Вирок № 36786107, 09.07.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2013 Справа №1915/12830/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого-судді Холяви О.І., при секретарях Круцько О.Б., Кісіль Т.М., за участю прокурорів Левчука А.О., Гавіловського Ю.В., Гульовської О.Г., та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 року, уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, незареєстрованого, без постійного місця проживання, раніше судимого:

- 23.07.2002 року Ковельським міським судом Волинської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.304 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 26.04.2004 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.304 КК України за вироком Ковельського міського суду Волинської області від 23.07.2002 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 17.06.2009 року за відбуттям призначеного вироком суду від 26.04.2004 року основного покарання,

за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою разом із засудженою Тернопільським міським судом 22 грудня 2000 року ОСОБА_4, 18 червня 2000 року, у вечірній час, шляхом пошкодження навісного замка раніше заготовленим інструментом, таємно проникли в приміщення TOB «Льонок», що по вул. Тролейбусна, 14-А в м. Тернополі, звідки викрали пральний порошок «Аріель» 13 шт. по ціні 26 грн. 40 коп. за 1 шт., пральний порошок «Лотос» - 4 шт. по ціні 1 грн. 60 коп. за 1 шт., соду кальценовану 10 пачок по 0,55 грн. за 1 пачку, пральний порошок «Сніжок» 3 мішки, вагою по 20 кг., вартістю 38 грн. за 1 мішок, праску вартістю 25 грн., підодіяльники х/б 28 шт. по ціні 15 грн. за 1 шт., 2 підодіяльники по 20 грн. за 1 шт., простині х/б 62 шт. по ціні 7 грн. за 1 шт., 4 бавовняні простині по ціні 10 грн. за 1 шт., 2 бавовняні кольорові підодіяльники по ціні 20 грн. за 1 шт., спирт 9 літрів, вартістю 90 грн., 14 махрових рушників по ціні 5 грн. за 1 шт. З викраденим майном підсудний ОСОБА_3 та засуджена Тернопільським міським судом 22 грудня 2000 року ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли, спричинивши TOB «Льонок» матеріальну шкоду на загальну суму 1677,60 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою з засудженою Тернопільським міським судом 22 грудня 2000 року ОСОБА_4, 20 червня 2000 року, о 02 год., перебуваючи по вул. Тролейбусній, 14-А в м. Тернополі, через двері, які були ними 18 червня 2000 року пошкоджені, проникли в приміщення TOB «Льонок», звідки викрали холодильник «Саратов», вартістю 400 грн., вагу торгову, вартістю 100 грн., вентиля в кількості 20 шт. по ціні 4 грн. за 1 вентиль, шнур для білизни довжиною 30 метрів, вартістю 17 грн., шланг для води довжиною 10 метрів, вартістю 20 грн., електричний чайник, вартістю 30 грн., врізний замок, вартістю 25 грн., 4 втулки для катка по ціні 10 грн. за 1 шт., 4 підшибники по ціні 5 грн. за 1 шт., посуд загальною вартістю 50 грн., щітку для побілки вартістю 22 грн., 7 електродів И3, И4 по ціні 12 грн. за 1 електрод, 2 віники «Сарго» загальною вартістю 10 грн., 5 пляшок оліфи по ціні 4 грн. за 1 пляшку, 1 пляшку розчинника „уайт-етріт" вартістю 2 грн., набір викруток в кількості 5 шт. загальною вартістю 18 грн., ножиці для стрижки, вартістю 17 грн., ножиці, вартістю 1 грн., партію білизни вагою 10 кг., вартістю 80 грн., чим спричинили TOB «Льонок» шкоду на суму 1049 грн. Також, підсудний ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 таємно викрали шерстяний светер, вартістю 10 грн., трикотажний костюм, вартістю 10 грн., плойку для волосся, вартістю 15 грн. та масажну щітку, вартістю 4 грн., які належали ОСОБА_5

З викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли, заподіявши TOB «Льонок», шкоду на загальну суму 2726,60 гривень та потерпілій ОСОБА_5 шкоду на загальну суму 34 гривні.

Крім цього, 04 липня 2000 року, о 03 год. підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою разом з засудженою Тернопільським міським судом 22 грудня 2000 року ОСОБА_4 шляхом пошкодження навісного замка, раніше заготовленим інструментом, таємно проникли в приміщення сушки будинку АДРЕСА_4, звідки викрали 6 сумок з написом « 49 EPS» по ціні 50 грн. за 1 сумку, 15 сумок з написом «Венчестер» по ціні 35 грн. за 1 шт., 8 сумок з написом «Адідас» на загальну суму 190 грн., спортивні штани вартістю 40 грн., 3-х літрову банку, вартістю 0,80 грн., в якій знаходився свинний жир, вартістю 30 грн., літрову банку, вартістю 30 коп. з медом вартістю 12 грн.

З викраденим майном підсудний ОСОБА_3 та засуджена Тернопільським міським судом 22 грудня 2000 року ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 шкоду на загальну суму 1098,10 гривень.

Також, підсудний ОСОБА_3, 07 грудня 2009 року, о 02 год., шляхом розриву поліетиленової плівки, яка знаходилась на вікні, проник в приміщення будинку АДРЕСА_9, звідки таємно викрав телевізор торгової марки «ALPLINE», вартістю 400 гривень, який належить ОСОБА_8

Із викраденим майном підсудний ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 шкоду на суму 400 гривень.

