Рішення № 36787819, 24.01.2014, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

21 січня 2014р. справа №927/23/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі»,

вул. Глібова,1, м. Ніжин, 16600

До відповідача: Державного комунального підприємства телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення», площа Леніна,1, кім.85, м. Ніжин, 16600,

Про стягнення 6924грн. 09коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Кіфік О.М. представник довіреність №01-07/1841 від 04.12.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6633,72грн. за поставлену теплову енергію згідно договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води №170 від 15.05.2006р. та договору на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуг постачання гарячої води №170 від 01.11.2013р. за період з 01.04.2012р. по 31.10.2013р., 86,46грн. пені за період з 01.11.2013р. по 09.12.2013р., 49,63грн. інфляційних нарахувань за період з 31.10.2012р. по 09.12.2013р., 154,28грн. 3% річних за період з 03.05.2012р. по 09.12.2013р.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення №01-07/15 від 21.01.2014р., в яких зазначив, що відповідач розташований за адресою м. Ніжин, пл.Леніна,1, дана будівля споживає теплову енергію та проводить розрахунки відповідно до загально будинкового лічильника тепла, в даній будівлі розташовано декілька споживачів, кожен з яких сплачує за опалення пропорційно до займаної площі, що загальна площа приміщення становить 2505,4кв.м, площа яку відповідно до умов договору №170 від 15.05.2006р. займав відповідач становила 40кв.м, що пропорційно складає 1,82% від загальної площі приміщення, з 01.11.2013р. площа приміщення становила 44,0кв.м, що пропорційно складає 1,9193% від загальної площі приміщення, що всього поставлено теплової енергії на суму 7024,74грн., сплачено 391,02грн., загальна сума боргу становить 6633,72грн., що в позовний період діяв тариф на постачання теплової енергії, який був затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №50 від 03.02.2012р., яким встановлено тариф для інших споживачів 873,40грн. за 1 Гкал (без ПДВ) або 1048,08грн. за 1Гкал (з ПДВ), до відома споживачів даний тариф було доведено через місцевий засіб масової інформації газету «Вісті» від 07.03.2012р.

Відповідач відзив на позов не надав. Повноважного представника відповідач в судове засідання не направив. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвала про порушення провадження у справі від 10.01.2014р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400602954643. Крім того, судом явка представників сторін обов'язковою не визнавалась.

Нез'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 16.12.2013р. зареєстровано Державне комунальне підприємство Телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення», ідентифікаційний код 30941866, місцезнаходження м. Ніжин, площа Леніна,1.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

15.05.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір №170 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води (далі - договір №170 від 15.05.2006р.), за яким виробник (позивач у справі) взяв на себе зобов'язання виробляти і постачати споживачеві (відповідачу у справі) теплову енергію для опалення та гарячу воду, а споживач зобов'язався сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору №170 від 15.05.2006р. теплова енергія постачається споживачеві для об'єкта, вказаного у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Між сторонами підписаний та скріплений їх печатками додаток №1 до договору №170 від 15.05.2006р., згідно якого приміщення, що опалюються, знаходяться за адресою: м. Ніжин, пл. Леніна, 1, опалювальна площа 40кв.м.

Відповідно до п. 11.1 договору №170 від 15.05.2006р. він укладається на строк з 01.05.2006р. до 31.12.2006р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору.

Як свідчать матеріали справи, 01.11.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір №170 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуг постачання гарячої води (надалі - договір №170 від 01.11.2013р.), за яким теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві (відповідачу у справі) теплову енергію на опалення, забезпечувати гарячою водою, а споживач зобов'язується сплачувати теплопостачальній організації за надані комунальні послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.1 договору №170 від 01.11.2013р. теплова енергія виробляється, транспортується та постачається споживачу для об'єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору. Між сторонами підписаний та скріплений їх печатками додаток №1 до договору №170 від 01.11.2013р., згідно якого опалювальний об'єкт знаходиться за адресою: пл.Франка,1, опалювальна площа 44кв.м.

Рішенням Ніжинської міської ради №5-7/2013 від 12.03.2013р. перейменовано у м. Ніжині площу імені В.І.Леніна в площу імені Івана Франка.

