Ухвала суду № 36787488, 18.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4522/13 18.11.2013 18.11.2013 18.11.2013

Провадження №22-ц/784/3560/13

Головуючий у 1-ї інстанції: Кологрива Т.М.

Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,

при секретарі судового засідання: Романенко Ю.О.,

за участю: представника ТОВ «Агрофірма «Вісла» Рибакової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ТОВ «Агрофірма «Вісла»

на ухвалу Арбузинського районного суду від 07 жовтня 2013 року у справі за його скаргою на неправомірні дії державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції та скасування постанови про накладення арешту

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2013 року ТОВ «Агрофірма «Вісла» звернулося до суду зі скаргою на неправомірні дії державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС) та скасування постанови про накладення арешту.

У скарзі ТОВ «Агрофірма «Вісла» посилалося на те, що у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження по виконанню рішення Арбузинського районного суду, яким на їх було покладено обов'язок передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 7.12 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району.

В ході виконання рішення суду державний виконавець, незважаючи на те, що вони (ТОВ «Агрофірма «Вісла») звернулося до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду, незаконно виніс постанову про накладення штрафу від 15 травня 2013 року на ТОВ «Агрофірма «Вісла» у розмірі 680 грн. У подальшому державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу на ТОВ «Агрофірма «Вісла» у розмірі 1360 грн., не врахувавши те, що Арбузинським районним судом винесено ухвалу, яким скасована попередня постанова про накладення штрафу у розмірі 680 грн.

Посилаючись на наведене ТОВ «Агрофірма «Вісла» просило визнати дії старшого державного виконавця відділу ДВС Абакумової А.О. щодо прийняття постанови від 23 травня 2013 року неправомірними, скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 1360 грн.

Ухвалою Арбузинського районного суду від 07 жовтня 2013 року провадження за скаргою ТОВ «Агрофірма Вісла» закрито з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Вісла», посилаючись на порушення судом норм процесуального законодавства, просило скасувати ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Арбузинського районного суду від 30 січня 2013 року позов ОСОБА_3 до ТОВ «Агрофірма «Вісла» про визнання договору оренди земельної ділянки та додаткового договору до договору оренди земельної ділянки, недійсними, задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 7,12 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Агрофірма «Вісла» 2005 року та зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди за № 040600500379 від 29 травня 2006 року.

Визнано недійсним додатковий договір № 431 до договору оренди землі № 431 від 29 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Агрофірма «Вісла» 18 вересня 2007 року та зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів оренди за № 040700500570 від 22 серпня 2007 року

Зобов'язано товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 7,12 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району.

Як вбачається із роз'яснень п.6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій та бездіяльності державної виконавчої служби» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її добровільного невиконання, виконується примусово в установленому Законом порядку шляхом накладення стягнення на заробітну плату, інші види доходів боржника чи на його майно.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на учасників виконавчого провадження, громадян і посадових осіб за невиконання покладених на них обов'язків щодо вчинення необхідних процесуальних дій у виконавчому провадженні, не виконана добровільно, є підставою для її примусового виконання шляхом звернення стягнення на заробіток чи інші доходи оштрафованої особи, а за їх відсутності - на її майно.

За змістом пункту 8 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому судам слід ураховувати, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору або накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, також належать до адміністративної юрисдикції.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за вказаних обставин дана скарга повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а тому з врахуванням положень п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України правомірно закрив провадження по справі.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 303, 307,312, 314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «Агрофірма «Вісла» відхилити, а ухвалу Арбузинського районного суду від 07 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: