Ухвала суду № 36785535, 20.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 січня 2014 року № 826/237/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Пейнт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про встановлення відсутності компетенції (повноважень), а також безпідставності висновків акту перевірки, ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 13.01.2014 через невідповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано триденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків.

На виконання вказаної ухвали відповідачем було надіслано доповнення до позовної заяви, у якому останній, зокрема, змінив позовні вимоги, а саме просив: встановити відсутність компетенції (повноважень) у відповідача щодо визнання в позасудовому порядку нікчемності правочину, що здійснений між позивачем та ТОВ "Інтайм Плюс"; встановити безпідставність висновків, що зроблені відповідачем за наслідками документальної позапланової перевірки, викладених в акті від 29.11.2013 № 565/3-26-50-22-03-37640500.

Водночас, завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенцію органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Спори, визначені у п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб'єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.

Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

При цьому, суд зауважує, що адміністративний позов згідно п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України може містити вимогу про відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, проте, такі вимоги можуть мати місце лише у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Враховуючи те, що позивач в даних правовідносинах не здійснює жодних управлінських функцій, які є обов'язковою складовою публічно-правового спору у розумінні КАС України та не є суб'єктом владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не відповідають завданням КАС України, оскільки юрисдикція адміністративних судів з розгляду вказаних вимог, встановлена статтею 17 КАС України, на даний спір не поширюється. Така правова позиція узгоджується з висновками колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 25.10.2011 у справі № 2а-1972/11/2670.

Таким чином, позовна вимога позивача про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у відповідача щодо визнання в позасудовому порядку нікчемності правочину, що здійснений між позивачем та ТОВ "Інтайм Плюс" не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб'єктами владних повноважень.

Поряд з цим, позовна вимога про встановлення безпідставності висновків, що зроблені відповідачем за наслідками документальної позапланової перевірки, викладених в акті від 29.11.2013 № 565/3-26-50-22-03-37640500 по суті є вимогою про встановлення фактів.

Згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

В той же час, справи про встановлення факту розглядає суд загальної юрисдикції в порядку окремого провадження на підставі ст. 256 ЦПК.

За таких умов, суд прийшов до висновку, що вказана позовна вимога також не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя К.С. Пащенко