Вирок № 36790081, 24.01.2014, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/6739/13-к

Провадження № 1-кп/116/15/14

24.01.2014 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді Пакула М.Р.

при секретарі Єрмакової Г.Д.

з участю прокурора Склярова К.Г.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130810001198 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки с. Гвардійське Сімферопольського району, громадянки України, маючої середню-технічну освіту, незаміжньої, офіційно не працюючої, раніше не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В

14 березня 2013 року приблизно о 08.00 год. ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Опель Омега» державний номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по вул. Молодіжній в с. Новий Сад Сімферопольського району з боку дитячого садочка в сторону будинку № 13, не переконавшись в безпеці свого маневру, у наслідок чого допустила наїзд на пішохода ОСОБА_1, що рухалася по вул. Молодіжній поза автомобілю у попутному напрямку.

Своїми діями ОСОБА_3 порушила п . 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно яких при русі транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

У наслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої травми правого колінного суглобу з розривом внутрішнього меніска, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку, що відноситься до середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розгляду здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину визнала частково, зазначивши, що у даній дорожньо-транспортній пригоди винна і потерпіла, яка не помітивши автомобіль, вискочила під колеса. При цьому обвинувачена ОСОБА_3 пояснила, що 14 березня 2013 року на автомобілі «Опель Омега» привезла дітей у дитячий садочок в с. Новий сад та зупинилася напроти хвіртки у дитячий садочок. Коли вона (ОСОБА_3) виїжджала, ОСОБА_1 стояла за кущами і розмовляла по телефону. Вона (ОСОБА_3) подивилася у дзеркала заднього виду, оскільки нікого не було, стала здавати назад, як раптом вибігла потерпіла ОСОБА_1, у зв'язку з чим вона (ОСОБА_3) стала гальмувати. Від удару ОСОБА_1 впала на сідниці. Після дорожньо-транспортної пригоди вона (ОСОБА_3) допомогла ОСОБА_1 встати та зібрати речі. При цього ОСОБА_1 вказала, що з нею все добре, допомога їй не потрібна і не кульгала.

Незважаючи на часткове визнання, винність обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, згідно яких 14 березня 2013 року біля дитячого садочку с. Новий сад вона зустріла ОСОБА_4, вони поговорила і розійшлася. Також вона ОСОБА_1 звернула увагу, що біля садочку стоїть машина ОСОБА_3 Після цього вона (ОСОБА_1) пройшла по вулиці в сторону будинку № 13 вул. Молодіжна позв садочок метрів 6-7 і відчула удар у спину, а коли прийшла до тями, побачила, що ОСОБА_3 допомагає їй встати. Потім вона пішла додому, а в 12.00 год. їй стало погано і вона поїхала у лікарню. У наслідок наїзду їй були спричинені тілесні ушкодження у виді закритої травми правого колінного суглобу з розривом внутрішнього меніска, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями вона змушена була у період з 15 березня 2013 року по 15 квітня 2013 року, з 13 травня 2013 року по 28 травня 2013 року перебувати на стаціонарному лікуванні, а з 16 квітня 2013 року по 13 травня 2013 року, з 29 травня 2013 року по 5 липня 2013 року - на амбулаторному.

- показаннями свідка ОСОБА_5, згідно яких на весні 2013 року, точної дати не пам'ятає, вранці, він їхав в магазин та, проїжджаючи сміттєві баки, почув глухий стук. Повернувшись, він побачив, що біля хвіртки дитячого садочку с. Новий сад стоїть автомобіль, а під ним обличчям вниз на животі лежить ОСОБА_1, так, що її ноги знаходилися під задньою частиною автомобілю. ОСОБА_3 вийшла із машини і стала допомагати ОСОБА_1 встати та зібрати речі. Піднявшись, ОСОБА_1 пішла додому.

- показаннями свідка ОСОБА_4, згідно яких 14 березня 2013 року вранці біля дитячого садочку с. Новий сад вона зустріла ОСОБА_1, вони поговорили і розійшлися. ОСОБА_1 пішла далі по вулиці позв садочку в сторону будинку № 13, а вона (ОСОБА_4) - в садочок. Не доходячи до входу у садочок, вона (ОСОБА_4) почула стук, та, обернувшись, побачила біля хвіртки у садочок автомобіль, у зв'язку з чим подумала, що автомобіль врізався. Пізніше вона дізналася, що зазначений автомобіль наїхав на ОСОБА_1.

- показаннями свідка ОСОБА_7, згідно яких 14 березня 2013 року вранці вона стояла біля дитячого садочку в с. Новий сад і спілкувалася із сусідкою, коли почула звук гальмування автомобілю. Повернувшись вона (ОСОБА_7) побачила, що ОСОБА_1 потрапила під машину. При цьому ногами ОСОБА_1 була під задньою частиною автомобілю і лежала на животи. Водій автомобілю - обвинувачена ОСОБА_3 вийшла із машини і допомагала ОСОБА_1 піднятися та збирати речі.