Відповідно до п. 11.1 договору №170 від 01.11.2013р. він укладається на строк до 31.12.2014р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього строку його дії на наступний річний строк, якщо протягом останнього місяця строку дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

У п.12.10 договору №170 від 01.11.2013р. сторони також обумовили, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини сторін, що склалися до моменту його укладання, а саме з дати початку опалювального періоду 2013-2014 р.р., рішення про початок якого приймається виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади.

Згідно п.12.6 договору №170 від 01.11.2013р. точкою розподілу, в якій здійснюється передача теплової енергії від теплопостачальної організації споживачеві, є місце підключення мереж споживача до мереж теплопостачальної організації, яке відображено в додатку №2 до цього договору, та є межею балансової та експлуатаційної відповідальності сторін. Обслуговування, ремонт мереж та обладнання здійснюється сторонами у відповідності з балансовою належністю останніх. Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку.

Між позивачем та відповідачем підписано додатки до договору №170 від 01.11.2013р., а саме: додаток №2 «Акт розмежування балансової належності тепломережі та експлуатаційної відповідальності сторін», додаток №3 «Річна потреба теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання».

У п.1.2 договору №170 від 01.11.2013р. сторони погодили, що тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому діючим законодавством України порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» тарифи на комунальні послуги - це тарифи на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Статтею 2 вказаного Закону України встановлено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 03.02.2012р. №50 «Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ «НіжинТеплоМережі» позивачу встановлені тарифи на теплову енергію, зокрема, для потреб інших споживачів (крім населення) - 873,40грн. за 1 Гкал (без ПДВ), постанова набирає чинності з 01.03.2012р.

Позивач в Ніжинській газеті «Вісті» за 07.03.2012р. розмістив повідомлення про встановлення тарифів на теплову енергію з 01.03.2012р. згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 03.02.2012р. №50.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору №170 від 15.05.2006р. поставив відповідачу теплову енергію за період з 01.04.2012р. по 31.10.2013р. на загальну суму 6588,23грн., що підтверджується рахунками-фактурами №170 від 30.04.2012р. на суму 471,64грн., №170 від 31.10.2012р. на суму 115,28грн., №170 від 30.11.2012р. на суму 518,80грн., №170 від 31.12.2012р. на суму 970,52грн., №170 від 31.01.2013р. на суму 1521,82грн., №170 від 28.02.2013р. на суму 1014,54грн., №170 від 31.03.2013р. на суму 901,34грн., №170 від 30.04.2013р. на суму 917,08грн., №170 від 31.10.2013р. на суму 157,21грн.

На виконання умов договору №170 від 01.11.2013р. позивач поставив відповідачу теплову енергію за листопад 2013 р. на суму 436,51грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 170 від 30.11.2013р.

Вище перелічені рахунки-фактури отримані відповідачем, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи копії «Реєстр рахунків».

У відповідності до п.3.2.21 договору №170 від 15.05.2006р. відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, в порядку передбаченому даним договором.

У відповідності до п.3.2.20 договору №170 від 01.11.2013р. відповідач зобов'язався щомісячно в терміни передбачені договором здійснювати розрахунки за теплову енергію у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, передбачених затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами договору.

Відповідно до п.6.1 договору №170 від 15.05.2006р. розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені законодавством.

Відповідно до п.6.1 договору №170 від 01.11.2013р. розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання споживач здійснює щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені законодавством.

Згідно п.6.4 договору №170 від 15.05.2006р. розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку.

За умовами п.6.5 договору №170 від 15.05.2006р. розрахунки згідно даного договору здійснюються споживачем щомісячно до 1 числа місяця наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно п.6.3 договору №170 від 01.11.2013р. розрахунки споживача з теплопостачальною організацією за надану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання здійснюються щомісячно згідно з показаннями засобів (приладів) обліку або, у випадках передбачених цим договором, розрахунковим методом, що передбачений цим договором, у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 21 числа попереднього місяця і триває до 20 числа звітного місяця. При цьому сторони домовились про таке. У місяці, в якому розпочинається опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що постачається для опалення, розрахунковий період починає свій перебіг з дати початку опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади) та закінчується 19 числа звітного місяця. У місяці, в якому закінчується опалювальний період, для розрахунків за теплову енергію, що поставляється для опалення, розрахунковий період закінчується датою закінчення опалювального періоду (визначається рішенням виконавчих органів відповідних органів місцевого самоврядування або органами виконавчої державної влади).

