Вирок № 36785933, 17.12.2013, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2806/13-к

Провадження № 1/653/194/13

ВИРОК

іменем України

17.12.2013

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Харченко Е.Г.

прокурора Ліхтаренка В.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Генічеськ кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Червонопрапорне, Генічеського району, Херсонської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, перебуває в фактичних шлюбних відносинах, на утриманні одна неповнолітня дитина, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1993 року з діагнозом; наслідки черепно-мозкової травми астено-невротичний синдром, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимого:

- 30 квітня 2004 року вироком Генічеського районного суду Херсонської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 162 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений з іспитовим терміном 3 (три) роки;

- 09 лютого 2006 року вироком Генічеського районного суду Херсонської області за ч.

2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі;

у здійсненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 22 лютого 2011 року перебуваючи в м. Генічеськ діючи повторно, умисно та з корисливої зацікавленості, шляхом продажу за 3000 гривень гр. ОСОБА_4, здійснив розтрату майна переданого йому на зберігання в середині листопада 2010 року в с. Щасливцево, гр. ОСОБА_5 в тимчасове користування для здійснення рибного лову катера МКМ з бортовим номером НОМЕР_1 вартістю 4000 гривень, та лодочного прицепу вартістю 3000 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_1 шкоду на загальну суму 7000 гривень.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні вину визнав повністю, пояснив що дійсно ОСОБА_5 передав йому човен для ремонту та для подальшого користування для лову риби , була домовленість про те, що частину виловленої риби він буде віддавати йому за користування човном. В лютому 2011 року він продав цей човен ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_5 з району уїхав, повернути човен не вимагав, та він вирішив, що човен ОСОБА_5 йому подарував. Про те, що човен належить ОСОБА_1 він не знав, а дізнався лише коли останній йому зателефонував та вимагав повернути його. Потерпілому ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі, щиро кається більш такого не повториться, просить дати йому шанс та не позбавляти його волі, він виправився, помирився с сім'єю, виховує десятирічного сина, підробляє, більш злочинів не скоював.

Крім повного визнання вини підсудним, його винуватість підтверджується матеріалами справи та наявними в ній доказами, які не оспорюються підсудним, узгоджуються між собою і дають суду зробити висновок про доведеність вини підсудного в повному обсязі, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що човен належить йому. Гр. ОСОБА_5 проживав у нього на квартирі в с. Щасливцево з вересня 2010 року, човен попросив у нього на час його роботи в рибінспекції, пізніше останній попав в лікарню, потім взагалі уїхав з району, на вимоги повернути човен, постійно відповідав, що він на ремонті, і лише тільки після погрози звернення до міліції дав телефон ОСОБА_3, якому він подзвонив, підсудний відреагував нормально, пояснив, що човен розбитий, потім приїхав та повністю відшкодував спричинені збитки. В зв'язку з чим, претензій морального та матеріального характеру до підсудного не має, вважає, що не має необхідності призначити покарання підсудному, пов'язане з позбавленням волі;

- показами свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що в серпні 2010 року працював рибінспектром Генічеського територіального відділу «Азоврибохорони», проживав на дачі в Щасливцево, яка належить ОСОБА_1, крім того він взяв у нього в користування човен для роботи, але як з'ясувалося човен потребував ремонту, він передав її ОСОБА_3, який пообіцяв його відремонтувати та за це деякий час порибалить на ньому. Потім він попав в лікарню, після чого звільнився та поїхав додому в м. Мелітополь. ОСОБА_3 подзвонив, щоб той повернув човен, але зустріч не відбулася. Після чого в травні до нього подзвонив дільничний інспектор та повідомив, що від ОСОБА_1 надійшла заява щодо цього човна. Він подзвонив ОСОБА_1 і пояснив, що човен він віддав на ремонт ОСОБА_3, дав його номер телефону;

