Постанова № 36787017, 15.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 р. Справа № 804/12703/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засідання:Бердника С.О., за участю: представника позивача: Приходько О.І. представника позивача: Науменко Р.М.

представника відповідача: Постольник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0003022204 від 03.09.2013,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним наказу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Завод монтажних виробів» № 38 від 12.07.2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» (код ЄДРПОУ 00109487);

- визнання протиправними дій Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Завод монтажних виробів» (код ЄДРПОУ 00109487), в результаті яких було складено акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки № 185/224/00109487 від 29 липня 2013 року з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за період березень 2013 року;

- визнання неправомірними дій щодо встановлення визначених актом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 185/224/00109487 від 29 липня 2013 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» (код ЄДРПОУ 00109487) чинного законодавства України;

- визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003022204 від 03.09.2013, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 31363,50 грн., в тому числі 20909,00 грн. за основним платежем та 10454,50 грн. за нарахованими штрафними санкціями, винесеного на підставі акту №185/224/00109487 від 29.07.2013 повністю.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що наказ Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Завод монтажних виробів» № 38 від 12.07.2013, винесений відповідачем безпідставно, всупереч вимогам пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України; дії відповідача, що полягають у проведенні перевірки є протиправними, а тому акт, складений за результатами такої перевірки, не може слугувати підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення. Позивач наголошує на тому, що висновки, викладені в акті перевірки №185/224/00109487 від 29.07.2013, стосовно збитковості експортної операції у березні 2013 року не відповідають дійсності, оскільки за результатами такої операції, за вирахуванням суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню, позивач отримав прибуток у розмірі 1691,66 грн. Таким чином, господарська операція з реалізації товару на експорт безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача та була спрямована на отримання прибутку, заниження ПДВ в цьому випадку не мало місця. За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003022204 від 03.09.2013 є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що перевірку проведено законно, оскільки позивачем не були надані всі запитувані документи, зокрема, банківські виписки по розрахункам та платіжні доручення. За результатами проведеної перевірки було виявлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт у березні 2013 року на суму ПДВ 20908,98грн. Відповідачем зазначено, що така недоцільність мала місце при придбанні ТОВ «Завод монтажних виробів» листового металопрокату на загальну суму 125453,88грн, який пізніше реалізовано на експорт за ціною 106236,56 грн. Отже, збиток від проведених операцій становить 19217,32 грн., а тому і право на податковий кредит за такою операцією у позивача виникати не може. За таких обставин, відповідач зазначив, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 відкрито провадження у справі №804/12703/13-а та призначено її до розгляду на 29.10.2013.

Представники позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів», зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 12.07.1993, за адресою: 49112, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, буд. 16, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 060599, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» (далі - ТОВ «ЗМВ») перебуває на податковому обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 12.07.1993 за №106, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 30.09.2010 №11187, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Підпунктами 20.1.2. та 20.1.6. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 17 червня 2013 року на підставі п.п. 20.1.1, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області направлено на адресу ТОВ «Завод монтажних виробів» письмовий запит №17042/10/15-2 про надання документальних підтверджень та пояснень з питань експортних операцій за березень 2013 року.

Пунктом 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, передбачено, що суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України. У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

На виконання пункту 14 вищевказаного Порядку, позивач надав відповідачу запитувані документи, однак не в повному обсязі, зокрема, позивачем не було надано платіжних доручень, банківських виписок чи будь-яких інших документів, які б свідчили про фактичну оплату товару. Документи відповідачу були направлені з супровідним листом від 26.06.2013 (вих. № 380).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюються відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Як визначено п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 79.1., п. 79.2. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як зазначено відповідачем під час розгляду справи, позивачем на запит від 17.06.2012 № 17042/10/15-2 не було надано платіжних доручень, банківських виписок чи будь-яких інших документів, які б свідчили про фактичну оплату товару. Позивачем факт ненадання вказаних документів не заперечується.

Враховуючи зазначені обставини, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що він в повному обсязі виконав вимоги відповідача та на запит останнього надав всі запитувані документи, що свідчить про відсутність підстав для проведення перевірки.

Пунктом 78.4 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як встановлено судом, у зв'язку з ненаданням позивачем запитуваних документів в повному обсязі, начальником Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було видано наказ від 17.07.2013 № 38 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Завод монтажних виробів».

На виконання пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі наказу від 12.07.2013 №38 відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Завод монтажних виробів» з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за період березень 2013 року, за результатами якої складено акт від 29.07.2013 №185/224/00109487.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним наказу відповідача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №38 від 12.07.2013 та позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Завод монтажних виробів», в результаті яких було складено акт від 29.07.2013 №185/224/00109487, задоволенню не підлягають.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в акті Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.07.2013 № 185/224/00109487 зафіксовано порушення, яке полягає у завищенні податкового кредиту на суму ПДВ по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт у березні 2013 року на суму ПДВ у розмірі 20908,98 грн. Таке порушення відбулося внаслідок проведення позивачем збиткової експортної операції по реалізації листового металу, що був придбаний останнім за 125453,88грн., в т.ч. ПДВ 20908,98 грн., а реалізований пізніше на експорт за ціною 106236,56 грн.

Згідно висновків акта перевірки встановлено порушення ТОВ «Завод монтажних виробів» пп.14.1.179, пп.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.188.1 ст. 188, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-V (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у березні 2013 року в розмірі 20909,00 грн.

Не погодившись з актом перевірки від 29.07.2013 №185/224/00109487, позивач 20.08.2013 (вих. №517) подав відповідачу свої заперечення, які розглянуті останнім, відповідь від 29.08.2013 (вих. №5021/10/22-4), за результатами такого розгляду направлена позивачу.

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003022204 від 03.09.2013, за яким збільшено грошове зобов'язання на загальну суму - 31363,50 грн., а саме: за основним платежем - 20909,00грн., за штрафними санкціями - 10454,50 грн.

В частині позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо встановлення визначених актом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №185/224/00109487 від 29.07.2013 порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» (код ЄДРПОУ 00109487) чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Судом на підставі пояснень представника позивача встановлено, що позивач не погоджується із висновками відовідача щодо встановлення визначених в акті від 29.07.2013 № 185/224/00109487 порушень.

Згідно п 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984 (далі - Порядок) визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

У той же час, вчинені податковим органом дії стосовно складання акту позапланової невиїзної документальної перевірки, а також викладення в ньому відповідних висновків щодо змісту правочинів, не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та на впливають на його права та обов'язки.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки відповідно до п. 4 зазначеного Порядку, повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Отже, дії щодо складання акта перевірки не встановлюють, не змінюють та не порушують права суб'єкта господарювання, тому з урахуванням статті 104 КАС України, визнання неправомірними таких дій не є предметом розгляду в порядку адміністративного провадження.

Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний суд України в постанові від 10.09.2013 по справі № 21-237а13 (номер в ЄДРСР 33770792).

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій щодо встановлення визначених актом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №185/224/00109487 від 29.07.2013 порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» чинного законодавства України.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини справи, суд не погоджується з висновками відповідача, зробленими у акті від 29.07.2013 №2185/224/00109487 щодо збитковості експортної операції позивача з продажу на експорт партії листового металу за ціною 106236,56 грн., який був придбаний ним за 125453,88 грн. в тому числі ПДВ 20 908,98 грн., виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 18.12.2012 №110, позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕТПРОКАТ» партію металопрокату, найменування, асортимент, кількість та ціна товару визначені в специфікації № 2 від 01.02.2013 (додаток 2), яка згідно з п. 1.2. договору від 18.12.2013 №110 є його невід'ємною частиною. Так, згідно специфікації № 2 позивач придбав партію металопрокату, зокрема, і лист г/к 8мм, сталь 10Г2С1Д-2/345 у кількості 20448 тон на суму 104544,90 грн.

Постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРМЕТПРОКАТ», позивачу надано рахунок-фактуру № 1103/01 від 11.03.2013, з якого вбачається, що ціна за вищевказаний листовий метал становить: без ПДВ - 104544,90грн.; ПДВ - 20908,98 грн.; всього з ПДВ - 125453,88грн. Також, ТОВ «УКРМЕТПРОКАТ» складено та видано позивачу накладні: видаткову накладну від 11.03.2013 №1103/01 та податкову накладну від 11.03.2013 № 1 на вказану продукцію.

Відповідно до податкової накладної від 11.03.2013 №1, ціна за лист 8х1, 5хст.10Г2С1Д у кількості 20448 тон становить: без ПДВ 104544,90 грн; ПДВ - 20908,98; всього разом з ПДВ - 125453,88 грн.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення від 15.03.2013 № 347, за яким позивач сплатив ТОВ «УКРМЕТПРОКАТ» сумарну суму 135000 (сто тридцять п'ять тис.) грн. за металопрокат, в тому числі, до цієї суми включена і сума у розмірі 125453,88 грн. згідно договору від 18.12.2012 №110.

В цей же період, на підставі договору комісії від 03.01.2013 №3-КМС, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» (як комітентом) та Товариством з обмеженою відпвоідальністю «Метал-Вектор» (як комісіонером), останній взяв на себе зобов'язання за дорученням позивача за винагороду реалізувати товар, найменування, кількість та ціна якого, визначена в специфікації № 4 від 12.03.2013 (додаток 4), яка згідно п.1.2. договору від 03.01.2013 №3-КМС є його невід'ємною частиною.