Відповідно до п.6.4 договору №170 від 01.11.2013р. розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гарячу воду споживач здійснює згідно умов договору щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від того на який день тижня припадає 1-ше число місяця. Якщо 1-ше число місяця припадає на вихідний день, то розрахунок за надані послуги здійснюється в останній робочий день звітного місяця.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу-узгодження від 31.10.2012р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відповідач за послуги теплопостачання розрахувався частково на суму 391,01грн., а не на суму 391,02грн., як зазначає позивач у доданих до матеріалів справи розрахунках суми боргу, 3% річних та інфляційних втрат.

На час розгляду справи відповідачем у відповідності до приписів ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів виконання зобов'язання по оплаті спожитої теплової енергії.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 6633,73грн. (6588,23грн.+436,51грн. = 7024,74грн.-391,01грн.), що підтверджується матеріалами справи

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 6633,72грн.

Позивачем до матеріалів справи подано підписаний та скріплений печатками сторін двосторонній акт звірки розрахунків за період з 01.04.12р. по 30.11.13р., в якому сторонами зазначена заборгованість відповідача у сумі 6633,72грн.

Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 6633,72грн., що не перевищує суми фактичної заборгованості відповідача (6633,73грн.), суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і з відповідача підлягає стягненню на користь позивача борг в сумі 6633,72грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 86,46грн. за період з 01.11.13р. по 09.12.13р., нараховану у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.7.3.3 договору №170 від 15.05.2006р. споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п 6.5. цього договору - сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Згідно п.7.3.3 договору №170 від 01.11.2013р. споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків, передбаченого п.6.4 договору - сплачує на користь теплопостачальної організації пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, дослідивши поданий позивачем розрахунки пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 79,88грн., оскільки позивачем при здійсненні нарахування пені безпідставно визначена сума боргу відповідача за спожиту теплову енергію у листопаді 2013р. у сумі 518,80грн, в той час як згідно рахунку-фактури №170 від 30.11.2013р. вартість спожитої теплової енергії - 436,51грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 49,63грн. інфляційних втрат за період з 31.10.2012р. по 09.12.2013р., 154,28грн. 3% річних за період з 03.05.2012р. по 09.12.2013р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок стягуваних сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 145,03грн., у зв'язку з допущеними позивачем арифметичними помилками при проведенні розрахунку, зокрема щодо визначення кількості днів прострочення платежів та визначення суми заборгованості за жовтень 2012р. (в розрахунку вказано борг у сумі 395,00грн., а фактично борг у сумі 115,28грн.), листопад 2013р. (в розрахунку вказано борг у сумі 518,80грн., а фактично борг у сумі 436,51грн.).

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині за період з 31.10.2012р. по 09.12.2013р. задоволенню не підлягають, оскільки враховуючи розміри інфляції, дефляції по кожному місяцю розрахунку загальний розмір втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період з 31.10.2012 року по 09.12.2013 року становить «-4,62грн.», тобто фактично дорівнює нулю.

Оскільки відповідач в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за спожиту теплову енергію своєчасно не розрахувався, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 6633,72грн., в частині стягнення пені в сумі 79,88грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 145,03грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1704,23грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230, 275 Господарського кодексу України, ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства телерадіокомпанія «Ніжинське телебачення» (пл.Леніна,1, м. Ніжин, р/р 26009060189780 Приватбанк м.Ніжина, МФО 353586, ідентифікаційний код 30941866) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НіжинТеплоМережі» (м. Ніжин, вул. Глібова, 1, р/р 26006300001650 в ПАТ «Банк «Демарк» м. Чернігів, МФО 353575, ідентифікаційний код 32750668) 6633грн.72коп. боргу, 79грн. 88коп. пені, 145грн. 03коп. 3% річних, 1704грн. 23коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 24.01.2014р.

Суддя Н.Ю.Книш