Рішення № 36787772, 21.01.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2014 р. Справа № 914/4743/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білан О.Г., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТФАРМ", м.Черкаси

до відповідача: Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 72591грн. 96коп.

За участю представників:

від позивача: Крот О.Г. - представник (довіреність б/н від 08.01.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судових засіданнях не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТФАРМ", м.Черкаси до Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м.Рава-Руська Жовківського району Львівської області про стягнення основного боргу в сумі 69691грн. 70коп., пені у розмірі 2387грн. 18коп. та 3% річних в розмірі 513грн. 08коп.

Ухвалою суду від 20.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.01.2014р.

В судове засідання 21.01.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити повністю, докази витребувані судом представив, що підтверджується супровідним листом із додатками від 20.01.2014р. (вх.№1878/14).

В судове засідання 21.01.2014р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 21.01.2014р. не поступало.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

22.02.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватфарм" (продавець) та Приватним торгово-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (покупець) укладено договір №15. 23.02.2011р. сторони між собою уклали протокол розбіжностей до договору №15 від 22.02.2011р., яким виклали п.1.1. цього договору у такій редакції: за даним договором продавець зобов'язується поставити товари медичного призначення (далі-Товар), а покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до поданої ним заявки в строк визначений договором.

За умовами п.2.3., п.2.4. та п.2.5. договору №15 від 22.02.2011р., яким сторони внесли зміни згідно протоколу розбіжностей від 23.02.2011р. встановлено, що ціна товару погоджується сторонами і зазначається у видаткових накладних, які після підписання покупцем стають невід'ємною частиною даного договору. Датою отримання товару є дата підписання уповноваженим представником покупця належним чином оформленої видаткової накладної на отримання товару та передачі покупцю податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених для даного виду товару, оформлених згідно вимог чинного законодавства України та цього договору. Загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних обома сторонами протягом дії договору.

Відповідно до п.3.1. договору №15 від 22.02.2011р. (згідно протоколу розбіжностей 23.02.2011р. до даного договору) строк для оплати покупцем отриманого товару вказується продавцем у видатковій накладній, але не може бути менший ніж 45 (сорок п'ять) календарних днів від дати підписання покупцем цієї видаткової накладної.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору №15 від 22.02.2011р., позивач поставив відповідачу товари на загальну суму 53921грн. 57коп., згідно видаткових накладних: №ЛРН-0000036 від 19.04.2013р. на суму 15560грн. 13коп., з відстрочкою платежу, терміном на 60 днів, до 21.06.2013р.; №ЛРН-0000037 від 19.04.2013р. на суму 849грн. 24коп., з відстрочкою платежу, терміном на 60 днів, до 21.06.2013р.; №ЛРН-0000014 від 22.05.2013р. на суму 10215грн. 88коп., з відстрочкою платежу, терміном на 60 днів, до 24.07.2013р.; №ЛРН-0000015 від 22.05.2013р. на суму 107грн. 76коп., з відстрочкою платежу, терміном на 60 днів, до 21.06.2013р.; №ЛРН-0000037 від 21.08.2013р. на суму 15409грн. 50коп., з відстрочкою платежу, терміном на 45 днів, до 08.10.2013р.; №ЛРН-0000038 від 21.08.2013р. на суму 3020грн. 06коп., з відстрочкою платежу, терміном на 45 днів, до 08.10.2013р.; №ЛРН-0000046 від 29.08.2013р. на суму 8759грн. 00коп., з відстрочкою платежу, терміном на 45 днів, до 16.10.2013р.

Позивач зазначає, що 08.11.2013р. за договором про відступлення права вимоги від 08.11.2013р. відступив ТзОВ „Фармацевтична фірма „Ваше здоров'я" право вимоги до боржника - ПТП МПФ „Едельвейс" в сумі 228грн. 97коп. по видатковій накладній №ЛРН-0000036 від 19.04.2013р., що підтверджується повідомленням про відступлення права вимоги, врученим відповідачу 11.11.2013р. (копії договору та повідомлення наявні в матеріалах справи). Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем по накладній №ЛРН-0000036 від 19.04.2013р. на суму 15560грн. 13коп., з урахуванням відступлення права вимоги, становить 15331грн. 16коп. (15560грн. 13коп. - 228грн. 97коп. = 15331грн. 16коп.).

