Ухвала суду № 36781407, 21.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2;; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

21 січня 2014 року № 2а-10306/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у колегіальному складі

Головуючий суддя - Качур Р.П.

Судді Москаль Р.М., Сакалош В.М.

за участю секретаря судового засідання Матяш С.І.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Тістечка Ю.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про стягнення оплати за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновленні на роботі в адміністративній справі за позовом с до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про стягнення з Львівської митниці Міндоходів оплати за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновленні на роботі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням поданого у судовому засіданні 21.01.2014 року клопотання позивач просить стягнути з Львівської митниці Міндоходів оплату за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновленні на роботі в сумі 91947,12 грн.

Заява мотивована тим, що наказ про поновлення позивача на роботі на виконання допущеної до негайного виконання постанови суду від 01.11.2011 року виданий лише 01.06.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача вимоги викладені й заяві підтримав, просить їх задовольнити.

Представник відповідачів проти поданої заяви заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, просить у задоволенні заяви відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали адміністративної справи та встановив наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 29.08.2011 р. № 1821-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці; визнано протиправним та скасовано наказ від 29.08.2011 р. № 735-к в частині оголошення наказу Державної митної служби від 29.08.2011 р. № 1821-к про припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці; поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 29.08.2011 року; стягнуто з Державної митної служби України на користь ОСОБА_3 середні заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 9123,75 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2013 року скасовано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 року, змінено постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року, виклавши пункт 5 постанови в наступній редакції: стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_3 середні заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 9123,75 грн., за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум, виплачених при звільненні. В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року залишено без змін.

У відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 4156,38 грн. допущена судом до негайного виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України, поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, являється ознакою складу злочину передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України як невиконання судового рішення.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України є підставою для його виконання.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України видається один виконавчий лист.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 01.11.2011 року видано виконавчий лист про поновлення ОСОБА_3 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 29.08.2011 року.

Однак наказ Державної митної служби України №868-К на виконання допущеної до негайного виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду, яким позивача поновлено на раніше займаній посаді з 29.08.2011 року, видано лише 01.06.2013 року (т. 2 а. с. 70).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у ст. 8 КАС України принцип Верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні.

Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа «Жовнер проти України») Суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 5-1 Кодексу Законів про працю України держава гарантує працездатним громадянам України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст. 141 Кодексу Законів про працю України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і охорону праці, уважно ставитись до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці і побуту.

Оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника здійснюється у відповідності до норм ст. 236 Кодексу Законів про працю України, у якій визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відтак, суд вважає помилковими покликання Львівської митниці Міндоходів на ст. 267 КАС України, оскільки оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника здійснюється згідно із ст. 236 Кодексу Законів про працю України, а жодних вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених суб'єктами владних повноважень - відповідачами, що є підставою розглядати такі відповідно до ст. 267 КАС України, позивач не заявляє.

Стосовно розміру оплати за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновленні на роботі Суд зазначає наступне.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (надалі - Порядок), встановлено, що у випадку вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до довідки Львівської митниці № 23/13-714 від 17.10.2011 року середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3 становила 4156,38 грн., середньоденна заробітна плата становила 202,75 грн. (а.с. 171).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року ОСОБА_3 поновлено на роботі та стягнуто з Львівської митниці на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 9123,75 грн., за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів та сум, виплачених при звільненні.

Наказом Державної митної служби України № 868-К від 01.06.2013 року поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

Отже, період, за який позивачу належать до виплати кошти у зв'язку із затримкою виконання судового рішення, становить повних дев'ятнадцять місяців (з 01.11.2011 року по 01.06.2013 року)

Тому, розмір заробітної плати позивача за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання рішення суду, яку слід стягнути з Львівської митниці Міндоходів, становить 79140,22 грн. (19 місяців х 4156,38 грн.).

Суд не бере до уваги розрахунок позивача, оскільки такий зроблено з урахуванням періоду, за який постановою суду вже стягнено кошти.

Враховуючи наведене, заяву ОСОБА_3 про стягнення з Львівської митниці Міндоходів оплати за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновленні на роботі задовольнити частково, стягнувши з Львівської митниці Міндоходів 79140,22 грн.

Керуючись ст. 236 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про стягнення оплати за вимушений прогул при затримці виконання рішення про поновленні на роботі задовольнити частково.

2. Стягнути з Львівської митниці Міндоходів (ЄДРПОУ 38700759) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання рішення про поновлення на роботі в розмірі 79140 (сімдесят дев'ять тисяч сто сорок) грн. 22 коп. за відрахуванням зборів і обов'язкових платежів.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 24 січня 2014 року.

Головуючий Качур Р.П.

Суддя Москаль Р.М.

Суддя Сакалош В.М.