Рішення № 3678895, 22.12.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2008 р. Справа № 55/211-08

вх. № 7124/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Вест Лайн", м. Київ

до Приватного підприємства "ХПП", м. Харків

про стягнення 28510,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий дім "Вест Лайн", м. Київ, звернулосьдо господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "ХПП", м. Харків, 16468,93 грн. основного боргу, 2346 грн. витрат на проведення випробування зразків пакетів, 1315,60 грн. боргу за 6578 шт. пакетів поліетиленових, 1073,16 грн. пені, 82,34 грн. штрафу, 32,94 грн. інфляційних витрат, 133,65 грн. 3% річних, 79,40 грн. збитків внаслідок розриву пакету, 6978,56 грн. витрат за суборенду площі, на якій зберігаються дефектні пакети та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р. поставив позивачу неякісний товар. А також позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову щодо накладення арешту на рахунки та майно відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 вересня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13 жовтня 2008 р.

13 жовтня 2008 р. позивач надав до суду правове та документальне обгрунтування позовних вимог, в якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та вказує на те, що відповідач в порушення п. 6.5 договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р. не направив свого представника для складання акту про кількість неякісної продукції, хоча відповідача було повідомлено про необхідність направлення представника належним чином. Позивач зазначає про те, що він поніс матеріальні втрати внаслідок розривів поліетиленових пакетів; внаслідок зберігання неякісних пакетів в приміщенні, за яке позивач сплачує кошти на підставі договорів суборенди; та внаслідок оплати послуг ВАТ "Укрпластик" на проведення випробувань зразків пакетів.

13 жовтня 2008 р. позивач надав до суду правове обгрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову, в якому підтримує заявлене клопотання посилаючись на те, що відповідач не виконував свої зобов"язання за договором № 01/03/1-07 від 01.03.07 р., а саме не відшкодував вартість дефектної продукції протягом 10-ти днів з моменту узгодження, як це було передбачено п.6.7 договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 жовтня 2008 р. було відкладено розгляд справи на 10 листопада 2008 р.

28 жовтня 2008 р. позивач надав до суду письмові пояснення щодо повноважень осіб з боку відповідача, підписи яких значаться на акті про кількість дефектної продукції від 16.04.08 р., в яких зазначив, що після повідомлення відповідача про результати випробувань зразків пакетів поліетиленових, які були проведені ВАТ "Укрпластик", відповідачем було призначено та направлено своїх представників (Мартинову І.В. та Осипову Н.А.) для підписання акту про кількість дефектної продукції, а також зазначив, що на думку позивача, підтвердженням того, що вказаний акт був підписаний уповноваженими особами також є той факт, що відповідач після отримання акту про кількість дефектної продукції погодився з його результатами та забрав дефектні поліетиленові пакети у кількості 82343 шт. на суму 16468,93 грн. відповідно до накладної на повернення № 7353 від 28.05.08 р.

28 жовтня 2008 р. позивач надав до суду правове обгрунтування заявленої вимоги про стягнення з відповідача 6978,56 грн. витрат за суборенду площі, на якій зберігаються дефектні пакети, в якому зазначив, що позивач був змушений зберігати дефектну продукцію в приміщенні, за яке сплачує грошові кошти на підставі договорів суборенди, оскільки відповідачем було поставлено позивачеві дефектну продукцію, у зв"язку з чим останній повинен відшкодувати шкоду, завдану внаслідок оплати вказаних приміщень.

28 жовтня 2008 р. позивач надав до суду правове обгрунтування заявленої вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 79,40 грн. та зазначив, що внаслідок розривів поліетиленових пакетів, поставлених відповідачем відповідно до договору №01/03/1-07 від 01.03.07 р., позивачеві було заподіяно збитки на суму 79,40 грн., що підтверджується актами списання на вказану суму.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2008 р. було відкладено розгляд справи на 25 листопада 2008 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 25 листопада 2008 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 26 грудня 2008 р.

24 листопада 2008 р. позивач надав до суду письмові пояснення в обгрунтування щодо дотримання умов, визначених п. 5.2, п. 5.4, п. 6.4 договору, в яких зазначив, що п. 5.2 та п. 5.4 були дотримані сторонами при передачі продукції, стосовно п. 6.4 договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р. повідомив, що його було виключено із тексту договору протоколом розбіжностей № 1 віл 01.03.07 р. для того, щоб позивач не мав обмежень в часі для пред"явлення відповідачу претензій з якості поставленої продукції.