- оголошеними показами свідка ОСОБА_4, який до судового засідання не з'явився, приводом не доставлений по причині відсутності за місцем проживання, який на досудовому слідстві пояснив, що він приватний підприємець, займається продажем човнів, в зв'язку з чим подав оголошення в місцеву газету, після чого йому подзвонив ОСОБА_3 та запропонував придбати у нього човен, коли оглянули човен, почали домовлятися за ціну та ОСОБА_3 пояснив, що човен подарував йому чоловік, який проживає в місці Мелітополь та документи знаходяться у нього, він передав йому човен та написав розписку та зобов'язався надати документи. Після цього ОСОБА_3 приходив до нього та просив повернути йому човен, на що він відповів, що поверне його, якщо ОСОБА_3 поверне гроші сплачені ним (а.с. 38).

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України в редакції 1960 року, суд вважає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не заперечуються, і в суду немає підстав сумніватися в істинності й добровільності позиції підсудного.

Суд, вислухавши підсудного, потерпілого, свідка, вивчивши матеріали справи і оцінивши представлені докази, вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 191 КК України як розтрата чужого майна, яке перебувало в її віданні, вчинено повторно.

При призначенні покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого, що згідно ст.. 12 КК України є тяжким злочином, суспільну небезпеку вчиненого, особу винного, що за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимого, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 1993 року з діагнозом: наслідки черепно-мозкової травми астено-невротичний синдром, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, обставинами, що пом'якшують покарання суд вважає визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування спричиненої матеріальної шкоди, перебування на утриманні неповнолітньої дитини, скоєння злочину під впливом тяжкого матеріального сімейного становища, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, пом'якшувальні обставини, відношення потерпілого, який просить суд суворо не карати підсудного та не позбавляти його волі, претензій матеріального та морального характеру не має, поведінка підсудного, який протягом вже тривалого часу веде нормальний спосіб життя, нового злочину не скоїв, що свідчить про його виправлення та перевиховання, тому основне покарання підсудному необхідно призначити із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 191 КК України в вигляді обмеження волі без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки вчинення підсудним злочину не було пов'язане з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю, як роз'яснив п. 17 Пленум Верховного Суду України «Про практику призначення судами

кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 з відповідними змінами та доповненнями.

Але, враховуючи те, що ОСОБА_3 перебував під вартою з 26 січня 2012 року по 11 грудня 2012 року та з урахуванням ст. 72 КК України - один день позбавлення волі відповідає двом дням обмеження волі, вважати його таким що покарання призначене за цим вироком ОСОБА_3 відбув повністю.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 підписку про невиїзд залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи покласти на підсудного.

Речові докази - човен МКП бортовий номер НОМЕР_1 та причеп, що знаходяться у потерпілого ОСОБА_1 вважати повернутими йому, розписку про продаж ОСОБА_3 човна зберігати при матеріалах кримінальної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.323,324 КПК України в редакції 1960 року, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у здійсненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст.. 69 КК України у вигляді 1 (одного) року 9 (дев'ять) місяців обмеження волі без призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

При цьому в строк покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_3 під вартою з 26 січня 2012 року по 11 грудня 2012 року та з урахуванням ст. 72 КК України вважати його таким що покарання призначене за цим вироком ОСОБА_3 відбув повністю.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 підписку про невиїзд залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь на користь держави судові витрати за проведення судово-психіатричної експертизи в сумі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 33 коп.: отримувач коштів УДКСУ в Генічеському район; код ЄДРПОУ 37934859; банк отримувача ГУ ДКСУ в м. Херсон; МФО 852010; рахунок отримувача 31117095700112, код класифікації доходів бюджету 22090200.

Речові докази - човен МКП бортовий номер НОМЕР_1 та причеп, що знаходяться у потерпілого ОСОБА_1 вважати повернутими йому, розписку про продаж ОСОБА_3 човна зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Херсонської області через Генічеський районний суд Херсонської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Суддя: Ю. Г. Берлімова