Крім цього, підсудний ОСОБА_3, 07 березня 2010 року, о 20 год., скориставшись тим, що ОСОБА_9 перебував у нетверезому стані, проник в приміщення його АДРЕСА_6, в будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрав фотоапарат торгової марки «Canon-1280», вартістю 2100 гривень, разом із додатковою картою пам'яті об'ємом 1Gb, вартістю 120 гривень та додатковою картою пам'яті об'ємом 512 Mb, вартістю 60 гривень, які знаходились в чохлі для фотоапарата, вартістю 50 гривень, срібний браслет 925 проби, вагою 5 грам, вартістю 160 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 3 грами, вартістю 96 гривень, що належать ОСОБА_10

Також, 07 березня 2010 року, близько 20 год., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_6 у ОСОБА_3 виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_9 Реалізуючи свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_3, 07 березня 2010 року, близько 20 год., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_6, скористався тим, що потерпілий ОСОБА_9 перебував у нетверезому стані, таємно викрав з його куртки гроші в сумі 500 гривень.

Із викраденим майном підсудний ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, заподіявши потерпілій ОСОБА_10 шкоду на загальну суму 2586 гривень та потерпілому ОСОБА_9 шкоду на суму 500 гривень.

Крім цього, підсудний ОСОБА_3 17 квітня 2010 року, безцільно перебуваючи на території залізничного вокзалу станції Тернопіль, о 02 годині, піднявся на другий поверх приміщення вокзалу та у залі очікування пасажирів, що біля ресторану «Дорожній» помітив ОСОБА_11, який сидів на лавках та спав. Переконавшись у тому, що ОСОБА_11 міцно спить, підсудний ОСОБА_3 підійшов до нього і почав обшукувати руками кишені куртки ОСОБА_11, у ході чого він на дотик відчув, що у правій кишені вказаної куртки знаходиться предмет, схожий на мобільний телефон. Після цього у підсудного ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна у ОСОБА_11, і він, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з правої кишені куртки ОСОБА_11 таємно витягнув та викрав мобільний телефон марки «Нокія 1200». З викраденим телефоном підсудний ОСОБА_3 з місця скоєння злочину втік.

Потім підсудний ОСОБА_3 17 квітня 2010 року в ранковий час, прийшовши на центральний ринок м. Тернополя, зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_12, якому продав викрадений у ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Нокія 1200» за 60 (шістдесят) гривень.

Таким чином підсудний ОСОБА_3 заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_11 на суму 125 гривень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав, що протягом 18 - 20 червня 2000 року він разом із ОСОБА_4 у нічний час приїхали на таксі до ТОВ „Льонок", а саме, пральні, яка знаходилась на території Тернопільської обласної психлікарні по вул.Тролейбусна. Вхідні двері в приміщення ТОВ „Льонок" були зачиненні навісним замком, який він зірвав за допомогою відрізка арматури. Потім з вказаного приміщення він разом з ОСОБА_4 викрали холодильник „саратов", вагу, білизну, вентиля, пральний порошок, праску, спирт та інші речі, які саме вже пригадати не може. Викрадені речі вони перевезли на таксі в квартиру, що знаходилась на масиві „Східний" в м.Тернополі, точної адреси не пригадує. Усе майно, яке вони викрали з ОСОБА_4, остання продала на центральному ринку, залізничному вокзалі та магазинах м.Тернополя, а отримані гроші витратили на власні потреби. Детально описати, яке саме майно вони викрали і де продали не може, оскільки пройшло багато часу.

Крім цього, в липні 2000 року, підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою разом із ОСОБА_4 шляхом пошкодження навісного замка, раніше заготовленим інструментом, таємно проникли в приміщення сушки будинку АДРЕСА_4, звідки викрали сумки різних торгових марок, спортивні штани, 3-х літрову банку, в якій знаходився свинний жир та літрову банку з медом. З викраденим майном підсудний ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втекли.

Також, 07 грудня 2009 року він перебував на масиві АДРЕСА_9 немає огорожі і не світилось світло. В цей момент у нього виник намір викрасти щось з даного будинку. Обійшовши даний будинок навколо, він переконався, що в ньому нікого не має і праворуч від входу побачив заклеєне поліетиленовою плівкою вікно. Розірвавши дану плівку, він проник у будинок. Після того, почав світити ліхтариком від запальнички, щоб знайти вмикач світла. Знайшовши вмикач, він увімкнув світло, і в кутку кімнати, в якій він перебував, на столику, побачив невеликий телевізор, розміром приблизно 60см х 60см. Після того він взяв даний телевізор, із середини відкрив вхідні двері, які були зачинені на засувку та вийшов з даного будинку, де направився в підвал будинку АДРЕСА_8, у якому він час від часу ночував. Перебуваючи в даному

підвалі, він оглянув викрадений телевізор і побачив, що це був телевізор торгової марки «ALPLINE». Даний телевізор він деякий час зберігав в себе, а потім, приблизно через місяць продав його на центральному ринку м. Тернополя за гроші в сумі 200 гривень невідомому чоловікові.

Крім цього, 07 березня 2010 року він перебував в районі Залізничного вокзалу м. Тернополя, оскільки часто там ночує. Близько 20 год. проходячи по вул. Чорновола біля магазину «Продукти», він побачив невідомого чоловіка, який перебував у нетверезому стані. Підійшовши до даного чоловіка, він поросив у нього сигарету. Невідомий чоловік дав йому сигарету і попросив відвести його додому, на що він погодився. Тоді даний чоловік почав показувати йому, в якому напрямку їм потрібно йти. Коли вони прийшли до нього додому на бульвар Шевченка, номеру будинку не пам'ятає і незнайомець відкрив вхідні двері своєї квартири, то у нього виник намір щось вкрасти з його квартири, через те, що не мав засобів для існування. Зайшовши в дану квартиру на другому поверсі, він зачинив за собою двері на замок, а власник даної квартири залишився в коридорі. Після цього він пішов в одну з кімнат, оглянувшись навколо себе, в лівому кутку на серванті він помітив цифровий фотоапарат, сірого кольору, марки якого не пам'ятає, який він взяв і положив в праву кишеню спортивної куртки, у яку був одягнутий. Потім він пішов на кухню, добре все оглянувши, на полиці над холодильником він помітив срібний браслет та срібний перстень, які взяв і положив у кишеню своєї куртки. Тоді, відкривши двері квартири, він впустив власника в середину і вони пішли з ним на кухню. Перебуваючи на кухні, вони вживали спиртні напої. Коли невідомий чоловік сидів на кріслі, то заснув. Скориставшись цим, він почав обшукувати кишені його куртки, яка лежала на кріслі. Засунувши руку у внутрішню кишеню його куртки, він захопив якийсь невеликий папір. Вийнявши руку, він побачив, що це були гроші в сумі 500 грн., одна купюра номіналом 100 грн. і вісім купюр номіналом по 50 грн. Дані гроші він поставив собі в кишеню. В цей час він почув, що в двері квартири хтось стукає, і коли відкрив двері, то в квартиру зайшов невідомий чоловік, з яким вони пішли на кухню. Перебуваючи на кухні, останній запитав у нього, що він робить в даній квартирі, тоді він відповів, що привів власника даної квартири додому, оскільки той перебував у нетверезому стані. Потім вказаний чоловік запитав його чи він нічого не вкрав з квартири, на що він сказав, що нічого не вкрав і вийшов з квартири. Наступного дня він всі викрадені речі продав на центральному ринку невідомим чоловікам, а саме, фотоапарат за 252 грн., а срібні вироби за 48 грн. Дані гроші він витратив на власні потреби.

Також, 16 квітня 2010 року близько 23 години він прийшов на залізничний вокзал станції Тернопіль, а саме, на другий поверх вокзалу. Пройшовшись по залу очікування пасажирів, він побачив раніше незнайомого чоловіка, який сидів на лавках в лівому крилі вокзалу неподалік ресторану «Дорожній», та спав. Враховуючи те, що біля даного громадянина не було ніяких людей, він підсів до нього з правого боку. Вказаний чоловік був одягнутий в чорну куртку, яку він зовні візуально оглянув, і після того, як впевнився, що чоловік заснув, запхав свою руку в праву кишеню куртки вказаного чоловіка, де знайшов мобільний телефон, який витягнув з кишені та разом з вказаним телефоном спустився на перший поверх вокзалу, де оглянув телефон - це був мобільний телефон марки «Нокія 1200» чорного кольору. Тоді він витягнув сім картку з вказаного телефону та викинув її в смітник поблизу центрального входу в приміщення залізничного вокзалу ст. Тернопіль, після чого він разом із викраденим мобільним телефоном близько 3 години 17 квітня 2010 року пішов до себе додому на вул. Винниченка, що у м. Тернополі, де на той час періодично проживав.

Прокинувшись зранку 17 квітня 2010 року, він пішов на центральний ринок м. Тернополя, де продав викрадений мобільний телефон своєму знайомому ОСОБА_12 за 60 гривень, повідомивши останньому, що вказаний мобільний телефон належить йому.

У вчиненому підсудний ОСОБА_3 щиро розкаюється і просить його суворо не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться наступними зібраними, оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями ОСОБА_5, з яких слідує, що 20 червня 2000 року, вона приїхала на роботу і побачила, що не розгружується білизна. Причина була в тому, що в приміщення TOB «Льонок» проникли невідомі особи шляхом взлому навісного замка та дверей. При детальному огляді вона виявила відсутність майна, яке вказала у відношенні від 01 серпня 2000 року. Також вона виявила

відсутність своїх особистих речей, а саме, светер, трикотажний костюм, плойка для волосся, щітка(т.1 а.с.64).

Оголошеною в судовому засіданні довідкою від 01 серпня 2000 року, з якою вбачається, що із приміщення ТОВ «Льонок» викрадено наступні речі: холодильник «Саратов», вага торгова, підодіяльники 30 шт., простині 66 шт., підодіяльники кольорові 2 шт., махрові рушники 14 шт., пральний порошок «Аріель» 13 пакетів по 2,4 кг., пральний порошок «Лотос» 4 пачки, сода кальценована 10 пачок, пральний порошок «Сніжок» 3 мішки по 20 кг., вентиля 20 шт., шнур для білизни 3 шт., шланг для води 10м., електричний чайник, врізний замок, втулки для катка 4 шт., підшибники 4 шт., посуд, щітка для побілки, електроди №3, №4 8 шт., віники «Сарго» 2 шт., оліфа 5 пляшок, розчинник «уайт-спіріт» 1 пляшка, набір викруток 5 шт., цвяхи 1 кг., ножиці для стрижки, ножиці звичайні, 9 літрів спирту, білизна замовника 10 кг., праска (т.1 а.с.44-45).

Оголошеними протоколами явок з повинною від 27.07.2000 року, 31 та 09 серпня 2000 року, в яких засуджена ОСОБА_4 зізналась в тому, що в кінці червня 2000 року, вона разом із ОСОБА_3 два рази проникали в приміщення TOB «Льонок», звідки таємно викрадали майно (т.1 а.с.49,58).

Оголошеною заявою ОСОБА_6, в якій він просить притягнути до відповідальності невідомих осіб, які 04.07.2000 року, зірвали навісний замок на дверях сушки, після чого, зірвали навісний замок в кладовій, звідки викрали індивідуальне майно на загальну суму 1000 гривень (т.1 а.с.23).

Оголошеними показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6, з яких вбачається, що 04 липня 2000 року, в обідню пору доби він перебував по місцю свого проживання і почув, що в сушці, де він тримає свої спортивні сумки скрипнули двері. Тоді він вийшов із приміщення своєї квартири і побачив, що навісний замок, на який

закриваються дані двері був зірваний. Зайшовши в приміщення сушки, і пройшовши дальше, він помітив, що на дверях в кладову зірваний навісний замок. Оглянувши дані приміщення, він помітив, що відсутні спортивні сумки в кількості 29 одиниць та особисті речі на загальну суму 1000 гривень, претензій до підсудного не має.

Оголошеним протоколом явки з повинною від 27 липня 2000 року, в якому зазначено, що засуджена ОСОБА_4 добровільно зізналась в тому, що на початку липня 2000 року, вона спільно з ОСОБА_3 проникли в приміщення сушки, що в будинку АДРЕСА_4, звідки викрали спортивні сумки, які продали на території

залізничного вокзалу (т.1 а.с.33).

Оголошеним протоколом допиту ОСОБА_4, в якому зазначено, що в перших числа липня 2000 року, близько 03 год., вона разом із своїм знайомим ОСОБА_3 із приміщення сушки, що на 5-му поверсі будинку АДРЕСА_4 таємно викрали близько 60-ти нових господарських сумок чорного кольору, три літри смальцю та літрову банку з медом. Дані речі вони перенесли до ОСОБА_13, яка проживає АДРЕСА_1, де їх заховали. В цей же день, дані речі вона продала на території залізничного вокзалу, що по вул. Б. Хмельницького в м. Тернополі (т.1 а.с.36-37).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_14, з яких слідує, що коли вона ночувала у своєї знайомої ОСОБА_13 по АДРЕСА_1, то там також ночували ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на протязі 2-х днів час від часу виходили з приміщення квартири. Це було переважно в нічний час. Одного разу, близько 05 год. ранку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 принесли дві великі сумки з новими спортивними сумками і пішли в приміщення кухні. Коли вона також туди зайшла, то побачила, як вони розкладали різні спортивні сумки із написами різних розмірів. Також, вони поставили на стіл 3-х літрову банку з смальцем та літрову банку з медом (т.1_а.с.68-69).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_13, з яких слідує, що ОСОБА_4 проживала в неї на квартирі разом із незнайомим чоловіком. Одного разу, вона зайшла в приміщення кухні, де побачила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розкладали різні спортивні сумки із написами різних розмірів. Також, вони поставили на стіл 3-х літрову банку з смальцем та літрову банку з медом. На наступний день ОСОБА_4 пішла продавати вказані сумки, оскільки декілька раз поверталась в квартиру (т.1 а.с.70).

Оголошеною заявою ОСОБА_8, в якій вона просить розшукати та притягнути до відповідальності невідому особу, яка в ніч з 06 на 07 грудня 2009 року, викрала з її будинку, що по АДРЕСА_9 телевізор торгової марки «ALPLINE», чим заподіяла їй шкоду на суму 400 гривень (т.1 а.с.133).

Оголошеними показаннями потерпілої ОСОБА_8, з яких слідує, що будинок, в якому вона проживає повністю не завершений і на першому поверсі ведуться ремонтні роботи. В одній із кімнат, яка знаходиться на першому поверсі вона складала речі, якими не користувалась. Серед даних речей був телевізор торгової марки «ALPLINE» сірого кольору, який їй із-закордону передала мама. 07 грудня 2009 року вона зайшла в дану кімнату і помітила, що немає її телевізора, але уваги цьому не приділила, оскільки думала, що він може знаходитись серед речей, які там були. 31 березня 2010 року, вона хотіла встановити свій телевізор у одній із кімнат свого будинку, але обшукавши всю кімнату, в якій вона його зберігала, телевізора не знайшла. Після цього, вона згадала, що 07 грудня 2009 року, коли вона заходила в кімнату, то побачила, що вхідні двері, які ведуть в дану кімнату з вулиці були відчиненими, а поліетиленова плівка, якою було заклеєне вікно, що біля вказаних дверей роздерта. Добре все обдумавши, вона зробила висновок, що даний телевізор у неї викрали. Після чого, вона звернулась в міліцію за допомогою. Телевізор вона оцінює в 400 гривень (т.1 а.с.146-147).

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_16, з яких слідує, що він є приватним підприємцем і здійснює реалізацію побутової техніки та запчастин до пральних машинок на центральному ринку м. Тернополя, що по вул. Живова. На початку

лютого 2010 року він перебував на своєму робочому місці та обслуговував покупців. Близько 11 год. до нього в кіоск зайшов невідомий чоловік невисокого зросту, віком приблизно 30-ти років, волосся чорне, вуха відтопирені і запропонував придбати у нього телевізор, на що він відмовився і пояснив йому, що він займається лише реалізацією побутової техніки, а не купляє її. В цей час, клієнт, який купляв у нього

запчастини до пральної машинки зацікавився даною пропозицією, і попросив

невідомого чоловіка показати телевізор. Після цього невідомий чоловік дістав із сумки, з якою він прийшов телевізор сірого кольору, торгової марки на даний час непам'ятає, і даний клієнт оглянув телевізор. Після цього клієнт попросив його провірити чи справний телевізор, який пропонував купити невідомий чоловік. Після перевірки телевізора, виявилось, що він був справний, і так як даний телевізор був в

хорошому стані, то клієнт погодився придбати його у невідомого чоловіка.

Після цього, клієнт дав невідомому чоловікові гроші в сумі двісті гривень, а той в свою чергу віддав йому телевізор і вони вийшли з приміщення його магазину. Після цього він даних чоловіків не бачив (т.1 а.с.155-156).