24 листопада 2008 р. позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідно до договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р. відповідачем було поставлено позивачеві пакети поліетиленові у кількості 20300 шт., що підтверджується накладною № РН-2307-03 від 24.07.07 р. та актом прийому- передачі готової продукції від 24.07.07 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 25 листопада 2008 р., від 08 грудня 2008 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справі повідомлені були належним чином .

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01 березня 2007 р. між Приватним підприємством "Торговий дім "Вест Лайн", м. Київ (далі позивач) та Приватним підприємством "ХПП", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 01/03/1-07, у відповідності до умов якого відповідач зобов"язався виготовити, поставити та передати у власність позивача пакети поліетиленові з печаткою або без, виготовлені згідно узгоджених оригіналів-макетів (розмір, кількість, ціна та інші показники кожної партії вказуються в рахунках, видаткових накладних, додаткових угодах та інших бухгалтерських угодах), а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх. Пунктом 2.9 договору передбачений строк виготовлення замовлення- 14 календарних днів з моменту узгодження позивачем зображення за умови надходження передплати на розрахунковий рахунок відповідача. Пунктом 2.11 договору передбачено, що відвантаження продукції здійснюється напротязі 3-х банківських днів з моменту надходження 100% оплати на рахунок відповідача. Пунктом 2.12 договору передбачено, що поставка здійснюється зусиллями відповідача. Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна продукції відображується в національній валюті України та вказується в рахунку, специфікації або інших бухгалтерських документах. Пунктами 3.2 та 3.3 договору сторонами узгоджений порядок розрахунків, який здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача шляхом передплати у розмірі 50% від вартості продукції напротязі 3-х банківських днів з моменту укладення договору; інші 50% вартості продукції позивач оплачує після повідомлення позивача відповідачем про виготовлення продукції. Пунктом 5.1 договору передбачено, що якість продукції повинна відповідати узгодженим позивачем специфікації(додатковій угоді, тощо), оригіналу- макету, наданих зразків кольору, а також ТУУ 25.2-31617002-001-2003. Пунктом 5.2 договору передбачено, що в момент передачи товару сторони керуються додатком 1 до договору про прийом готової продукції. Пунктом 6.4 договору передбачено, що претензії по якості продукції приймаються в десятиденний строк від дня приймання продукції позивачем(при дотриманні правил перевезення та зберігання відповідно до ТУУ 25.2-31617002-001-2003) та обов"язково підтверджуються зразками дефектної продукції, відповідним актом, підписаний представниками обох сторін, та додатком бірки упаковки. Пунктом 6.5 договору передбачено, що при поданні рекламації на предмет неналежної якості продукції виклик представника відповідача є обов"язковим. Пунктом 6.6 договору передбачено, що у разі належним чином підтвердженої претензії до якості продукцї, відповідач відшкодовує вартість дефектної продукції грошовими коштами або іншою продукцією за домовленністю сторін. При цьому повернення дефектної продукції є обов"язковим. Пунктом 9.5 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами разом із додатками та діє 31 грудня 2007 р. включно. У разі, якщо жодна із сторін за десять днів до кінцевого строку договору не заявить письмово про його припинення, договір вважається пролонгованим без змін умов договору.

Сторонами було укладено додаток № 1 до договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р., в якому зазначені параметри , за якими здійснюється прийом готової продукції у відповідності до ТУУ 25.2-31617002-001-203 прийому готовой продукції, який підписаний обома сторонами.

01 березня 2007 р. сторони уклали між собой протокол розбіжностей № 1 до договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р., яким пункт 1.1 договору виклали в наступній редакції:"Виконавець зобов"язується виготовити, поставити та передати у власність замовника пакети поліетиленові з печаткою або без, виготовлені згідно узгоджених оригіналів-макетів (розмір, кількість, ціна та інші показники кожної партії вказуються в додаткових угодах до договору, а також в рахунках, видаткових накладних, додаткових угодах та інших бухгалтерських угодах)". Пункти договору 2.2, 2.5, 3.5, 6.3 та 6.4 виключені із тексту. Пункт 3.3 договору викладений в наступній редакції:"Оплата здійснюється на наступних умовах: передплата у розмірі 50 % від вартості продукції напротязі 3-х банківських днів з моменту укладення договору; залишені 50% вартості продукції замовник оплачує напротязі 5 календарних днів з моменту надходження замовлення на склад замовника".

