Рішення № 36787684, 20.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14057/13

20.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ»

до Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА «ЛІГА»

про стягнення 100.000,00 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися;

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства «АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЛІГА» про стягнення з останнього заборгованості в сумі 100.000,00 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору про надання юридичних послуг від 30.05.2012 № 30/05/2012, здійснив на користь відповідача попередню оплату юридичних послуг в сумі 100.000,00 грн. Однак, як вказує позивач, останній послуг у відповідача не замовляв, сторони спору актів прийому-передачі виконаних робіт та послуг не підписували, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму передньої оплати послуг в розмірі 100.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/14057/13.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 № 04-1/492 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв’язку із тривалим лікарняним судді Чебикіної С.О.

В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу, справу № 910/14057/13 передано на розгляд судді Станік С.Р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 № 04-1/947 призначено повторний автоматичний розподіл даної справи у зв’язку із обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.

В результаті зазначеного вище повторного автоматичного розподілу, справу № 910/14057/13 передано на розгляд судді Балаца С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу № 910/14057/13 прийнято до провадження судді Балаца С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 замінено найменування відповідача – приватного підприємства «АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЛІГА» на «приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА «ЛІГА».

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце належним чином.

Відповідач своїх повноважних представників у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з даного приводу суду не надав.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.01.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ», як замовником, (далі – позивач) та приватним підприємством «АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЛІГА», найменування якого змінено на «приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА «ЛІГА», як виконавцем, (далі – відповідач) укладено договір про надання юридичних послуг від 30.05.2012 № 30/05/2012 (далі – Договір), у відповідності до п. 1.1 якого позивач доручає, а відповідач за грошову винагороду приймає на себе зобов’язання по наданню юридичних послуг щодо питань, які виникають в процесі діяльності позивача (далі – послуги), в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що оплата наданих відповідачем позивачеві послуг за Договором здійснюється за домовленістю між сторонами правочину авансом або по факту шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Надання відповідачем позивачеві послуг в межах Договору здійснюється на підставі замовлень, що є невід'ємною частиною Договору (п. 5.2 Договору).

Згідно п.п. 2.3, 5.2 Договору виконання робіт та надання послуг оформлюється відповідним двостороннім актом прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг, у якому вказується перелік послуг, наданих відповідачем та сума винагороди.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між замовником та виконавцем Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивач платіжними дорученнями від 31.05.2012 № 185, від 18.06.2012 № 235, від 09.07.2012 № 267, від 14.08.2012 № 332 перерахував на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 100.000,00 грн (засвідчені копії зазначених платіжних доручень наявні у справі).

Під час оформлення вказаних вище розрахункових документів позивачем допущено помилку у графі «призначення платежу» та, з метою виправлення вказаної обставини, позивачем надіслано відповідачеві лист від 31.08.2012 із вихідним № 53, яким останній просив відповідача вважати призначенням платежів за платіжними дорученнями від 31.05.2012 № 185, від 18.06.2012 № 235, від 09.07.2012 № 267, від 14.08.2012 № 332 – оплату юридичних послуг за Договором про надання юридичних послуг від 30.05.2012 № 30/05/2012.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок того, що позивач замовлень на надання послуг на підставі Договору відповідачеві не надавав, жодного акту прийому-передачі виконаних робіт та послуг сторонами Договору підписано не було, тому відповідач зберігає в себе грошові кошти позивача в сумі 100.000,00 грн без достатньої на це правової підстави.

У зв’язку із вказаним, позивач 16.10.2012 надіслав відповідачеві лист від 03.10.2012 № 58, згідно із яким вимагав останнього повернути грошові кошти в сумі 100.000,00 грн протягом 5 календарних днів. Проте вказана вимога позивача залишена відповідачем без виконання та відповіді.

Виходячи зі встановлених вище обставин справи та доказів, на які позивач посилається, підтверджуючи ці обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повернення відповідачем позивачеві суми попередньої оплати послуг в розмірі 100.000,00 грн або доказу, підтверджуючого факт надання послуг на підставі Договору на вказану суму, сторонами судового процесу до суду не подано.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов‘язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, суд вважає заявлену позивачем позовну вимогу є правомірною, оскільки послуги, оплачені позивачем, надані останньому не були та грошові кошти в сумі 100.000,00 грн відповідачем не повернуті, тому до спірних правовідносин слід застосувати положення встановлені п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджено і в той же час відповідачем належно доказами не спростовано, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати послуг, які надані не були, підлягає задоволенню повністю в розмірі 100.000,00 грн.

Беручи до уваги те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства “ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА “ЛІГА” (01024, м. Київ, Печерський район, вул. Шовковична, буд. 16; ідентифікаційний код 36757494, , з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕХНОЛОГІЇ МАРКЕТИНГУ” (04074, м. Київ, Оболонський район, вул. Коноплянська, буд. 12; ідентифікаційний код 35962355, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 100.000,00 (сто тисяч) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 2.000,00 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 січня 2013 року.

Суддя С.В. Балац