Оголошеним протоколом очної ставки між ОСОБА_16 та ОСОБА_3 від 30 квітня 2010 року, в якому ОСОБА_16 вказав, що саме ОСОБА_3 на початку лютого 2010 року близько 11 год., в приміщенні його кіоску, який знаходиться на території центрального ринку в м. Тернополі по вул. Живова пропонував йому придбати у нього телевізор бувший у використанні (т.1 а.с.157-158).

Оголошеним протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03 травня 2010 року, згідно якого ОСОБА_3 відтворив обставини та обстановку викрадення ним телевізора із приміщення будинку АДРЕСА_9 (т.1 а.с.161-165).

Оголошеним протоколом явки з повинною від 01 квітня 2010 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 щиросердечно зізнається в тому, що 07 грудня 2009 року, близько 02 год. з приміщення будинку АДРЕСА_9, викрав телевізор сірого кольору (т.1 а.с.137).

Оголошеною заявою ОСОБА_9, в якій він просить розшукати та притягнути до відповідальності невідомого чоловіка, який 07 березня 2010 року, близько 20 год. викрав з його квартири цифрову фотокамеру торгової марки «Canon», золотий ланцюжок, золотий перстень, срібний браслет, срібний перстень та гроші в сумі 500 гривень (т.1 а.с.89).

Показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9, який показав, що 07 березня 2010 року близько 20 год. він повертався до себе додому і був у нетверезому стані, оскільки був у гостях в свого швагра, ОСОБА_17, з яким вживав спиртні напої. Він вийшов з маршрутного таксі №20 на зупинці громадського транспорту по вул. Б.Хмельницького м. Тернополя і направився в сторону магазину «Продукти», що по вул. Чорновола. Проходячи біля вказаного магазину, до нього підійшов підсудний ОСОБА_3 і попросив у нього цигарку. Він дав йому цигарку і попросив підсудного провести додому, на що останній погодився. Після того, вони пішли в напрямку, який він вказував. Підійшовши до вхідних дверей його квартири, він дістав ключі і відкрив їх. В цей момент невідомий чоловік забіг у його квартиру і закрив за собою двері з середини, а він залишився в коридорі. Після того, він відразу пішов до своєї сусідки із АДРЕСА_10, ОСОБА_18 і зателефонував до свого сина ОСОБА_19, якого попросив приїхати до нього додому. Коли він вийшов із квартири сусідки, то підсудний, який знаходився в його квартирі вже відкрив двері і він зайшов у свою квартиру. Зайшовши в середину квартири, він та підсудний пішли в кухню, і що вони там робили він не пам'ятає, оскільки перебував у нетверезому стані. Через деякий час він почув стук у вхідні двері квартири і підсудний пішов відкривати їх. Відкривши двері у квартиру, зайшов його син ОСОБА_19 Що відбувалось дальше він не пам'ятає. Через деякий час, приблизно 26-27 березня 2010 року додому повернулася його дочка, ОСОБА_21, яка проживає разом з ним, але тривалий час перебувала в с.Крутнів, Кременецького району Тернопільської області і повідомила, що вона виявила відсутність своїх речей, а саме, фотоапарата торгової марки «Canon», золотого ланцюжка, золотого перстня, срібного браслета на руку та срібного перстня. Після того він розповів їй, що трапилось. 08 березня 2010 року, зранку, він вивив відсутність своїх грошей у сумі 500 гривень, одна купюра номіналом 100 грн., і вісім купюр номіналом по 50 грн., які він зберігав у внутрішній кишені своєї куртки. Будь-яких претензій до підсудного не має.

Показаннями, допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_10, з яких слідує, що з лютого 2010 року вона часто їздить в с. Крутнів, Кременецького району, оскільки там мешкають батьки її чоловіка ОСОБА_22. 03 березня 2010 року, вона перебувала по місцю свого проживання, в кухні готувала їжу. Під час готування їжі вона зняла з руки срібний браслет та срібний перстень, і положила на поличку, яка розміщена над холодильником. Оскільки вона була дуже заклопотана, то забула, що вказані речі вона залишила на поличці. 05 березня 2010 року, вона разом із своїм чоловіком поїхала в с. Крутнів, Кременецького району, оскільки в його батька було день народження. В селі вони перебували до 26 березня 2010 року. Коли вона повернулась додому, то згадала про залишені речі і пішла в кухню, щоб їх забрати. Прийшовши в кухню, вона виявила відсутність даних речей. Після цього вона запитала у свого батька, чи не бачив він її речей, на що він відповів, що не бачив і розповів про випадок, який трапився з ним 07 березня 2010 року. Під час розмови, він розповів, що невідомий йому чоловік 07 березня 2010 року, ввечері проводив його додому, оскільки її батько був у нетверезому стані. Також її батько розповів, що перебував разом із невідомим чоловіком в кухні їх квартири. Після даної розмови, вона пішла в свою кімнату, оглянувши її, виявила відсутність свого цифрового фотоапарата торгової марки «Canon» Е 850, який вона зберігала на серванті. Після цього вона з її батьком зрозуміли, що дані речі викрав невідомий чоловік, який перебував у їхній кватирі разом із її батьком 07 березня 2010 року. Також, фотоапарат вона зберігала в сумці для зберігання фотоапарата, яку придбала в вересні 2005 року за ціною 50 гривень. В даній сумочці знаходились дві додаткові карти пам'яті для фотоапарата. Одна карта ємкістю 1 Гб, яку вона придбала в вересні 2005 року за ціною 280 гривень і інша карта пам'яті ємкістю 512 Мб, придбана в вересні 2005 року за ціною 180 гривень. Фотоапарат вона придбала в вересні 2005 року за ціною 2100 гривень. Срібний браслет, 925-ї проби, вона придбала в вересні 2009 року за ціною 90 гривень і його вага була 5 грам. Срібний перстень, 925-ї проби вона придбала в літку 2009 року перебуваючи на відпочинку в АКР Крим за ціною 70 гривень, його вага 3 грами (т.1 а.с.113-114).