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вказаного договору та додатків до нього відповідач передав позивачеві пакети поліетиленові у кількості 203 шт. на загальну суму 40600,81 грн., що підтверджується актом приймання- передачі готової продукції від 24.07.07 р. та накладною № РН-2307 від 24.07.07 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Як вказує позивач у позовній заяві, останній розрахувався за отриману продукцію у повному обсязі.

В позовній заяві позивач вказує на те, що після поставки пакетів поліетиленових, позивачем було виявлено значну кількість продукції, що є бракованою та непридатною для використання, та направив відповідачеві лист № 103 від 07.09.07 р. з проханням направити свого представника для підписання акту про кількість неякісної продукції. На доказ направлення вказаного листа надав до матеріалів справи поштове повідомлення, проте відповідач свого представника не направив.

Позивач вказує суду на те, що з метою перевірки якості поставлених пакетів поліетиленових та відповідності їх вимогам договору № 01/03/1-07 від 01.03.07 р., ним було укладено договір № 131 від 18.02.08 р. на проведення випробувань зразків пакетів поліетиленових з ВАТ "Укрпластик", вартість яких складає 2346 грн. По результатам вказаних випробувань ВАТ "Укрпластик" зробило висновок, що пакети поліетиленові не відповідають вимогам додатку № 1 до договору № 01/3/1-07 від 01.03.07 р. по показникам "Товщина" та "Геометричні розміри пакетів", що підтверджується протоколом від 18.03.08 р..

Позивач зазначає у позовній заяв, що після повідомлення відповідача про результати випробувань зразків пакетів поліетиленових, відповідач направив своїх представників для підписання акту про кількість дефектної продукції від 16.04.08 р., відповідно до якого непридатною для реалізації продукції становить 78456 шт. пакетів поліетиленових.

Позивач вказує на те, що повернув відповідачеів дефектні пакети поліетиленові у кількості 82343 шт. на суму 16468,93 грн., що підтверджується накладною на повернення № 7353 від 28.05.08 р. Таким чином, позивач зазначає , що відповідач поставив відповідачеві неякісну продукцію, у зв"язку з чим повинен був відшкодувати вартіть неякісної продукції грошовими коштами або іншою продукцією, проте відповідач не перерахував грошові кошти за повернуті йому дефектні пакети.

Позивач зазначає, що внаслідок розривів пакетів позивачеві було заподіяно збитки на суму 79,40 грн., оскільки дефектні пакети зберігались в приміщенні супермаркету в період з жовтня 2007 р. по квітень 2008 р., яким позивач користується на підставі договору суборенди № 1/А-0074 від 01.10.07 р. та № 1/А-0366 від 01.02.08 р. За вказаний період позивач сплатив за суборенду площі, на якій зберігається продукція, грошові кошти у сумі 6978,56 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо поставки якісної продукції, позивач був змушений звернутись до суду з відповідним позовом.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до приписів ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими зобов’язаннями визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Як зумовлено приписами статті 180 вказаного Кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Тобто в силу укладення договору певного виду сторони підпорядковують свої відносини як загальним положенням про зобов’язання, визначеним Господарським кодексом України або Цивільним кодексом України так і відповідним законодавчим актам, що регулюють такий вид господарських відносин. Відповідно до приписів статті 15 Господарського кодексу України застосування стандартів чи їх окремих положень є обов’язковим для учасників угоди щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній є посилання на певні стандарти. Відповідність продукції вимогам стандартів підтверджується шляхом випробувань за правилами та процедурами обов’язкової та добровільної сертифікації.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами укладеного між сторонами договору сторонами було визначено про те, що (пункт 5.1 договору) якість товару, що постачається повинна відповідати ТУ У 25.2-31617002-001-2003, товар повинен відповідати узгодженим позивачем специфікації(додатковій угоді, тощо), оригіналу- макету та наданим зразкам кольору.

Загальний порядок прийняття товару по якості визначається Інструкцією "Про порядок прийому продукції виробничо- технічного призначення та товарів народного споживання по якості" .

Таким чином, критерії прийняття продукції визначені ТУ У 25.2-31617002-001-2003 та в Інструкції "Про порядок прийому продукції виробничо- технічного призначення та товарів народного споживання по якості" .

