Постанова № 36786932, 23.01.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014 справа №908/3167/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.суддівПопкова Д.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Рушинець А.О. - довіреність №07 від 08.01.2014 р.від відповідача: не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від23.10.2013р. (повний текст підписано 23.10.2013р.) у справі№908/3167/13 (суддя Кутіщева - Арнет Н.С.)за позовомКомунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя до відповідача Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", м.Запоріжжя простягнення 18825 грн. 23коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.10.2013 р. у справі №908/3167/13 позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя задоволені частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", м. Запоріжжя грошові кошти у розмірі 2091грн. 69 коп. за безоблікове водокористування.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Водоканал", м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити та стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", м.Запоріжжя грошові кошти в сумі 18825 грн. 23коп. за послуги з водопостачання та водовідведення.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи; порушенням та неправильним застосуванням норми матеріального і процесуального права, а також тим, що висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджено докази по справі у зв'язку з чим невірно визначено період безоблікового водоспоживання.

Позивач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Відповідач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з'явився, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання сповіщений належним чином.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (далі - Закон про питну воду) встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій статті 19 цього Закону (частина друга статті 19 Закону про питну воду).

Так, 01.10.2010 р. між Комунальним підприємством "Водоканал" (далі - Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Світлотехніка", м.Запоріжжя (далі - Відповідач) укладено договір № 1213/1 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації.

Додатковою угодою №1 від 01.08.2011р. до договору №1213/1 від 01.10.2010р. внесено зміни та визначено, що найменуванням відповідача є Публічне акціонерне товариство "Світлотехніка", м.Запоріжжя.

Відповідно до п. 1.1 цього договору позивач зобов'язався забезпечити подачу відповідачу питної води на господарсько - питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: м. Запоріжжя, вул. Нарвська, буд. 21, виробництво.

Розділом 2 Договору № 1213/1 сторонами встановлено, що договір укладається з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним Договором.

Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення будь-якої сторони договору до іншої сторони з заявою про припинення цього договору або перегляд його умов, колегія суддів вважає, що у спірний період сторони знаходились у договірних відносинах. Доказів розірвання договору чи визнання його недійсним у судовому порядку сторонами не представлено.

Відповідно до пункту 3.2.10. договору, в редакції додаткової угоди від 17.06.2013 року, відповідальною особою за водопостачання абонента, зберігання пломб на водолічильних вузлах, вводах та водопровідних мережах абонента, забезпечення безпечних умов праці при проведенні робіт по зняттю показників облікових приладів, огляду водолічильних вузлів, вводів водопроводу, водопровідних та каналізаційних мереж і споруд абонента, підписання усіх видів актів, виконання приписів представників водоканалу, абонент призначає головного енергетика Філіпських А.К.

Як встановлено господарським судом, 10.06.2013р. представниками позивача, в присутності відповідальних осіб відповідача - головного енергетика Філіпських А.К., здійснено технічне обстеження водопроводу, про що складено акти № 72 та №73 від 10.06.2013р.

З наведеного в матеріалах справи акта №72 від 10.06.2013р. вбачається, що при проведенні обстеження встановлено, що подача питної води відповідачу здійснюється від мережі КП "Водоканал" по одному водопроводному вводу діаметром 50 мм. 09.06.2013р. на мережі абонента до приладу обліку відбувся виток питної води, у зв'язку з чим, для запобігання нераціонального використання води працівниками КП «Водоканал» закрито засувку.

За результатами перевірки, вказаним актом відповідачу, внесено припис про необхідність термінового усунення витоки питної води.

У звязку з виявленими порушеннями на підставі акта технічного обстеження водопроводу №73 від 10.06.2013р. представниками КП "Водоканал" здійснено розрахунок витрат води згідно з п. 3.3 "Правил...".

Розрахунок витрат води в акті технічного обстеження водопроводу №73 від 10.06.2013 р. здійснено за пропускною спроможністю по вводу труби діаметром 50 мм за період з 01.06.2013 р. по 09.06.2013 р. та складає: 339,12 м3 / добу х 9діб = 3052,08м3.

Вартість розрахованої кількості води становить 3052,08м3 х 5,14 (тариф на воду) = 15687,69, ПДВ: 3137,54 грн., загальна сума до сплати становить 18825,23 грн.

На підставі акта технічного обстеження №73 від 10.06.13 р. позивачем складено акт - рахунок №1213/1 від 10.06.2013р., в якому визначено вартість води, кількість якої визначена розрахунковим шляхом. Загальна сума, що підлягає сплаті абонентом, складає 18 825,23 грн.

01.07.2013р. на адресу відповідача КП "Водоканал" надіслано лист № 56295 з вимогою оплатити акт-рахунок на суму 18825,23грн. та з повідомленням про можливе нарахування пені, нарахування додаткових сум, призупинення надання послуг і розірвання договору.