Оголошеним протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 02 квітня 2010 р., в якому зазначено, що ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_3 як на особу, яка 07 березня 2010 року близько 20 год. проводила його додому та перебувала в приміщенні його квартири разом з ним (т.1 а.с.111).

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_19, з яких слідує, що 07 березня 2010 року він перебував в центральній частині міста Тернополя. Близько 20 год. до нього зателефонував його батько ОСОБА_9 і повідомив, що в їхній квартирі закрився невідомий чоловік, тому попросив його прийти додому. Приблизно через 15-20 хв. він прийшов додому і почав стукати у вхідні двері квартири, але дверей ніхто не відкривав. Через деякий час вхідні двері квартири відкрив невідомий чоловік і вони разом з ним пішли в кухню, де знаходився його батько, який перебував у нетверезому стані. Коли вони зайшли в кухню, то він запитав невідомого чоловіка, що він тут робить, на що останній відповів, що привів його батька додому, оскільки він перебував у нетверезому стані. Після цього невідомий чоловік вийшов із приміщення квартири і пішов у невідомому напрямку. Приблизно 26-27 березня 2010 року, коли додому повернулась його сестра ОСОБА_10, яка перебувала в батьків свого чоловіка, які проживають в АДРЕСА_2, то виявила відсутність свого цифрового фотоапарата торгової марки «Canon» Е 850 та срібних виробів, а саме, срібного перстня та срібного браслета, а його батько виявив відсутність своїх

грошей в сумі 500 грн. (т.1 а.с.114-117).

Оголошеним протоколом очної ставки між ОСОБА_19 та ОСОБА_3 від 03 квітня 2010 року, в якому ОСОБА_19 вказує, що саме ОСОБА_3 07 березня 2010 року близько 20 год., відкрив вхідні двері його квартири АДРЕСА_6 (т.1 а.с.118-119).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_24, з яких слідує, що 08 березня 2010 року він перебував на території центрального ринку в м. Тернополі. Близько 12 год. до нього підійшов підсудний ОСОБА_3 та запропонував придбати у нього срібні вироби, а саме, срібний перстень та срібний браслет. Він запитав у підсудного чи це його вироби, на що він відповів, що дані вироби належать йому. За дані речі він запропонував йому сорок вісім гривень, на що ОСОБА_3 погодився. Після того, він дав йому обумовлену суму грошей, чотири купюри номіналом по десять гривень та вісім гривень, купюрами номіналом одна і дві гривні. Після того підсудний пішов у невідомому напрямку. Дані вироби він продав невідомій жінці, яку пригадати не може, в цей же день, оскільки цього дня він разом із своїми колегами святкували свято 8 Березня.

Оголошеним протоколом очної ставки між ОСОБА_24 та ОСОБА_3 від 30 квітня 2010 року, в якому ОСОБА_24 вказує, що саме у ОСОБА_3 08 березня 2010 року близько 12 год., на території центрального ринку в м. Тернополі по вул. Живова він придбав срібні вироби, а саме, срібний перстень та срібний браслет за ціною 48 гривень (т.1 а.с.122-123).

Оголошеним протоколом явки з повинною від 30 березня 2010 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 щиросердечно зізнався в тому, що 07 березня 2010 року, із приміщення квартири АДРЕСА_6, він викрав срібні вироби, гроші в сумі 500 гривень та цифровий фотоапарат (т.1 а.с. 95).

Оголошеним протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03 травня 2010 року, згідно якого ОСОБА_3 відтворив обставини та обстановку викрадення ним майна ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з приміщення АДРЕСА_6 (т.1 а.с.127-131).

Оголошеними показаннями потерпілого ОСОБА_11, з яких слідує, що 16 квітня 2010 року він перебував у м. Тернопіль по своїх особистих справах, і у вечірній час вирішив повернутись до себе додому у смт. Гусятин Тернопільської області. Для цього він прийшов на залізничний вокзал ст.Тернопіль, але запізнився на поїзд, і залишився очікувати на наступний у залі очікування пасажирів, з лівої сторони на другому поверсі, де заснув, прокинувшись зранку 17 квітня 2010 року, він виявив відсутність з правої кишені куртки свого мобільного телефону марки «Нокія 1200» чорного кольору, у якому знаходилась сім-картка номер НОМЕР_1. Даний мобільний телефон він придбав за 300 гривень приблизно рік тому, де саме не пригадує (т.2а.c.70).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_25, з яких слідує, що останній працює оперуповноваженим СКР ЛВ на ст. Тернопіль, в силу цього, в його безпосередні обов'язки входить, профілактика, виявлення, розкриття правопорушень та злочинів по напрямку карного розшуку, а також і робота в цілому по профілактиці будь-яких злочинів чи адміністративних порушень, які скоєні на дільниці з обслуговування його відділу міліції. По факту таємного викрадення жителем АДРЕСА_3, ОСОБА_3 мобільного телефона марки «Nokia 1200» у гр. ОСОБА_11, що мало місце 17 квітня 2010 року у приміщенні залізничного вокзалу ст.Тернопіль йому відомо, що 19 травня 2010 року в чергову частину ЛВ на ст. Тернопіль із заявою звернувся гр.ОСОБА_11 про те, що 17 квітня 2010 року, перебуваючи на залізничному вокзалі ст.Тернопіль, останній виявив відсутність свого мобільного телефону марки «Нокія 1200». В зв'язку з вищенаведеним ним було проведено ряд заходів по встановленню місця знаходження мобільного телефону марки «Нокія 1200», і в ході проведення заходів було встановлено, що вище вказаний мобільний телефон знаходиться у гр. ОСОБА_12. Тому ним було запрошено гр.ОСОБА_12 проїхати з ним в чергову частину ЛВ на ст.Тернопіль, де у присутності понятих ОСОБА_12 добровільно видав мобільний телефон марки «Нокія 1200», імеі НОМЕР_2, з корпусом чорного кольору.

