Рішення № 36785217, 16.01.2014, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2014 Справа № 905/8043/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомДержавного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь"до Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" простягнення 244 979,68 грн. за участю представників:

від позивачане з'явилисьвід відповідачаМанько М.О. - представник за довіреністю ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" заборгованості в розмірі 244 979,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 212-173Г від 23.08.2012 щодо здійснення повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні проти позову усно заперечив, зазначивши, що частина заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. відповідачем сплачена, а в іншій частині вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем порушувались строки виконання робіт.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

23.08.2012 між Державним підприємством "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод" (замовник, відповідач) укладено договір № 212-173Г на створення (передачу) науково-технічної продукції (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору виконавець зобов'язується виконати, а замовник - прийняти та оплатити наступну роботу: "ПАТ "Донецький металопрокатний завод". Прокатний цех. Встановлення шаропрокатного стану. Робоча документація". Зміст, строки та вартість виконання етапів роботи визначається календарним планом робіт (Додаток № 2), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а за наявності у однієї зі сторін заперечень стосовно його умов - з моменту врегулювання спірних умов договору та підписання обома сторонами протоколу розбіжностей (за необхідності - протоколу узгодження розбіжностей) та діє до 31.12.2013, а в частині оплати виконаних робіт - до повного виконання зобов'язань за договором (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.2013 до Договору) за виконану роботу, відповідно даного договору, замовник сплачує виконавцю відповідно до протоколу узгодження щодо договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) 2037800,00 грн., крім того ПДВ 407 560,00 грн., всього з ПДВ 2 445 360,00 грн.

Додатком 2 "Календарний план робіт" до додаткової угоди №1 від 31.01.2013 передбачено найменування та строки виконання робіт за Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору виконавець зобов'язується протягом 3 робочих днів з моменту завершення виконання за даним договором повідомити замовника про готовність до передачі створеної ним науково-технічної продукції. Передача виконаних робіт здійснюється за актом здачі-приймання виконаних робіт, при цьому до вказаного акту додається науково-технічна продукція, що розроблена виконавцем.

Замовник протягом 10 календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт та науково-технічної продукції зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт приймання-здачі виконаних робіт чи мотивовану відмову від підписання (п. 3.2 Договору).

На виконання умов договору позивачем було виконано роботи, про що складено відповідні акти здачі-приймання робіт, а саме:

- акт здачі-приймання робіт № 1 від 07.02.2013 на суму 120 000,00 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 2 від 07.02.2013 на суму 18 225,60 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 3 від 07.02.2013 на суму 264 993,60 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 4 від 07.02.2013 на суму 24 000,00 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 5 від 19.04.2013 на суму 160 500,00 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 6 від 19.04.2013 на суму 144 091,20 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 7 від 19.04.2013 на суму 156 901,20 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 8 від 30.04.2013 на суму 273 774,00 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 9 від 30.04.2013 на суму 445 936,80 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 10 від 30.04.2013 на суму 12 960,00 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 11 від 30.04.2013 на суму 278 985,60 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 12 від 30.04.2013 на суму 24 000,00 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 13 від 04.09.2013 на суму 205 671,60 грн.;

- акт здачі-приймання робіт № 14 від 04.09.2013 на суму 291 320,40 грн.

Вищезазначені акти здачі-приймання робіт підписані сторонами та скріплені печатками без заперечень, іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата за даним договором здійснюється замовником в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця у наступному порядку:

- замовник протягом 10 днів після підписання даного Договору перераховує виконавцю передплату (аванс) у розмірі 20% загальної вартості договору;

- остаточний розрахунок у розмірі 80% вартості виконаних робіт здійснюється замовником поетапно у відповідності до календарного плану робіт (Додаток №2 до даного договору), на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, протягом 10 календарних днів після його підписання сторонами.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено вище, пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що остаточний розрахунок у розмірі 80% вартості виконаних робіт здійснюється замовником поетапно у відповідності до календарного плану робіт (Додаток № 2 до даного договору), на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт, протягом 10 календарних днів після його підписання сторонами. (п. 2.1 Договору).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме виконав на замовлення відповідача роботи, передбачені умовами Договору, Додатком №2 "Календарний план робіт" до Договору, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами здачі-приймання робіт, підписаними відповідачем та скріпленими його печаткою без зауважень.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив виконання позивачем робіт згідно зазначених актів здачі-приймання робіт та прийняття вказаних робіт відповідачем.

