Рішення № 367859, 14.11.2006, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий 1 інстанції Добнев С.С.

Справа № 22-9090, 2006р. Доповідач Курило В.П.

Категорія 16

РІШЕННЯ Іменем України

14 листопада 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Курило В.П.

суддів Саніковой О.С., Шамрило Л.Г.

при секретарі Личкатій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства "Донецькміськводоканал" на рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 8 серпня 2006 року по справі за позовом комунального підприємства "Донецькміськводоканал" до ОСОБА_1, ОСОБА_2про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2006 року комунальне підприємство "Донецькміськводоканал" звернулось до суду з вказаним позовом. Позивач посилався на те, що відповідачі проживаючи в АДРЕСА_1 у Куйбишевському районі м.Донецьку й одержуючи послуги водопостачання і водопроводу , не вчасно оплачують їх, маючи заборгованість за станом на 01.06. 2006 року у сумі 520,42 грн. Заборгованість існує за період з 01.04.204 року по 01.06.2006 року відповідачі неправомірно сплачують послуги водопостачання в розмірі 50 %.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2,ОСОБА_1 в солідарному порядку за період з 1 квітня 2004 року до 1 червня 2006 року 520 грн.42 коп. та витрати пов"язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 8 серпня 2006 року у задоволені позову КП "Донецькміськводоканал" відмовлено у повному обсязі. Судові витрати у виді державного збору в розмірі 51,0 грн. віднесені за рахунок держави.

На зазначене рішення Куйбишевського районного суду м.Донецька від 8 серпня

2006 року позивач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі КП

"Донецькміськводоканал" просить рішення скасувати, та задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду необгрунтоване та не законне, були порушені норми матеріального та процесуального права. Знижка 50% по оплаті комунальних послуг повинна бути передбачена та проводитись тією бюджетною установою, яка здійснює фінансування органів внутрішніх справ. КП "Донецькміськводоканал" не є такою бюджетною установою, яка фінансує органи внутрішніх справ. Підприємство не повинно за рахунок власних коштів надавати відповідачу та членам його сім'ї 50 % знижку по оплаті послуг з водопостачання і водовідведення. Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки та рішенням конституційного суду України пільги, компенсації та гарантії, на які має право відповідач та члени його сім"ї не скасовані, а лише встановлене порядок їх надання, що не суперечить діючому законодавству України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення суду скасувати.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі зареєстровані і користуються правом на жиле приміщення в АДРЕСА_1 у Куйбишевському районі м.Донецьку. Відповідач ОСОБА_1є працівником міліції з 09.02.84 р. і проходить службу в Лінійному управлінні на Донецькій залізниці УМВС України в Донецькій області на транспорті. Відповідач ОСОБА_2 є членом його родини. З розрахункової книжки по оплаті комунальних послуг встановлено, що оплата послуг по водопостачанню за період квітень 2004 року - червень 2006 року здійснюються відповідачами з розрахунку 50 % від нарахованої КП "Міськводоканал" суми. Правомірність оплати відповідачами послуг по водопостачанню з 50% знижкою в 2002 року позивачем не оспорювалося.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення.

Звертаючись в суд з позовом про стягнення з відповідачів 520.42 грн., позивач посилався на те, що відповідачі користуються його послугами, але оплачують їх не у повному обсязі, тому мають заборгованість в зазначеній сумі.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі користуються 50-відсотковою знижкою по оплаті комунальних послуг і з врахуванням цієї пільги оплачують послуги позивача, заборгованості не мають.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можливо.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є працівником міліції з 1984 року і проходить службу в Лінійному управлінні на Донецькій залізниці.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України „Про міліцію" працівнику міліції та членам його сім"ї надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг.

Порядок застосування цього Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України №426 від 31 березня 2003 року „Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції". Згідно з цим порядком видатки та відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ. Пільги та компенсації, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном, комунальними послугами та за проїзд. Для відшкодування фактичних витрат пільговик подає у бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату комунальних послуг у строк, за який здійснюється відшкодування.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 як працівник міліції дійсно користується правом на 50- відсоткову знижку по оплаті комунальних послуг, у тому числі і послуг, що надані позивачем. Але фінансування соціального забезпечення його як пільговика, не може бути здійснено за рахунок позивача, який надає комунальні послуги, а можуть бути відшкодовані за рахунок і в межах асигнувань на утримання установи, де працює відповідач.

За таких умов у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для висновку про право відповідачів на 50 -відсоткову знижку вартості отриманих комунальних послуг за рахунок позивача.

Судом встановлено, що у строк позовної-давності, тобто з квітня 2004 року по червень 2006 року відповідачам позивачем було нараховано до сплати 983.78 грн. Вони оплатили частково вказану суму. Недоплата складає 520.42 грн. Саме цю суму і просив позивач стягнути з відповідача.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не застосував вказані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому відповідно до п. 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню.

Оскільки позовні вимоги позивача грунтуються на законі, вони підлягають задоволенню і з відповідачів у солідарному порядку підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за використані комунальні послуги по водопостачанню.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 1 грудня 2004 року, яке набрало законної сили з 1 грудня 2004 року, визнані неконституційними положення ст. 78 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік" у частині, що зупиняють дію пільг працівників міліції по оплаті комунальних послуг відповідно до Закону України „Про міліцію". Тому при вирішенні питання щодо суми заборгованості відповідачів по оплаті комунальних платежів апеляційний суд враховує зазначені обставини і з суми заборгованості виключає 50% вартості наданих комунальних послуг у грудні 2004 року, що дорівнює 18.12 грн. ( 36.23 : 2 = 18.12 грн., де 36.23 - вартість послуг позивача за грудень 2004 року).

Таким чином загальна сума заборгованості складає 520. 42 - 18.12 = 502.30 грн., яку апеляційний суд стягує у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача.

На підставі ст. 79, 81, 88 ЦПК України з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 51 грн. і на користь позивача 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 79, 81, 88 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Куйбишевського районного суду міста Донецька від 8 серпня 2006 року скасувати. Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2солідарно на користь Комунального підприємства „Донецькміськводоканал" р/р № 2600398001206 в Донецькій обласній філії АКБ УСБ МФО 334011, ЗКПО 03361477 заборгованість по оплаті комунальних платежів 502.30 грн., 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, а всього - 550.04 грн. і на користь держави судовий збір 51 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня проголошення рішення суду апеляційної інстанції.