02.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ватфарм" (продавець) та Приватним торгово-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (покупець) укладено договір №45. Також сторони між собою уклали протокол розбіжностей до договору №45 від 02.09.2013р., яким виклали п.1.1. цього договору у такій редакції: за даним договором продавець зобов'язується поставити товари медичного призначення (далі-Товар), а покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до поданої ним заявки в строк визначений договором.

За умовами п.2.3. та п.2.4. договору №45 від 02.09.2013р., яким сторони внесли зміни згідно протоколу розбіжностей від 02.09.2013р., встановлено, що ціна товару погоджується сторонами і зазначається у видаткових накладних, які після підписання покупцем стають невід'ємною частиною даного договору. Датою отримання товару є дата підписання уповноваженим представником покупця належним чином оформленої видаткової накладної на отримання товару та передачі покупцю податкової накладної та повного комплекту документів, передбачених для даного виду товару, оформлених згідно вимог чинного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору №45 від 02.09.2013р. термін, на протязі якого поставлений товар повинен бути оплачений покупцем, вказується продавцем у видатковій накладній. Строк оплати є обов'язковим для покупця з моменту підписання видаткової накладної.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов договору №45 від 02.09.2013р., позивач поставив, відповідачу товари на загальну суму 15999грн. 10коп., згідно видаткових накладних: №ЛРН-0000009 від 04.09.2013р. на суму 12100грн. 80коп., з відстрочкою платежу, терміном на 45 днів, до 22.10.2013р. та №ЛРН-0000026 від 13.09.2013р. на суму 3898грн. 30коп., з відстрочкою платежу, терміном на 45 днів, до 31.10.2013р.

У позовній заяві позивач зазначив, що на підставі договорів №15 від 22.02.2011р. та №45 від 02.09.2013р. він поставив відповідачу продукцію, за яку відповідач розрахувався з порушенням встановлених строків оплати та не в повному обсязі, що зокрема підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленням про відступлення права вимоги, врученим відповідачу 11.11.2013р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаємних розрахунків станом на 29.11.2013р., який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем на суму 69691грн. 70коп.

14.01.2014р. між сторонами укладено акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що загальна сума боргу відповідача перед позивачем по договорах №15 від 22.02.2011р. та №45 від 02.09.2013р. становить 69691грн. 70коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за цього певну грошову суму.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 69691грн. 70коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу по кожній накладній 3% річних у розмірі 513грн. 08коп. за період з 22.06.2013р. по 09.12.2013р.

Пунктами 6.1. договорів №15 від 22.02.2011р. та №45 від 02.09.2013р. сторони встановили, що при порушенні терміну оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки платежу. Так, згідно п.6.1. договорів №15 від 22.02.2011р. та №45 від 02.09.2013р., позивач за період з 22.06.2013р. по 09.12.2013р. по кожній накладній нарахував відповідачу пеню у розмірі 2387грн. 18коп. Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки, відтак в перерахунку задоволенню підлягають 2369грн. 48коп. пені.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача щодо основного боргу в сумі 69691грн. 70коп., пені у розмірі 2369грн 48коп. та 3% річних у розмірі 513грн. 08коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо пені належить відмовити.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного торгово-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" (80316, Львівська область, Жовківський район, м.Рава-Руська, вул.Калинишевського, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватфарм" (18036, м.Черкаси, проспект Хіміків, 66, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00306756) 69691грн. 70коп. - основного боргу, 2369грн. 48коп. - пені, 513грн. 08коп. - 3% річних та 1720грн. 50коп. - судового збору.

В решті позовних вимог належить відмовити.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Іванчук С.В.

Повне рішення складено 23.01.2014р.