Ухвала суду № 36791031, 23.01.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7079/13-ц

Провадження № 22-ц/779/164/2014

Категорія 42

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Проскурніцький П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Соколовського В.М.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення зі зняттям з реєстраційного обліку та стягнення судових витрат, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

14.05.2013 року представник ПАТ КБ " ПриватБанк " звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 03.07.2008 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі 28 869,49 доларів США, строком до 03.07.2018 року, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, Банк та відповідачі уклали 03.07.2008 року договір іпотеки, згідно якого надали в іпотеку нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на праві власності. Оскільки відповідач свої зобов'язання не виконав, Банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.10.2012 року позов задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців.

Просив задовольнити позов, виселити відповідачів із спірної квартири зі зняттям з реєстраційного обліку.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 28.11.2013 року позов задоволено частково. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1. Стягнуто в солідарному порядку з відповідачів на користь Банку по 28 грн. 67 коп. судового збору з кожного. В решті позову відмовлено.

Рішення у частині зняття з реєстраційного обліку не оскаржується.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказав, що спірна квартира була придбана його дідусем та бабусею ще у 1980 році, він проживає в квартирі з народження, тобто з 1985 року.

Зазначив, що згідно ч.2 ст.109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Вказав, що згідно кредитного договору, Банк зобов'язувався надати кредитні кошти на споживчі цілі, а тому оскільки він отримував кредит не на придбання предмета іпотеки, його виселення та виселення членів його сім'ї із житлового приміщення, переданого в іпотеку, допускається лише за умови надання іпотекодержателем іншого жилого приміщення, яке повинно бути зазначене в рішенні суду.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.10.2012 року задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат. Звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором від 03.07.2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_2, в сумі 512 291 грн. 22 коп., на предмет іпотеки - трьохкімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1, шляхом надання права іпотекоднержателю - ПАТ КБ "ПриватБанк" на продаж предмета іпотеки.

Власниками спірної квартири є відповідачі, вказана обставина сторонами визнається та доказуванню не підлягає.

Статтею 47 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною 3 ст.109 Житлового кодексу України чітко встановлений порядок виселення громадян з жилого приміщення, на яке звернуто стягнення: звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають в ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений строноами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачам направлялись вимоги про звільнення спірної квартири 22.03.2013 року (а.с.14,15). Вказані вимоги відповідачі отримали 29.03.2013 року (а.с.17-20).

З врахуванням зазначеного, судом першої інстанції правильно задоволено позов та виселено відповідачів із спірної квартири.

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку. Апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, які б давали підставу для зміни чи скасування судового рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 28 листопада 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: П.І. Проскурніцький

Судді: В.М. Васильковський

В.М. Соколовський