Рішення № 3678419, 10.12.2008, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 р.

Справа № 16/89

за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

вул. Шолуденка, 1, м.Київ,04116

до відповідача ВАТ "Івано-Франківськгаз"

вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ,76010

Cуддя Калашник Володимир Олександрович

Секретар судового засідання Гурик Ірина Прокопівна

Представники:

Від позивача: Єнік Євген В. - головний юрисконсульт відділу, (довіреність №246/10 від 29.12.07р.)

від відповідача: Олексин Лариса П. -начальник юридичного відділу ВАТ, (довіреність № 05/16-95 від 15.01.08 )

СУТЬ СПОРУ: Заявлено позов про стягнення заборгованості за постачання природного газу в сумі 27473286,72 грн. , включаючи нарахування за прострочення виконання зобов"язань за договором.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи , з"ясувавши її фактичні обставини , суд -

Встановив:

Між Позивачем , ДК "Газ України " НАК "Нафтогаз України" та Відповідачем, ВАТ "Івано-Франківськгаз" , 19.12.2005 року , укладено договір №06/05-1867 на постачання природного газу.

Відповідно до умов зазначеного договору , Позивач зобов"язався передати у власність Відповідачу в 2006 році природний газ в кількості 629656,00 тис. куб. м. з розбивкою по кварталах.

Відповідач зобов"язувався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 5.1 Договору визначено , що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки.

Останній розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов договору, протягом січня - грудня 2006 року , Позивачем було передано Відповідачу природний газ на загальну суму 100472377,56 грн., що підтверджується актом передачі приймання газу , які додані до матеріалів справи.

Однак , в порушення договірних зобов"язань , Відповідач провів оплату за отриманий газ лише частково , в сумі 82191763,30 грн.

Таким чином , борг Відповідача перед Позивачем , склав 18280614,26 грн.

Пунктом 6.2 Договору передбачено , що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки , зазначені п.5.1 Договору , Покупець сплачує на користь Постачальника , крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період за який сплачується пеня , від сіми простроченого платежу , за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.6.3 Договору , неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців , що передують моменту звернення з вимогою , претензією , позовом.

Враховуючи наведені договірні умови , Позивачем нараховано Відповідачу пеню за прострочення виконання зобов"язання за 182 дні в сумі 2008235,16 грн.

Крім цього, відповідно до положень ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків Позивача , які містяться в позовній заяві , сума інфляційних збитків за період з лютого 2006р. по червень 2008р. становить 6154902,69 грн. , а 3% річних від простроченої суми за період з 11.02.2006р. по 31.07.2008р. , складає 1029534, 61 грн.

Таким чином , загальна сума боргу з врахуванням нарахуваннь за неналежне виконання договірних зобов"язань, складає 27473286,72 грн. , що і є ціною позову.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав , просить суд позов задоволити та стягнути з Відповідача заборгованість за договором про постачання природного газу за №06/05-1867 від 19.12.2005року.

Відповідач позовні вимоги визнав лише частково в сумі основного боргу , а саме : 12389583,51грн. за поставлений населенню газ та 5891030,72 грн. за відтоки газу , всього на суму 18280614,26 грн.

Щодо нарахування інфляційних витрат та річних , Відповідач в цій частині позов не визнав , свої заперечення виклав у відзиві на позов №05/18-1851 від 05.11.2008 року.

Зокрема , Представник Відповідача пояснив , що відповідно до Постанови КМ України та Національного банку України від 13.11.1998 року за №1785 "Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ" , було визначено чіткий порядок зарахування коштів , які надійшли від споживачів природного газу на розподільчі рахунки газозбутових підприємств , згідно Алгоритму. Крім цього , даною Постановою визначено , що Алгоритм розподілу коштів затверджується НКРЕ.

Розрахунками за газ у відповідності до Алгоритму розподілу коштів , що надходять за використаний природний газ на розподільчі рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ , затверджено постановою НКРЄ від 12.07.2000р. № 759 . Тобто , кошти що надходять на рахунок Покупця на підставі його платіжних доручень перераховується того ж самого дня уповноваженим банком в частині вартості газу на консолідований розподільчий рахунок Постачальника.

Таким чином , зарахування коштів за спожитий населенням газ здійснюється в порядку визначеному вказаними нормативними актами.

Відповідач не має можливості вплинути самостійно на порядок зарахування коштів наданих ним в погашення заборгованості.