Тобто строк оплати наданих послуг за вище переліченими актами здачі-приймання робіт настав.

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за виконані роботи не у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та довідкою Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" № Э.НА.0.0.0./17-9231 від 25.12.2013.

Загальна сума виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за Договором за вищезазначеними актами здачі-приймання робіт складає 2 421 360,00 грн.

Відповідач зобов'язання з оплати вказаних виконаних робіт виконав не в повному обсязі, згідно матеріалів справи заборгованість відповідача за Договором станом на час звернення до суду з даним позовом становила 244 979,68 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 244979,68 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься платіжне доручення № 1950 від 17.12.2013 та довідка Харківського ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" № Э.НА.0.0.0./17-9231 від 25.12.2013, з яких вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість за виконані роботи, яка заявлена позивачем до стягнення за даним позовом, у розмірі 100000,00 грн.

Позивач в заяві від 09.01.2014 підтвердив отримання від відповідача коштів у розмірі 100 000,00 грн.

Таким чином, станом на момент вирішення спору заборгованість у розмірі 100 000,00 грн. за виконані роботи у відповідача відсутня.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки частина суми основної заборгованості, заявленої до стягнення, погашена відповідачем у розмірі 100 000,00 грн., предмет спору у справі № 905/8043/13 в частині стягнення заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. відсутній, за таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Решту суми боргу в розмірі 144 979,68 грн. за виконані роботи відповідач не сплатив, наведеного позивачем розрахунку не спростував, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 212-173Г від 23.08.2012 за виконані роботи відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на порушення позивачем строків здачі виконаних робіт, передбачених Додатком № 2 "Календарний план робіт" до Договору та нарахуванням відповідачем позивачу пені за таке порушення, як на підставу для відмови у позові, судом не приймається, оскільки відповідачем не обґрунтовано, яким чином недотримання Державним підприємством "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" строків виконання робіт впливає на обов'язок ПАТ "Донецький металопрокатний завод" здійснити повну оплату виконаних та прийнятих робіт. Предметом спору у даній справі є саме стягнення заборгованості за виконані та прийняті роботи. Спір щодо дотримання позивачем строків виконання робіт не є предметом розгляду даної справи. Відповідач не позбавлений права звернутись з вимогою до відповідача чи з відповідним позовом до суду про стягнення пені за порушення строків виконання робіт.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки відповідач сплатив частину суми основного боргу після звернення позивача до суду з даним позовом, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 10.01.2014 до суду від позивача надійшла заява, в якій він просить стягнути з відповідача витрати, понесені позивачем у зв'язку з відрядженням представника позивача для участі у судовому засіданні господарського суду Донецької області 10.12.2013 у розмірі 269,52 грн., які складаються з 177,52 грн. - вартості проїзду згідно проїзних документів, 22,00 грн. - вартості послуг за придбання проїзних документів, 70,00 грн. - добові.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в абзаці 2 розділу 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зважаючи, що ухвалою суду від 20.11.2013 про порушення провадження у даній справі зобов'язано сторони направити в судове засідання своїх представників, в судовому засіданні 10.12.2013 був присутній представник позивача, розмір витрат, пов'язаних з явкою представника позивача в судове засідання підтверджено документально, витрати позивача на проїзд представника в розмірі 177,52 грн. (згідно проїзних документів ЄГ №224582 та ЄГ № 224583) та добові у розмірі 70,00 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат з вартості послуг за придбання проїзних документів у розмірі 22,00 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки з проїзних документів не вбачається, що до вартості залізничних квитків входить вартість послуги за придбання проїзного документу.

Крім того, при поданні позову позивачем платіжним дорученням № 3716 від 14.10.2013 сплачено 7 566,25 грн. судового збору. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру про стягнення 244 979,68 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначену позовну заяву судовий збір у розмірі 4 899,59 грн.

Таким чином, 2 666,66 грн. судового збору сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зазначена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 13, ідентифікаційний код 05838512, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, м. Харків, просп. Леніна, 9, ідентифікаційний код 31632138) заборгованість у розмірі 144 979 (сто сорок чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 68 коп., судовий збір у розмірі 4 899 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 59 коп. та 247 (двісті сорок сім) грн. 52 коп. судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3. Провадження у справі № 905/8043/13 в частині вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (61166, м. Харків, просп. Леніна, 9, ідентифікаційний код 31632138) 2 666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн. 66 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 21.01.2014.

Суддя М.В. Сажнева