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що при прийманні продукції по якості, внаслідок невідповідності якісним показникам сторони повинні скласти акт невідповідності поставленої продукції по якості, про що як було вищевказано сторонами було визначено умовами укладеного між ними договору у п. 6.4 договору. Прийом продукції по якості та комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, техничними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов"язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, які посвідчують якість та комплектність постачаємої продукції(техничний паспорт, сертификат, посвідчення про якість, рахунок- фактура, специфікація та інше). Відсутність вказаних супровідних документів або кількох з них не зупиняють прийом продукції. У даному випадку складається акт про фактичну якість та комплектність надходженої продукції та в акті зазначається, які документи відсутні. Часткова перевірка якості продукції з розповсюдженням результатів перевірки якості будь-якої частини продукції на всю партію дозволяється у випадках, коли це передбачено стандартами, техничними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов"язковими правилами або договором. При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркировки надійшовшої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, техничних умов, чертежам, зразкам , договору або даним, які вказані у маркировці та супровідних документах, які засвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальший прийом продукції та складає акт, в якому вказується кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі недоліків. Отримувач зобов"язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції на умовах, які попереджують погіршення її якості та змішення з іншою однорідною продукцією.

Наданий позивачем акт про кількість дефектної продукції від 16.04.08 р. в обгрунтування позовних вимог на підтвердження невідповідності товару по якості, складений при грубому порушені вищеперелічених встановлених норм, які передбачено відповідними правилами приймання продукції, що є обов"язковим та не має доказової сили в обгрунтування заявлених вимог.

Відповідно до п. 29 Інструкції № П-7, по результатам прийому продукції по якості та комплектності за участю представників , визначених в п.п.19,20 Інструкції складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції.

В порушення п. 29 Інструкції П-7 в акті про кількість дефектної продукції від 16.04.08 р. , наданих позивачем не вказано місце прийому продукції, час початку та закінчення прийому продукції; дата та номер документа про повноваження представника на участь у перевірці продукції по якості та комплектності, а також вказівка про те, що вказані особи ознайомлені з правилами прийому продукції по якості; адреса відправника продукції; дата та номер рахунка- фактури та документа, який підтверджує якість товару, транспортної накладной; дата відправки продукції зі станції відправлення або зі складу відправника; час доставки продукції на склад отримувача; стан тари та упаковки в момент огляду продукції, зміст наружної маркировки тари, чи здійснено відбір зразків та куда вони відправлені, номери стандартів, технічних умов, чертежів, образців, по яким здійснювалась перевірка якості продукції; номера браковщика-підприємства-виробника продукції, якщо на продукції такий номер вказано, та інші дані, на підставі яких можна скласти висновок про те, в упаковці пред"явлена продукція- відправника або виготовлювача, дата відкриття тари; наявність або відсутність упаковочних ярликів, пломб на окремих місцях; номера стандартів, технічних умов, чертежів, зразків, за якими проводилася перевірка по якості; чи здійснений відбір зразків та куди вони направлені; висновок про характір виявлених недоліків в продукції та причина їх виникнення.

Проте, в наданому позивачем акті про кількість дефектної продукції від 16.04.08 р. лише зазначено :дата, місце складання акту, а також про те, що:" комісія у складі: ПП "Торговий дім Вест Лайн": Богуш Віктор Анатолійович, ПП "ХПП": Мартинова Ірина Володимірівна, Осипова Наталля Олексіївна, здійснили огляд продукції за договором № 01/03/1-07 від 01 березня 2007 р..Надано до огляду 156106 шт. пакетів, в результаті огляду продукції у кількості 94106 шт. виявлено дефектної продукції непридатної до реалізації- 78456 шт., не оглянуто- 62000 шт. Підписано вказаний документ від ПП "Торговий дім Вест Лайн": Богушем В.А., від ПП"ХПП" Мартиновой І.В., Осиповой Н.О. (документи, що підтверджують повноваження вказаних осіб на участь в приймані продукції відсутні).

Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі випробувань зразків поліетиленових від 18.03.08 р. зазначено про те, що не вказано: номер партії продукції, дату виготовлення, виробника та марку плівки.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що акт про кількість дефектної продукції від 16.04.2008 р., наданий позивачем, складено стронами при порушенні вимог, передбачених Інструкції П-7 щодо складання відповідних актів.

Крім того слід зазначити про те, що з вказаного акту не вбачається, яким саме вимогам ТУ У 25.2-31617002-001-2003 не відповідає товар, не зазначено показників, про яким можливо ідентифікувати поставлений відповідачем товар.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов"язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, про їх необгрунтованість та спростуванням матеріалами справи, у зв"язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з не обгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.44,49 ГПК України, при відмові у задоволенні позову, судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, ст.ст.15, 175,180 Господарського кодексу України, ст.ст.655, 679,712 Цивільного кодексу України, 4-2,4-3,22,32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

В позові відмовити.

Повний текст рішення підписаний 26 грудня 2008 р.

Суддя