Ухвала суду № 36783239, 22.01.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №622/1852/12 Головуючий у 1-й інст. Руденко З.Б.

Категорія 23,45 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Миніч Т.І.,

суддів: Трояновської Г.С.,

Забродського М.І.,

при секретарі судового

засідання Камінній М.О.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи в особі представника Стрюк Вікторії Олегівни

на рішення Ружинського районного суду від 13 листопада 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи про визнання договору оренди землі недійсним та витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом. Просила визнати договір оренди землі недійсним, витребувати у відповідача та повернути їй земельну ділянку. В обґрунтування позову зазначала, що є власником земельної ділянки площею 2.6275 га., розташованої на території Бистрівської сільської ради Ружинського району та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка знаходиться в користуванні у відповідача на підставі договору оренди землі, укладеного 21.04.2009 року невідомою особою від її імені з ПСП ім.Цюрупи. Проте зазначений договір оренди вона не підписувала і не доручала іншій особі його підписувати. Про існування оспорюваного договору оренди землі вона дізналася лише в 2012 році.

Рішенням Ружинського районного суду від 13 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2.6275 га., укладений 21 квітня 2009 року між ОСОБА_4 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Цюрупи, зареєстрований у Ружинському відділенні Житомирської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2009 року за № 040922100040.

Витребувано у Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи належну ОСОБА_4 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №103856 земельну ділянку площею 2.6275 га., розташовану на території Бистрівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цим же рішенням стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи на користь ОСОБА_4 судові витрати, понесені нею по справі, в сумі 449,53 грн.

У поданій апеляційній скарзі Приватне сільськогосподарське підприємство імені Цюрупи в особі представника Стрюк Вікторії Олегівни просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта, почеркознавча експертиза проведена з грубим порушенням норм процесуального права - лише із врахуванням експериментальних зразків підпису ОСОБА_4 Крім того, судом не враховано, що позивачка отримувала орендну плату за використання її земельної ділянки, а отже, знала про наявність договору оренди та не заперечувала щодо його укладення.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_4 на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЖТ №103856 є власником земельної ділянки площею 2.6275 га., розташованої на території Бистрівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

Із змісту договору від 21 квітня 2009 року вбачається, що зазначену земельну ділянку позивачка передала в оренду Приватному сільськогосподарському підприємству імені Цюрупи (а.с.5).

Вказаний договір зареєстрований у Ружинському відділенні Житомирської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2009 року за № 040922100040.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недійсність оспорюваного договору та обгрунтовано витребував у відповідача належну позивачці земельну ділянку, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (ч.2 ст.207 ЦК України).

Проведеною судом почеркознавчою експертизою встановлено, що ні оспорюваний договір оренди, ні акт передачі земельної ділянки позивачка не підписувала (а.с.104-108).

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано задоволив позов в частині визнання недійсним договору оренди, оскільки він не підписаний орендодавцем.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що реально настали правові наслідки відповідно до умов договору, так як ПСП ім.Цюрупи користувалося земельною ділянкою, а ОСОБА_4 отримувала орендну плату, на правильність висновків суду не впливають, їх не спростовують та не можуть бути підставою для відмови у задоволені позову, оскільки доведено відсутність волевиявлення позивачки на укладення договору оренди, а також встановлено факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Згідно положень ст.ст.1212,1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно в натурі. Відповідно до ч.1 ст.212 ЗК України власник має право витребувати самовільно зайняту земельну ділянку.

У зв"зку з цим суд обгрунтовано витребував у відповідача на користь позивачки належну їй земельну ділянку.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачкою строку звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Обставини справи судом з'ясовані повно та всебічно. Зібраним у справі доказам дана належна оцінка. Будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи в особі представника Стрюк Вікторії Олегівни відхилити.

Рішення Ружинського районного суду від 13 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: