Постанова № 36789838, 21.01.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

\ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 року Справа № 4535/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИЛА :

Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі в лютому 2009 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, оскільки утворилась заборгованість в сумі 124638,87 грн. по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яку відповідач добровільно не погасив.

В позові Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі покликається на те, що Відкрите акціонерне товариство «Будівельні матеріали» є платником збору до Пенсійного фонду України, а об'єктом його оподаткування являються також і витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - 3" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". Проте на день звернення до суду у Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» сформувався борг в сумі 124638,87 грн., за період з 200 7 року по 25.01.2009 року.

Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року позов Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою справу направити на новий розгляд, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що було звернуто увагу суду на неправомірність та необґрунтованість розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій щодо громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що направлялись для подальшого відшкодування підприємству. А саме було зауважено, що згідно вимог чинного законодавства, зокрема, п. 6.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи до досягнення загального пенсійного віку. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Тому враховуючи те, що після підприємства вищевказані працівники працювали у ВАТ «Тернопільський кар'єр» стаж роботи на цьому підприємстві для призначення пільгової пенсії має бути врахований в повному обсязі, а стаж роботи у ВАТ «Будівельні матеріали» лише в частині необхідній для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, незважаючи на те, що вказані факти суттєво впливають на розгляд даної справи, зокрема на суму позовних вимог, судом це не було прийнято до уваги, що говорить, про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі суд виходив з того, що згідно ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Підприємства та організації , на яких працівники вийшли на пенсію призначену відповідно до ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення " (далі Закон України ) на пільгових умовах, з коштів призначених на оплату праці, зобов'язані згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " та п. 6.1. ,, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України " затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, відшкодувати органу Пенсійного Фонду плату, що покриває сто процентів витрат на оплату і доставку пільгових пенсій. Розмір сум до відшкодування - на поточний рік визначається відділом доходів органу Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону ( форма Розрахунку затверджена постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1) складених відповідно до п. 6.4. вищезазначеної Інструкції, надсилаються платникам до 20 січня поточного року, а протягом 10 днів повідомлення з новопризначених пенсій та повинні бути ними оплачені щомісячно до 25 числа.

Позовні вимоги підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 .Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"- "з" ст. 13 Закону України ".Про пенсійне забезпечення "

Згідно п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є Відкрите акціонерне товариство «Будівельні матеріали» об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій,' призначених відповідно до п:"б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення ".

Згідно п.6.8 р. б Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять бо Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають нормам матеріального права.

24.02.2009р. Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі було подано позов до ВАТ «Будівельні матеріали» про стягнення з нашого підприємства на користь зазначеного управління 124638, 87 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених по списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (справа № 2-а-682\09\1970).

До подання вищезазначеного позову рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2007 р. у справі №12\213-3181 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі до ВАТ «Будівельні матеріали» (про той же предмет) було відмовлено в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в зв'язку з неправильним розрахунком суми заборгованості та відповідно зменшена частка ВАТ «Будівельні матеріали» у відшкодуванні витрат на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Однак враховуючи те, що справа розглядалась не за підсудністю, Львівським апеляційним господарським судом 20.05.5010 р. було прийнято постанову, якою скасовано вищевказане рішення Господарського суду Тернопільської області.

Позов поданий Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі до ВАТ «Будівельні матеріали» (справа №2-а-682\09\1970) був визнаний підприємством частково, а саме була визнана заборгованість у сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн., про що було заявлено в ході судового засідання. Однак у постанові Тернопільського окружного адміністративного суду зазначено, що представники нашого підприємства позов визнали частково на суму 3000 (три тисячі) грн., що не відповідає дійсності. Як платник страхових внесків ВАТ "Будівельні матеріали" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, а отже, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснює відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які отримали у позивача пільговий стаж згідно зі списком N 2 на підставі отримуваних від територіального підрозділу Позивача розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені розрахунки надавались за формою, встановленою додатком 6 до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Відповідач вважає, що не правомірно здійснювалось стягнення з підприємства відшкодування на виплату й доставку пенсій, призначених особам, які отримали у Відповідача пільговий стаж до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" N 1788-IX від 05.11.91 р. Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 24.10.2007 р. N 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. N 121/2001, правлінню Пенсійного фонду України надані повноваження у межах своєї компетенції приймати постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти.

Згідно з п. 12 свого Положення та відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663. Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 N 400/97-ВР. Як було доведено відповідачем, підпункт 6.2 пункту 6 Інструкції розроблений відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України N 1058 та Закону України N 400 і не визначає порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як статті 13, 56 Закону N 1788, а регулює виключно питання, пов'язані з відшкодуванням підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Підпункт 6.2 п. 6 визначає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону N 1788, які давали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень Закону N 1058. З урахуванням наведеного, суд погоджується з відповідачем, що сфери питань, що регулюються пп. 6.2 п. 6 Інструкції та ст. ст. 13, 56 Закону N 1788 розмежовані і не суперечать одна одній.

Колегія суддів також погоджується з думкою відповідача про помилковість висновків позивача стосовно того, що порядок визначення частки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачений пп. 6.2 п. 6, покладає на останнього роботодавця максимальні витрати щодо зазначених відшкодувань. Статтями 1, 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначені платники збору, об'єкти оподаткування та ставки збору.

Відповідно до ст. 3 цього Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "б", "з" ст. 13 Закону N 1788. Отже, згідно із Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

З аналізу п. 2 Прикінцевих положень Закону N 1058 вбачається, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вищевказаних пільгових пенсій. Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України визначався відповідними Інструкціями. Як вірно зазначено відповідачем, механізм відшкодувань витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, визначений у пп. 6.2 п. 6 Інструкції, було запроваджено з 1996 року, так як аналогічний механізм був передбачений пп. 8.2 п. 8 Інструкції N 11-1 від 06.09.96 р. про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 06.09.96 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.96 р. за N 550/1575.

Положення п. п. 6.2 п. 6 Інструкції не встановлюють інший порядок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій ніж той, що був передбачений до введення в дію цієї Інструкції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає в положеннях Інструкції N 21-1, роз'ясненнях Пенсійного фонду України покладення на відповідача, як на останнього роботодавця, обов'язку повного відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особі, яка працювала у різних роботодавців. Тому враховуючи те, що після підприємства вищевказані працівники працювали у ВАТ «Тернопільський кар'єр» стаж роботи на цьому підприємстві для призначення пільгової пенсії має бути врахований в повному обсязі, а стаж роботи у ВАТ «Будівельні матеріали» лише в частині необхідній для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, незважаючи на те, що вказані факти суттєво впливають на розгляд даної справи, зокрема на суму позовних вимог, судом першої інстанції це не було прийнято до уваги, що говорить, про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому колегія суддів в частині задоволення позову вважає вірним рішення суду першої інстанції - скасувати і в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.

Керуючись : ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» - задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 року у справі № 2а-682/09 - скасувати та прийняти нову, якою в позові Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар