Постанова № 36787290, 20.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/16/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Захарової Т.І. (довіреність від 08.01.2014 № 04-05/7-04),

представника відповідача - Комісарової Н.В. (довіреність від 08.01.2014 № б/н),

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайоного управління юстиції Луганської області про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.12.2013 ВП № 39774263,

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайоного управління юстиції Луганської області про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.12.2013 ВП № 39774263, в обґрунтування якого позивач зазначає наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2012 по справі № 2а/1270/7564/2012 позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Шахтобудівник» Відкритого акціонерного товариства Трест «Краснодоншахтобуд» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році було задоволено в повному обсязі та видано виконавчий лист для пред'явлення до ВДВС Краснодонського МУЮ до виконання.

23.12.2013 головним державним виконавцем ВДВС Краснодонського МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа № 2а/1270/7564/2012 стягувачеві.

Відповідно до постанови ВДВС Краснодонського МУЮ від 23.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві в ході проведення виконавчих дій головним державним виконавцем встановлено, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, грошові кошти на рахунках відсутні.

Позивач зазначає, що законодавством встановлені випадки, коли відсутність боржника - юридичної особи за адресою, вказаною у виконавчому документі, не виключає можливість примусового виконання рішення суду. Пункт 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», яким керувався головний державний виконавець при винесенні оскарженої постанови, має виключення, тому не може бути застосовано до всіх без виключення виконавчих документів. На підставі викладеного позивач просив скасувати постанову ВДВС Краснодонського МУЮ від 23.12.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 39774263.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові. Крім того, пояснив, що державний виконавець не звернувся до суду з позовом про обмеження права виїзду за кордон керівника ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд». Таким чином, державний виконавець вжив не всіх заходів, передбачених законодавством, для виконання рішення суду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з наступних підстав. 12.09.2013 на адресу ВДВС Краснодонського МУЮ надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2012 № 2а/1270/7564/2012 про стягнення з Дочірнього підприємства «Шахтобудівник» Відкритого акціонерного товариства Трест «Краснодоншахтобуд» на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суми боргу в розмірі 23333,33 грн.

16.09.2013 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

23.09.2013 державним виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 39774263 до складу зведеного виконавчого провадження.

У рамках зведеного виконавчого провадження державним виконавцем з метою встановлення факту наявності реєстрації на право власності за ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» рухомого та нерухомого майна були зроблені запити до БТІ м. Краснодон, ВРЕР м. Краснодон, Краснодонської ОДПІ та реєстраційної служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції у Луганській області.

Відповідно до довідки Краснодонської ОДПІ № 5233/18/231/5806 державним виконавцем винесено постанову про арешт рахунків, які належать ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» та знаходяться в АТ «Ощадбанк» м. Луганськ.

Отримавши відповідь від МРЕВ м. Краснодон № 1564, державним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано 3 транспортних засоби. Однак, відповідно до договорів купівлі-продажу та акту державного виконавця вони були реалізовані, як вузли та агрегати, але з обліку зняті не були через брак коштів.

Відповідно до довідки БТІ м. Краснодона нерухоме майно за ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» не зареєстровано, а згідно з витягом державного реєстратора речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником не зареєстровано прав власності.

У відповідь на запит державного виконавця ПАТ «Ощадбанк» повідомив, що залишок грошових коштів на рахунках ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» відсутній.

При виході на ділянку за адресою ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» державним виконавцем було встановлено, що майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє. На підставі викладеного, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 606).

Відповідно до статті 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (стаття 2).

Статтею 11 Закону № 606 передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. (стаття 6).

Відповідно до статті 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.

Відповідно до ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з п. 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Судом установлено, що 12.09.2013 на адресу ВДВС Краснодонського МУЮ надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 12.10.2012 № 2а/1270/7564/2012 про стягнення з Дочірнього підприємства «Шахтобудівник» Відкритого акціонерного товариства Трест «Краснодоншахтобуд» на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суми боргу в розмірі 23333,33 грн.