Як пояснив гр. ОСОБА_12, даний мобільний телефон він придбав місяць тому, а саме 17 квітня 2010 року на території Центрального ринку, що у м. Тернополі, у свого знайомого на ім'я ОСОБА_3, заплативши за даний телефон 60 (шістдесят) гривень. Після добровільної видачі, даний мобільний телефон було поміщено у прозорий поліетиленовий пакет та прошнуровано ниткою з біркою, на якій усі учасники поставили свої підписи. Тоді ним було здійснено ряд заходів та встановлено місце знаходження ОСОБА_3, після чого останній був доставлений у чергову частину ЛВ на ст. Тернопіль, де без будь-якого тиску на нього останній розповів усі обставини таємного викрадення данного мобільного телефона у гр. ОСОБА_11 (т.2 а.c.92-94).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_12, з яких слідує, що 17 квітня 2010 року він знаходився на Центральному ринку м. Тернополя по своїх особистих питаннях, де випадково зустрів свого знайомого ОСОБА_3, з яким вони познайомились приблизно у 2008 році в центрі м. Тернополя, та який запропонував йому придбати мобільний телефон марки «Nokia 1200», запевнивши при цьому його, що даний телефон не є крадений. Тоді він запропонував ОСОБА_3 за вказаний мобільний телефон 60 (шістдесят) гривень. Запропонована ним сума влаштувала ОСОБА_3, після чого він придбав у нього вище вказаний мобільний телефон за 60 (шістдесят) гривень. 20 травня 2010 року він в телефонному режимі був запрошений працівниками міліції до чергової частини ЛВ на ст. Тернопіль з метою перевірки придбаного у ОСОБА_3 мобільного телефона. В чергову частину ЛВ на ст. Тернопіль він прибув цього ж дня близько 21 години, де його мобільний телефон було перевірено та вилучено (т.2 а.c.90-91).

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_27, який показав, що 20 травня 2010 року він приїхав на залізничний вокзал ст.Тернопіль для того, щоб уточнити розклад руху поїздів, коли близько 20 год. 45 хв. до нього підійшли працівники міліції та запросили у якості понятого в чергову частину ЛВ на ст.Тернопіль, на що він дав добровільну згоду. Підійшовши до входу в чергову частину, він побачив запрошеного у якості понятого ще одного чоловіка, та раніше незнайомого громадянина, який також знаходився при вході в чергову частину. Після цього вони усі разом із працівниками міліції зайшли в приміщення чергової частини ЛВ на ст. Тернопіль, де раніше незнайомий йому громадянин представився ОСОБА_12. Тоді ОСОБА_12, працівниками міліції було запропоновано добровільно видати мобільний телефон марки «Nokia 1200», на що він без будь-якого тиску на нього добровільно видав вищевказаний мобільний телефон марки «Nokia 1200» імеі НОМЕР_2.

На запитання звідки у нього даний мобільний телефон гр. ОСОБА_12 відповів, що даний мобільний телефон він придбав місяць тому, а саме 17 квітня 2010 року на території центрального ринку, що у м. Тернополі у свого знайомого на ім'я ОСОБА_3, заплативши за даний телефон 60 (шістдесят) гривень (т.2 а.c.97-98).

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_28, з яких слідує, що 20 травня 2010 року він заступив вантажником багажного відділення о 20 годині на нічну зміну і виконував свої функціональні обов'язки, коли близько 20 год. 45 хв. до нього підійшли працівники міліції та запросили його у якості понятого в чергову частину ЛВ на ст.Тернопіль, на що він дав добровільну згоду. Підійшовши до входу в чергову частину, він побачив запрошеного у якості понятого ще одного чоловіка, та раніше незнайомого громадянина, який також знаходився при вході в чергову частину. Після цього вони усі разом із працівниками міліції зайшли в приміщення чергової частини ЛВ на ст. Тернопіль, де раніше незнайомий йому громадянин представився ОСОБА_12. Тоді ОСОБА_12, працівниками міліції було запропоновано добровільно видати мобільний телефон марки «Nokia 1200», на що він без будь-якого тиску на нього добровільно видав вищевказаний мобільний телефон марки «Nokia 1200» імеі НОМЕР_2. На запитання звідки у нього даний мобільний телефон, гр. ОСОБА_12 відповів, що даний мобільний телефон він придбав місяць тому, а саме 17 квітня 2010 року на території Центрального ринку, що у м. Тернополі у свого знайомого на ім'я ОСОБА_3, заплативши за даний телефон 60 (шістдесят) гривень (т.2 а.c.95-96).

Оголошеною заявою ОСОБА_11 від 19 травня 2010 року, у якій останній просить прийняти міри по розшуку його мобільного телефона, відсутність якого він виявив, перебуваючи на залізничному вокзалі ст.Тернопіль у залі очікування пасажирів на другому поверсі 17 квітня 2010 року. Мобільний телефон марки «Нокія 1200» номер телефону НОМЕР_1 (т.2 а.c.23).

Оголошеним протоколом відтворення обстановки та обставин події за участі потерпілого ОСОБА_11 від 12 травня 2011 року, де останній вказав обстановку та обставини таємного викрадення в нього мобільного телефону гр. ОСОБА_3 (т.2 а.c.72-73).

Оголошеним протоколом добровільної видачі від 20 травня 2010 року, згідно якого ОСОБА_12 добровільно, в присутності запрошених понятих видав мобільний телефон марки «Нокія 1200» корпус сіро-чорного кольору, імеі НОМЕР_2, який він придбав 17 квітня 2010 року у свого знайомого на ім'я ОСОБА_3, заплативши йому гроші в сумі 60 (шістдесят) гривень. Як пояснив громадянин ОСОБА_12, даний телефон він придбав для власного користування (т.2 а.с.22).

Оголошеним висновком товарознавчої експертизи № 6-567/10 від 23 серпня 2010 року, з якого вбачається, що залишкова вартість (станом на час скоєння злочину і з врахуванням втрати якості у зв'язку із зносом) мобільного телефону марки "Nokia 1200", який гр. ОСОБА_3 таємно викрав 17 квітня 2010 року у гр. ОСОБА_11, може становити: 125,00 (сто двадцять п'ять грн.. 00 коп.) - без врахування вартості оригінальних комплектуючих, при умові його працездатності (т.2 а.c.82-84).

Оголошеними в судовому засіданні висновками судово-психіатричних експертиз №256 від 14 квітня 2011 року та №257 від 14 квітня 2011 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 за теперішнього часу виявляє ознаки легкої розумової відсталості, синдром емоційно-вольової нестійкості, що не сягає степені психозу чи вираженого недоумства, тому він може усвідомлювати свої дії і керувати ними. В період інкримінованого йому діяння ОСОБА_3 виявляв ознаки легкої розумової відсталості, що не сягає степені психозу чи вираженого недоумства, тому він міг усвідомлювати свої дії і керувати ними в період інкримінованого йому діяння. ОСОБА_3 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.219-220; т.2 а.с.157-158).

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, зібрані та дослідженні у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, які слід кваліфікувати:

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення (за фактом викрадення майна з ТОВ «Льонок» 18, 20 червня 2000 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 04 липня 2000 року; за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 07 грудня 2009 року, за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_10 07 березня 2010 року);

- за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно (за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 07 березня 2010 року, за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_11 17 квітня 2010 року).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, зокрема те, що підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся.

Суд, не визнає обставину, що зазначена в обвинувальному висновку - вчинення злочину повторно як обтяжуючу покарання підсудного, оскільки вона є кваліфікуючою ознакою складу злочинів вчинених ОСОБА_3

Також, суд враховує стан здоров'я підсудного, а саме те, що згідно висновку АСПЕК №266 від 22 квітня 2010 року ОСОБА_3 виявляє ознаки легкої розумової відсталості, синдром емоційно-вольової нестійкості.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі.

Крім цього, суд враховує те, що підсудний ОСОБА_3 26 квітня 2004 року засуджений Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч. 3 ст.185 КК України на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.304 КК України за вироком Ковельського міського суду Волинської області від 23.07.2002 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_3 звільнений 17 червня 2009 року за відбуттям призначеного вироком суду від 26 квітня 2004 року основного покарання.

Як вбачається з матеріалів справи, основне покарання, призначене вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2004 року ОСОБА_3 відбуто, повністю 17 червня 2009 року. Проте, додаткове покарання, що призначено вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2004 року у виді конфіскації майна на час постановлення даного вироку не виконано.

Крім того, підсудний ОСОБА_3 вчинив сім епізодів злочинних діянь, три з яких до постановлення вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2011 року (за фактом викрадення майна з ТОВ «Льонок» 18, 20 червня 2000 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 04 липня 2000 року), а інші (за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 07 грудня 2009 року; за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_10 07 березня 2010 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 07 березня 2010 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_11 17 квітня 2010 року) - після.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику призначення судами покарання" від 24 жовтня 2003 року, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Строк відбування покарання підсудному ОСОБА_3 - рахувати з 18 березня 2011 року.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 залишити попередній - взяття під варту.

Судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи №6-567/10 від 23 серпня 2010 року в розмірі 300,48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок), суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органу досудового слідство при провадженні у даній справі.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокія 1200», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_11 - залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України (за фактом викрадення майна з ТОВ «Льонок» 18, 20 червня 2000 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 04 липня 2000 року), ч.3 ст.185 КК України (за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 07 грудня 2009 року; за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_10 07 березня 2010 року), ч.2 ст.185 КК України (за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 07 березня 2010 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_11 17 квітня 2010 року) і призначити йому покарання:

за ч.3 ст.185 КК України (за фактом викрадення майна з ТОВ «Льонок» 18, 20 червня 2000 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_6 04 липня 2000 року) - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2004 року, яким ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна. Зарахувати строк основного покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2004 року у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, відбуте повністю та вважати ОСОБА_3 таким, що відбув покарання.

за ч.3 ст.185 КК України (за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 07 грудня 2009 року; за фактом викрадення майна потерпілої ОСОБА_10 07 березня 2010 року) - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

за ч.2 ст.185 КК України (за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_9 07 березня 2010 року; за фактом викрадення майна потерпілого ОСОБА_11 17 квітня 2010 року) - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.3 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за новим вироком у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки повністю приєднати невідбуту частину додаткового покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2004 року у виді конфіскації майна і остаточно за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 слід рахувати з моменту його затримання, а саме, з 18 березня 2011 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - взяття під варту.

Стягнути судові витрати по справі за проведення товарознавчої експертизи №6-567/10 від 23 серпня 2010 року в розмірі 300,48 грн. (триста гривень сорок вісім копійок), суд вважає слід стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (отримувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, код ЕДРПОУ 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463.

Речові докази: мобільний телефон марки «Нокія 1200», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_11 - залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Холява О.І.