Рішення № 3679121, 19.12.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2008 р.

Справа № 3/117

за позовом: Приватного підприємства Проектно-виробнича фірма "Техноспецбуд", вул. Хіміків, 19/2, м. Івано-Франківськ, 76008

до відповідача: Приватного підприємства "Форміка", вул. Є. Коновальця, 411 "А", м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 18 814 грн. 56 коп. заборгованості

Cуддя Фрич Марія Миколаївна

При секретарі Ковалюк Сергій Ярославович

Представники:

Від позивача:

СУТЬ СПОРУ: позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 18 814 грн. 56 коп. боргу, в тому числі: 13 812 грн. 40 коп. основного боргу, 2 449 грн. 14 коп. пені, 2 223 грн. 79 коп. інфляційних витрат, 329 грн. 23 коп. річних.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву (вх. № 13111 від 19.12.08р.) про уточнення позовних вимог, мотивовану тим, що відповідачем сплачена сума основної заборгованості в розмірі 13 812 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 02.12.08р. Згідно поданої заяви просить суд стягнути з відповідача 2 373 грн. 43 коп. пені, 2 180 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 316 грн. 74 коп. річних. В частині стягнення основної заборгованості просить суд припинити провадження у справі.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу, відзиву на позов не подав, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України,справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Щодо поданої позивачем заяви:

Розглянувши заяву позивача про зменшення (уточнення) розміру позовних вимог в зв”язку з сплатою основного боргу, враховуючи:

– статтю 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог;

– факт оплати відповідачем основної заборгованості в розмірі 13 812 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 02.12.08р.,

суд вважає за правильне подану заяву позивача задоволити та в частині стягнення оплаченої суми основного боргу в розмірі 13 812 грн. 40 коп. провадження по справі припинити, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв”язку із відсутністю предмету спору в цій частині позову.

По суті розгляду позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 373 грн. 43 коп. пені, 2 180 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 316 грн. 74 коп. річних, суд встановив.

Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами Договору № 3 від 02.11.07р. (далі –Договір), Генпідрядник (Позивач) зобов”язався виконати власними силами і залученими трудовими та власними ресурсами, механізмами і засобами всі передбачені замовленням роботи, в термін згідно з погодженим графіком.

Згідно з частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на коритсь другої сторони (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Пунктом 4.2 Договору встановлено також відповідальність Замовника (Відповідача) за невиконання п 4.4. Договору у вигляді пені в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 2 373 грн. 43 коп. пені.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання не спростовано відповідачем і доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення 2 373 грн. 43 коп. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання. Згідно поданого розрахунку, відповідачу нараховано 2 180 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 316 грн. 74 коп. 3% річних

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов”язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 180 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 316 грн. 74 коп. 3% річних

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що основну заборгованості відповідачем погашено після заявлення позову, судові витрати, відповідно ло ст. 49 ГПК України, стягнути з відповідача в користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 20, ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ст. 526, ст. 625, ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Форміка", вул. Коновальця, 411 "А", м. Івано-Франківськ, 76000 (р/р 26006340621801 в Івано-Франківській філії "Укрсоцбанку" МФО 336019, код ЄДРПОУ 32606109) на користь Приватного підприємства виробнича фірма "Техноспецбуд", вул. Хіміків, 19/2, м. Івано-Франківськ, 76008 (р/р 26007000007542, в ВАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213, код ЄДРПОУ 31262542) - 2 373 грн. 43 коп. пені, 2 180 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 316 грн. 74 коп. 3% річних, 188 грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 13 812 грн. 40 коп. - припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Фрич Марія Миколаївна

рішення підписане 30.12.08

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Бабінець Уляна Василівна