16.09.2013 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 12.10.2012 № 2а/1270/7564/2012.

23.09.2013 державним виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження ВП № 39774263 до складу зведеного виконавчого провадження (арк. справи 46).

У рамках зведеного виконавчого провадження державним виконавцем з метою встановлення факту наявності реєстрації на право власності за ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» рухомого та нерухомого майна були зроблені запити до Краснодонського міжрайонного БТІ, ВРЕР м. Краснодона, Краснодонської ОДПІ та реєстраційної служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції у Луганській області.

На вказані запити державним виконавцем отримані відповіді. Зокрема, відповідно до довідки Краснодонської ОДПІ від 14.06.2012 № 5233/18/231/5806 державним виконавцем було встановлено наявність банківських рахунків боржника. Постановою державного виконавця від 27.08.2012 було накладено арешт на грошові кошти, що містяться рахунках та належать ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» та знаходяться в Філії Луганське обласне АТ «Ощадбанк» м. Луганськ (арк. справи 45). Однак, у відповідь на запит державного виконавця ПАТ «Ощадбанк» повідомив, що залишок грошових коштів на рахунках ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» відсутній (арк. справи 42).

Отримавши відповідь від ВРЕВ м. Краснодон державним виконавцем було встановлено, що за боржником зареєстровано 3 транспортних засоби (арк. справи 17). Також, відповідно до договорів купівлі-продажу та актів приймання-передачі було встановлено, що вони були реалізовані, як вузли та агрегати, однак з обліку зняті не були, про що було складено акт від 08.11.2011 (арк. справи 19-34).

Листом від 22.02.2013 КП Краснодонське МБТІ повідомило, що станом на 31.12.2012 за ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» нерухоме майно не зареєстровано (арк. справи 39).

Відповідно до витягів державного реєстратора речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником не зареєстровано прав власності (арк. справи 37-38).

Відповідно до п. 15 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Так, при виході на ділянку за адресою ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд» державним виконавцем було встановлено, що боржник за юридичною адресою не знаходиться, майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє, про що було складено акт від 02.07.2013 (арк. справи 36).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців божник - Дочірньє підприємство «Шахтобудівник» Відкритого акціонерного товариства Трест «Краснодоншахтобуд» (код ЄДРПОУ 30691234) з 16.01.2012 перебуває в стані припинення.

23 грудня 2013 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Вказаною постановою також роз'яснено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в строк до 23 грудня 2014 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частинами 4 та 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 31 вказаного Закону копії постанов про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідачем дотримані наведені вимоги законодавства: зокрема, оскаржена постанова містить мотивуванням підстав її винесення, містить посилання на відповідні норми права, на підставі яких вона винесена. Постанова затверджена начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець здійснив всі, передбачені законом, заходи щодо примусового стягнення з боржника суми боргу в розмірі 23333,33 грн., а встановивши відсутність у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, враховуючи, що здійснені ним, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, правомірно склав постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, повернення виконавчого документа не позбавляє позивача права на повторне пред'явлення його до виконання 23.12.2014, про що зазначено в оскарженій постанові.

Щодо посилання представника позивача на ту обставину, що державний виконавець не звернувся до суду з позовом про обмеження права виїзду за кордон керівника ДП «Шахтобудівник» ВАТ Трест «Краснодоншахтобуд», суд зауважує, що в відповідності до п. 18 ч. 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені заходи являються правом державного виконавця, а не його обов'язком.

Окрім того, у відповідності до узагальнення Верховного Суду України від 01.02.2013 щодо судової практики з вирішення питань про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За наведених обставин, державний виконавець при винесенні спірної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 39774263) від 23.12.2013 діяв в межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законом. Відтак, достатніх та обґрунтованих підстав для скасування такої постанови Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайоного управління юстиції Луганської області щодо повернення виконавчого документа немає, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайоного управління юстиції Луганської області про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.12.2013 ВП № 39774263 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 24 січня 2014 року.

Суддя І.О. Свергун