Винність обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні підтверджується також матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 березня 2013 року, згідно якого на проїжджій частині по вул. Цветочна, 16 біля Дитячого садка в с. Новий сад було зафіксовано місце наїзду автомобілю «Опель Омега» державний номер НОМЕР_1 на пішохода, стан та метричні характеристики дорожнього покриття, схемою до протоколу та фототаблицею (а.с. 72-77);

- протоколом від 16 березня 2013 року огляду транспортного засобу - «Опель Омега» державний номер НОМЕР_1 (а.с. 78-80);

- висновком судово-медичної експертизи № 575 від 3 травня 2013 року, згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у виді закритою травми правого колінного суглобу з розривом внутрішнього меніска, закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку. Приймаючи до уваги локалізацію, характер ушкоджень, можливо вважати, що закрита травма правого колінного суглоба у виді пошкодження внутрішнього меніска створилася у наслідок ротаційного (обертального) руху правого колінного суглоба, з наступним падінням потерпілої на дорожнє покриття (грунт) та удару головою о тупий предмет. Пошкодження могли бути спричинені в умовах дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 березня 2013 року. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я (а.с. 90-93);

- висновком автотехнічної експертизи від 25 жовтня 2013 року № 3/708, згідно якого у даній дорожньо-транспортній пригоді водій автомобілю «Опель Омега» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 в загальному випадку повинна була діяти відповідно до вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно яким під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобілю «Опель Омега» державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 при заданих вихідних даних, мала технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1, ця можливість для неї полягала в виконанні в повному об'ємі вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що вікна його квартири виходять на дитячий садочок с. Новий сад та 14-15 березня 2013 року вранці він бачив, як до дитячого садочку під'їхала на автомобілі «Опель Омега» ОСОБА_3 Потім, від'їжджаючи, ОСОБА_3 подала звуковий сигнал і стала здавати назад, коли ОСОБА_1, стоячи за кущами, зробила шаг у перед, і як наслідок від удару автомобілю впала на правий бік. Після цього ОСОБА_3 допомогла ОСОБА_1 піднятися і остання пішла додому.

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєному кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження, і її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_3 стосовно того, що потерпіла була неуважна і сама вискочила під колеса, а також показання свідка ОСОБА_8 спростовуються як показаннями потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_9, підстав недовіряти яким і вважати, що вони оговорюють обвинувачену, у суду немає, так і безпосередньо матеріалами кримінального провадження.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликої тяжкості.

Обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, самостійно виховує двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_3, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, передбачені ст. ст. 66 - 67 КК України, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3, відсутні.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, конкретні обставини скоєного злочину, його наслідки, а також особистість обвинуваченої ОСОБА_3, думку потерпілої та її представника щодо призначення суворого покарання із позбавленням права керувати транспортними засобами, суд вважає можливим призначити обвинуваченій ОСОБА_3, покарання у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 286 КК України, з позбавленням права керувати транспортним засобом, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Заявлені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, виходячи з положень ст. 1166, ст. 1195 ЦК України підлягають частковому задоволенню на суму 10 417 гривень 09 копійок, витрачених на придбання ліків, що підтверджено відповідними квитанціями (а.с. 99-104, 225-230), та згідно листів непрацездатності серія АГГ № 417283 від 14 березня 2013 року, АГГ № 524528 від 15 квітня 2013 року, АГГ № 525961 від 29 квітня 2013 року, АГГ № 629410 від 28 травня 2013 року, АГГ № 629279 від 27 червня 2013 року, довідок Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» № 245 від 26 листопада 2013 року, № 1 від 27 листопада 2013 року (а.с. 35-39, 42-43) , на суму втраченого заробітку - 3 086 гривень 77 копійок, що підлягає стягненню на її користь з обвинуваченої ОСОБА_3 Вимоги потерпілої ОСОБА_1 щодо стягнення заробітку у розмірі 2 248 гривень 10 копійок, втраченого за період вересень - листопада 2013 року, суд находить безпідставними, оскільки як вбачається з наказу Товариства обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» від 5 серпня 2013 року № 78 л (а.с. 47) вона була звільнена з роботи у зв'язку зі скорочення за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а не за станом здоров'я

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, враховуючи характер та об'єм спричинених їй скоєним кримінальним правопорушенням фізичних, душевних та психологічних страждань, період протягом якого вона проходила лікування, а також виходячи і принципу розумності, зваженості та справедливості, відповідно до ст. 23, ч. 1 ст. 1167, ч. 1 ст. 1168 ЦК України, підлягають частковому задоволенню на суму 30 000 гривен, що, на думку суду, буде достаточным для відновлення її морального стану.

Заявлені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» задоволенню не підлягають, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні з пояснень обвинуваченої ОСОБА_3, в порушення положення ст. ст. 33, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на час укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 28 листопада 2012 року) із заявою про страховий випадок ні вона ні інша особа до страхової компанії не зверталися, що виключає можливість застосування ст. 1194 ЦК України.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 124, ч. 5 ст. 128 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 гривень.

На підставі ст. 1206 ЦК України, з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь Сімферопольського районного територіального медичного об'єднання підлягають стягненню кошти, витрачені на лікування потерпілої ОСОБА_1, у розмірі 4 199 гривень 90 копійок.

Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням по справі автотехнічної експертизи на суму 489 гривень 44 копійки, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 на користь держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися. Речові докази по справі відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 4 250 гривень (чотирьох тисяч двісті п'ятдесяти гривень) та з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 13 503 гривень 86 копійок, моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 гривень, а усього 45 503 гривень 86 копійок (сорок п'ять тисяч п'ятсот три гривні вісімдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Сімферопольського районного територіального медичного об'єднання (рахунок № 3141544700268 ГУ ДКСУ в АР Крим, ОКПО 37978655, МФО 824026, одержувач УДКСУ в Сімферопольському районі) кошти, витрачені на лікування потерпілої, у розмірі 4 199 гривень 90 копійок (чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 489 гривень 44 копійки (чотириста вісімсот дев'ять гривень сорок чотири копійки).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя М.Р. Пакула