Крім того , Відповідач вважає , що сума інфляційних витрат та річних , повинна обраховуватися починаючи з 10.01.2007 року , а тому згідно його розрахунків має становити відповідно 5502464,89 грн. - інфляційних витрат та 786797,64 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

В зв"язку з цим , представник Відповідача просить суд позов задоволити частково , в межах суми , яка ним визнається.

Крім цього , Відповідачем подано клопотання за №05/18-2050 від 10.12.2008р. , в якому просить суд зменшити розмір штрафних санкцій , оскільки вони є надмірно великими.

В обгрунтування підстав на зменшення розміру пені , Відповідач посилається на важкий фінансово-економічний стан підприємства пов"язані із зменшенням обсягів споживання природного газу, а також надмірне регулювання державою цінової політики на відпуск газу населенню.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін , дослідивши подані ним докази , суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог враховуючи наступні обставини:

Відповідно до ст.11 , та 509 ЦК України , договір є однією з підстав винекнення зобов"язання.

Між сторонами у справі , 19.12.2005 року був укладений договір №06/05-1867 на постачання природного газу , за умовами якого Позивач зобов"язувався передати Відповідачу природний газ у визначених об"ємах з урахуванням об"ємів розбалансування газу , а Відповідач прийняти газ на підставі акту примання-передачі та оплатити його вартість на умовах визначених договором.

Як встановлено судом , Позивачем виконані зобов"язання по поставці газу , на загальну суму 100472377,56 грн. , що підтверджується доданими до матеріалів справи актами примання - передачі.

Однак , зобов"язання з оплати переданого природного газу виконані Відповідачем лише частково на загальну суму 82191763,30 грн. , що фактично і не заперечується представником Відповідача.

Відповідно до ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем порушені умови договору та вимоги закону , а тому в частині стягнення суми основного боргу, що становить 18280614,26 грн. , позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача , що розрахунки між сторонами повинні були здійснюватись у відповідності з алгоритмом , оскільки порядок розрахунків , встановлений Постановою КМ України і Національного банку України за №1785 від 13.11.98 р. та Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 759 від 12.07.2000р. "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів , що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств".

Зазначеними нармативними актами визначається лише послідовність дій осіб при надходженні коштів на рахунок і не випливає на домовленість сторін щодо строків розрахунків за прийнятий природний газ, та не припиняє зобов"язання Відповідача щодо його оплати.

Пунктом 6.2 Договору визначено , що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки , зазначені п.5.1 договору , Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період за який стягується пеня , від суми простроченого платежу , за кожний день прострочення платежу.

Неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців , що передують моменту звернення з вимогою , претензією , позовом (п.6.3 Договору).

Враховуючи викладені договірні умови , Позивачем нараховано Відповідачу пеню за період з 31.01.2008 року по 31.07.2008р. за ставкою Національного банку України в сумі 2008235,16 грн.

Суд вважає , що в цій частині позовні вимоги є правомірними.

Однак , статею 233 Господарського кодексу України передбачено , що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд взявши до уваги той факт , що боржник сплатив більшу частину заборгованості за поставлений йому природний газ , в решті суми основного боргу не відмовляється від проведення розрахунків, а також приймаючи до уваги ті обставини , що основна частина газу спрямовується Відповідачем на задоволення потреб населення , прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання та необхідності зменшення суми пені , з 2008235,16 грн. до 1200000,00 грн.

Щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 6154902,69 грн. та річних в сумі 1029534,61 грн. то в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню , оскільки вказані кошти є компенсацією Позивачу за порушення відповідачем грошового зобов"язання і чітко регламентуються ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України , судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного , у відповідності до ст.124 Конституції України ,ст.11, 509 , 526 , 625 ЦК України , ст. 233 Господарського Кодексу України , керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Відповідача , ВАТ "Івано-Франківськгаз" (вул.Ленкавського , 20 , м.Івано-Франківськ , код 03361046) на користь Позивача , ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" ( вул.Шолуденка ,1 , м.Київ , код 31301827) заборгованість за поставлений природний газ відповідно до договору №06/05-1867 від 19.12.2005р. в сумі 26665051,56 грн. з яких : 18280614,26 грн. - сума основного боргу; 1200000,00 грн. - пені; 6154902,69 грн.- інфляційні витрати; 1029534,61 грн. - 3% річних від простроченої суми , а також 25500,00 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні позовних вимог , щодо стягнення пені в сумі 808235,16 грн. відмовити.

Наказ видати після набранням рішення законної сили та направити позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Калашник Володимир Олександрович

рішення підписане 25.12.08р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Попович Василь Васильович