Відповідач вказаний акт-рахунок не оплатив, проте, 17.07.2013р. звернувся до позивача з листом вих. № 128 щодо перегляду акта технічного обстеження водопроводу № 73, в якому просить врахувати у розрахунку лише день виявлення прориву труби водопроводу, а саме 09.06.2013р. та виставити новий акт - розрахунок. Крім того, відповідач повідомив позивачу про те, що підприємство відповідача готово здійснити оплату втрат за 09.06.2013р. у розмірі денних витрат, згідно з "Правилами користування", що за даними попередніх розрахунків повинно складати 339,12м3 та, відповідно, складає 2091 грн. 69 коп.

За твердженням позивача, несплатою вказаної суми відповідачем порушено умови договору №1213/1 від 01.01.2010р. з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації та приписи пунктів 3.3, 3.4., 10.1, 15.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Вказані обставини стали підставою звернення КП "Водоканал" до суду з позовом про примусове стягнення вказаної суми за безоблікове водокористування за період з 01.06.2013 року по 09.06.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення грошових коштів за безоблікове водокористування тільки за одну добу у сумі 2091,69 грн. за період з 09.06.2013 року по 10.06.2013р., з огляду на наступне:

Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190.

За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627) (далі - Правила).

Вказані Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

У відповідності до пункту 15.2 Правил, виробники та споживачі зобов'язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Як зазначено вище та відображено в актах №72 та №73 від 10.06.2013р., 09.06.2013р. виявлено витоку води на мережі абонента до приладу обліку.

Пунктом 10.1. Правил встановлено, що у разі виявлення витоку води через зіпсування санітарно-технічних приладів та арматури, пошкодження внутрішньої (у тому числі внутрішньобудинкової) мережі водопостачання, нераціонального використання води, у випадку, коли засіб обліку на вводі відсутній або не працює з вини споживача, останній здійснює розрахунок за воду з виробником згідно з п. 3.3 цих Правил.

За умовами п. 3.3. Правил, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Згідно з п. 3.4. Правил розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

З Акта технічного обстеження водопроводу №73 від 10.06.2013р. вбачається, що позивачем проведено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу та нараховано до сплати 18825 грн. 23коп. за безоблікове водокористування за період з 01.06.2013 року по 09.06.2013 року.

Положеннями п. 5.22. Правил визначено, що у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

31.05.2013р. представниками позивача при знятті показів засобів обліку проведено технічне обстеження мереж відповідача та витоки води не виявлено, про що свідчить відсутність приміток в акті-рахунку №1213/1, копія якого міститься в матеріалах справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що виток води на підприємстві відповідача ліквідований 09.06.2013р., що зафіксовано в актах № 72 № 73 від 10.06.2013 року. Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, вентиль 40мм на врізці відповідача до витоки води перекрито 09.06.2013 р. о 13:00год.

З огляду на наведене, оскільки матеріалами справи підтверджено конкретний час припинення витоки води шляхом перекриття вентилю, враховуючи приписи п. 3.4. Правил щодо розрахункового періоду в один місяць у випадку неможливості виявити початок безоблікового водокористування, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що розрахунок безоблікового водокористування має бути здійснений фактично за 8 діб (з 01.06.2013р.) та 13:00год. 09.06.2013р. (час припинення витоки води).

Таким чином, задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача грошових коштів за безоблікове водокористування лише за одну добу за період з 09.06.2013 року по 10.06.2013р. у сумі 2091,69 грн.

Виходячи з чого, належний до стягнення розмір грошових коштів за безоблікове водокористування становить 17866грн.54коп., нарахований з додержанням приписів п. 3.4 Правил в межах заявлених позовних вимог за період з 01.06.2013р. по 09.06.2013р. до 13:00год.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 17866грн.54коп.

Одночасно, рішенням господарського суду при частковому задоволенні позову, відшкодовано за рахунок відповідача судовий збір в розмірі 1720,50грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Наведене правило застосовується незалежно від того за якою ставкою сплачено судовий збір при поданні позову.

Однак, в порушення вищенаведеної норми, місцевим господарським судом при прийнятті рішення не здійснено розподіл судового збору між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З викладених вище підстав, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі № 908/3167/13 в частині розміру задоволених позовних вимог про стягнення грошових коштів за безоблікове водоспоживання та в частині розподілу судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем позивачеві, підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягають пропорційному розподілу між сторонами згідно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі №908/3167/13 скасувати частково.

Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, б.74б, ЄДРПОУ 02970095) на користь Комунального підприємства "Водоканал", (69002, м. Запоріжжя, вул.Артема, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121), 17866грн.54коп за безоблікове водокористування, 1632,93 грн. витрат по сплаті судового збору».

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. у справі №908/3167/13 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, б.74б, ЄДРПОУ 02970095) на користь Комунального підприємства "Водоканал", (69002, м. Запоріжжя, вул.Артема, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121), 816,46грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 21.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписано 24.01.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Д.О.Попков

В.М. Татенко

Надруковано: 5 прим.

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСДО;

1 - ДАГС.