Зі вказаної специфікації №4 вбачається, що ТОВ «Метал-Вектор», як комісіонер, реалізовував на експорт передану йому позивачем, як комітентом, за актом прийому-передачі №4 від 03.01.2013 продукцію, а саме: лист г/к 8мм, сталь 10Г2С1Д-2/345 (придбану позивачем у ТОВ «УКРМЕТПРОКАТ») в кількості 20448 тон. за ціною 13291,20 доларів США.

Згідно п. 1.6. договору комісії від 03.01.2013 №3-КМС товари, які поступають до комісіонера від комітента на продаж, є власністю комітента.

Про здійснення експортної операції свідчить звіт комісіонера № 2 до договору комісії № 3-КМС за березень 2013 року та наявна митна декларація за формою МД-2, відповідно до якої вищевказану продукцію реалізовано у Вірменію. Крім того, у вказаній митній декларації зазначено, що курс валюти на момент експортування становить 7,993 грн. за один долар США. Відтак, загальна вартість реалізованої на експорт продукції у національній валюті складає 106236,56 грн.

Також, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні: міжнародна товарно-транспортна накладна №217509, з якої вбачається, що місце розвантаження товару знаходиться у м.Єревані, Вірменія; платіжне доручення №825 від 14.03.2013, згідно якого ТОВ «Метал-Вектор» перерахував на рахунок ТОВ «ЗМВ» суму 135000,00грн.

Під час розгляду справи, позивач пояснив, що вказана сума є сумарним результатом кількох проведених експортних операцій, та до складу цієї суми входить і 106236,56 грн., за продаж листового металопрокату.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що позивач, придбаваючи у ТОВ «УКРМЕТПРОКАТ» партію металопрокату на суму 125453,88 грн., в тому числі ПДВ 20908,98грн., в подальшому реалізував означений товар на експорт за ціною 106236,56 грн., отримавши при цьому фінансовий результат від проведених операцій на експорт - збиток у розмірі 19217,32 грн. Таким чином, реалізацію придбаних товарів здійснено за ціною, нижчою за ціну придбання.

Як зазначено податковим органом в акті перевірки від 29.07.2013 №2185/224/00109487, Податковим кодексом України встановлено, що тільки у межах господарської діяльності платника податків у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, платник податку має право на віднесення таких сум до податкового кредиту звітного періоду.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки первинними документами підтверджується придбання позивачем металопрокатної продукції у ТОВ «УКРМЕТПРОКАТ» на суму 104544,90 грн., без врахування ПДВ. Реалізовано позивачем товар на суму 106236,56 грн. (сума реалізації на експорт без ПДВ). Таким чином, у березні 2013 року за проведеною експортною операцією позивач отримав позитивний фінансовий результат в сумі 1691,66 грн.

Щодо посилання відповідача на той факт, що сума придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» товару, з урахуванням податку на додану вартість, є більшою ніж сума реалізації останнім цього товару на експорт, то вони відхиляються судом, з огляду на наступне.

Пунктом 195.1.1 Податкового кодексу України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства;

Згідно п. 200.16 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку.

З наведених норм чинного законодавства випливає, що оскільки експортні операції є об'єктом обкладання ПДВ, експортер має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам.

Порядок визначення суми, що підлягає відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків врегульовані ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 14.1.36, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, посилання відповідача на те, що сума придбання ТОВ «Завод монтажних виробів» товару, з урахуванням податку на додану вартість, є більшою ніж сума реалізації останнім цього товару на експорт, не приймається судом до уваги, оскільки податковим органом помилково враховано ПДВ до вартості товару, з огляду на те, що сплачений ПДВ при експорті підлягає поверненню експортеру.

Наведені обставини свідчать про те, що означена господарська операція безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача та спрямована на отримання прибутку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також акту перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд оцінивши докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини, викладені в акті перевірки № 185/224/00109487 від 29.07.2013, та не спростовано докази позивача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003022204 від 03.09.2013, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 31363,50 грн., в тому числі 20909,00 грн. за основним платежем та 10454,50 грн. за нарахованими штрафними санкціями, винесеного на підставі акту №185/224/00109487 від 29.07.2013 року.

За приписами ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вказаної норми процесуального законодавства, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору у сумі 313,64 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 8, 10-12, 69, 71, 86, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2013 №0003022204 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0003022204 від 03.09.2013.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод монтажних виробів» судові витрати з оплати судового збору в сумі 313 (триста тринадцять) грн. 64 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2013 року.

Суддя О.В. Царікова