Ухвала суду № 36785249, 24.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.01.14 № 910/804/14. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна Телевізійна Група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Екран"

про стягнення 11 182,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 14.01.2014 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Як визначено ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як визначено в абз. 6 п.п. 3.1 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб"єкта господарювання.

У позовній заяві у якості "юридичної адреси" відповідача вказано наступну адресу: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 99.

В той же час, позивачем не вказано на належні докази докази, а рівно такі не додані до позовної заяви (відповідні довідки з ЄДРПОУ, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців тощо), на підтвердження місцезнаходження відповідача саме за вказаною у позовній заяві його "юридичною адресою".

За таких обставин, суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві у якості місцезнаходження відповідача саме адреси: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, 99, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 6261 від 20.01.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 0100112584310 (за вказаною адресою) в якості виконання вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у позовній заяві окрім "юридичної адреси" відповідача, вказано ще й "поштову адресу" останнього (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корп. 42, офіс 811), тоді як направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на "поштову адресу" відповідача не здійснювалось, відповідні докази до позовної заяви не додані. При цьому, як свідчать доданідо позовної заяви документи, на "поштову адресу" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, корп. 42, офіс 811) позивач здійснював направлення актів та рахунків на оплату, а відповідач отримував ці документи.

Більш того, Ліцензійний договір № 71/К від 03.01.2008 р. та додаткова угода до нього № 1 від 30.12.2008 р. містять ще одну "фактичну адресу" відповідача - 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 68, направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів за якою також не здійснювалось, відповідні докази до позовної заяви не додані.

Зважаючи на наведене, суд робить висновок про те, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу, що відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа. Додані позивачем до позовної заяви копії документів (додатки № 4-7)тналежним чином не засвідчені, оскільки не містять відмітки про засвідчення копії документа на кожному аркуші.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В. Гумега