Рішення № 36784380, 22.01.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р.Справа № 922/7/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827; до комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, місто Харків, вулиця Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119; про стягнення 140718,59грн. за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача - Ващенко Т.Д., довіреність №38-4055/391 від 27.10.2010р.

В розпочатому судовому засіданні роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом №31/10-5919 від 25.12.2013р. до комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про стягнення 131850,54грн. основного боргу, пені в сумі 7034,65грн., суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 87,90грн., трьох відсотків річних у розмірі 1745,50грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-73 від 28.05.2012р., відповідно до п.1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор (позивач) та боржник (відповідач) домовилися про розстрочення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/09-1153 БО-23 від 23.09.2009р., а саме в частині своєчасної сплати суми заборгованості у відповідності до погодженого сторонами графіку, в зв"язку з чим, окрім суми основного боргу, позивачем нараховано пеню відповідно до п.3.4. договору, три проценти річних та інфляційні відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України; в якості правових підстав вказує на норми ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 ЦК України та ст.ст. 193, 216-217, 264-265 ГК України.

Ухвалою суду від 10.01.2014р. за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.01.2014р.

В судовому засіданні 22.01.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач свого повноважного представника в судове засідання не направив, але на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, супровідним листом (вх.№2061 від 22.01.2014р.) надав документи для долучення до матеріалів справи, у тому числі пояснення, в яких зазначив про наявність судового рішення від 18.04.2013р. у справі №922/1000/13 про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем в зв"язку з неналежним виконанням зобов"язань за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-73 від 28.05.2012р., за період відмінний від зазначеного у позовній заяві №31/10-5919 від 25.12.2013р.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.01.2014р. визнав позовні вимоги в частині основного боргу, вказавши при цьому, що на теперішній час вказана сума погашена, а саме: платіжним дорученням №159 від 11.01.2014р. позивачу сплачено 131850,54грн., що також зазначено у відзиві на позовну заяву б/н від 20.01.2014р., наданому до суду 22.01.2014р. за вх.№2142 разом з документами для долучення до матеріалів справи. Водночас, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені заявленої до стягнення на 50%, в обгрунтування якого посилається на фінансовий стан підприємства відповідача та надає довідку про заборгованість за спожиту теплову енергію, з якої вбачається, що сума збитків станом на 30.09.2013р. збільшилася і становить 675,5млн.грн., що зокрема пов"язано з неплатежами за теплову енергію різними категоріями споживачів.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (кредитор) та комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (боржник) 28.05.2012р. укладено договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-73 (а.с.10-16), відповідно до п. 1.1. кредитор та боржник домовилися про розстрочення заборгованості у вигляді основного боргу, що виник у Боржника за договором про поставку природного газу №06/09-1153 БО-23 від 23.09.2009 року, загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації складає 3516013,75грн. (а.с.18).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та двє до 30 квітня 2032 року, а в частині виконання зобов"язань за договором - до їх повного здійснення (п.5.1. договору).

Згідно до умов договору про реструктуризацію заборгованості боржник зобов`язався сплатити в повному обсязі суму основного боргу, шляхом сплати зобов`язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від боржника на рахунок кредитора в сумі, визначеній цим графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню (п.2.2. договору).

За змістом п.2.3. договору зобов"язання боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п.2.2. цього договору на відповідний місяць.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України.

Як слідує з позовної заяви, відповідач свої зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості №14/12-73 від 28.05.2012р. належним чином не виконував, а саме станом на 01.11.2013р. останній повинен був сплатити позивачу 131850,54грн., але на момент звернення із даним позовом до суду вказана сума сплачена не була.

Втім, станом на день розгляду справи відповідач повністю погасив заборгованість в сумі 131850,54грн. за природний газ по графіку згідно договору №14/12-73 від 28.05.2012р., що підтверджується платіжним дорученням №159 від 11.01.2014р., наданим відповідачем 22.01.2013р., а тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі ст.80 п.1-1 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.3.4.), з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, у вигляді сплати пені, що за період з 01.03.2013р. по 20.12.2013р. становить 7034,65 грн.

Вирішуючи питання відносно позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд керується положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої встановлено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1745,50грн. - 3% річних, за період з 01.03.2013р. по 01.11.2013р., та 87,90грн. інфляційних витрат, за період з березня 2013 року по листопад 2013 року, законними, обґрунтованими, такими, що не спростовані відповідачем, а тому вони підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 50%, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та пені, причиною невиконання відповідачем своїх зобов`язань по договору є несвоєчасне та неповне погашення державою теплопостачальним підприємствам заборгованості з різниці у тарифах для населення на послуги теплопостачання в рахунок боргів за природний газ, яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів на послуги теплопостачання для населення фактичним витратам виробництва.

Станом на 01.12.2013 року заборгованість споживачів перед КП "Харківські теплові мережі" складає 1196,4млн.грн., в тому числі заборгованість населення за спожиту теплову енергію складає 683,9млн.грн., заборгованість госпрозрахункових організацій - 76,9млн.грн., заборгованість бюджетних організацій - 308,9млн.грн., заборгованість бюджету з компенсації субсидій та пільг 126,6млн.грн.

Законом України "Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожитий природний газ та електричну енергію" надано право реструктурувати заборгованість за комунальні послуги строком до п`яти років. Станом на 01.11.2013 року сума реструктурованої заборгованості за послуги теплопостачання складає 85,5млн.грн. Крім того, встановлені тарифи на теплову енергію для населення нижче її собівартості на 30% та не покривають затрат КП "Харківські теплові мережі" на постачу теплової енергії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявник обґрунтував винятковість обставин по даній справі, оскільки прострочка з оплати заборгованості за договором виникла через несвоєчасне надходження компенсації за поставлену відповідачем теплову енергію громадянам яким надаються пільги та субсидії.

Враховуючи інтереси сторін та ступень вини відповідача у виконанні покладених на нього договірних зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу, внаслідок несвоєчасного відшкодування державою різниці в тарифах за надані відповідачем послуги з теплопостачання, оплату суму основного боргу, суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує розмір пені на 50%, в зв"язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3517,33грн. пені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та приписами п.3.17.4. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в зв"язку з чим судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, в сумі 2814,37грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, п.1-1. ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, місто Харків, вулиця Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 3517,33 грн. пені, 1745,50 грн. - 3% річних, 87,90грн. інфляційних втрат, 2814,37 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині суми пені, заявленої до стягнення, у розмірі 50% - в сумі 3517,32грн.

5. Припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення 131850,54грн. основної заборгованості.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 24.01.2014 р.

Суддя Френдій Н.А.