повернув.

У зв’язку із поверненням відповідачем 641,23грн. позивачу після направлення позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 2456 від 10.02.2009р. з призначенням платежу –повернення помилково перерахованих коштів згідно позовної заяви № А14/2134від 30.09.2008р. (копія в матеріалах справи), в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 89,51грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, які фактично розраховано позивачем виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Вимогу про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами позивач обґрунтовує ст. 1214 ЦК, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Також, позивач посилається на ст. 536 ЦК України, яка передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проте, як встановлено судом договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні.

Посилання на частину 6 статті 231 ГК України, як на норму, що встановлює розмір процентів за користування грошовими коштами не має правового обґрунтування і взагалі є безпідставним, оскільки, проценти відповідно до ст.. 536 ЦК України, - плата за користування чужими грошовими коштами, а штрафні санкції за своєю правовою природою є мірою відповідальності, винної сторони за невиконання взятих на себе зобов’язань. Так, статтею 549 ЦК України, і статтею 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) - це різновид забезпечення виконання зобов’язань. Тобто, частина 6 статті 231 ГК України в жодному разі не є законодавчим визначенням розміру ані штрафних санкцій, ані тим більше процентів за користування чужими грошовими коштами, дана норма встановлює лише порядок визначення розміру штрафних санкцій, що додатково повинен бути узгоджений сторонами в умовах договору.

Таким чином, неможливо визначати розмір плати виходячи з норм, регулюючих порядок застосування штрафних санкцій.

Отже, й застосування позивачем облікової ставки Національного банку України у даних правовідносинах сторін - неправомірне.

Тому суд, в задоволені позовних вимог в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 89,51грн. відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення 641,23грн. провадження у справі припинити.

2. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Олександр” (69001, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 13, п/р 260023010076 в АБ “ТАС_Бизнесбанк”, МФО 313537, код ЄДРПОУ 13639821) на користь відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудівництва” (87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівників, 1, п/р 26008900177848 в МФ ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335742, код ЄДРПОУ 20355550) державне мито у розмірі 89(вісімдесят дев’ять) грн. 56 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 103(сто три) грн. 54 коп. Видати наказ.