Рішення № 3677977, 21.07.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2008 р. Справа № 47/177-08

вх. № 4608/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Городничий В.М. за довіреністю від 11.06.2008р.; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна медицина Данили Зубицького", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати договір поставки №01/02-01 від 01.02.2004р., що укладений міжсторонами недійсним та поновити строк позовної давності. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки сировини для виготовлення лікарських та фармацевтичних препаратів № 01/02-01 від 01.02.2004р. Відповідно до умов даного договору постачальник зобов"язується поставити сировину для виробництва лікарських засобів, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити його на умовах передбачених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищезазначеного договору протягом 2004-2007р. відповідач виписав на користь позивача накладні на загальну суму 8577183,40грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановленні ст. 203 цього кодексу, а саме відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи засновники ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" Галяс О.І. Варакаш Н.О. та Скрипка І.І. дізнались про існування даного договору під час слухання господарським судом м. Києва справи №6/301 за позовом ТОВ "Дельта" до ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" про стягнення заборгованості за цим договором у сумі 7 968 517,14 грн

Згідно п.2 ст. З ГК України, Господарська діяльність - це діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів, та з метою одержання прибутку.

Статтею 42 ГК України підприємництво визначається, як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Умови „укладеного” Договору є в край невигідними для замовника та суперечать цілям підприємства визначених в статуті, а саме отримання прибутку. За умовами договору замовник нічого не отримує, крім зобов'язань та збитків.

Відповідно до п. 1.2. „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 . травня 1995р. N 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.п. 2.13.п 2 Положення, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Договір № 01/02-01 від 01.02.2004р. підписаний представниками сторін директором ТОВ „Дельта” - Бут. Д.В. та генеральним директором ТОВ „Народна медицина Данили Зубицького” - Ансович Т.І.

Ст.234 ЦК України вказано, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

При розслідуванні кримінальної справи № 60-2496, порушеної Прокуратурою Шевченківського району м. Києва 25.10.2007р. за фактом шахрайських дій службових осіб ТОВ „Народна медицина Данили Зубицького" та ТОВ „Дельта" за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України було встановлено, що товар за даним договором не поставлявся, а угода не відображена в бухгалтерському обліку ТОВ „Народна медицина Данили Зубицького”.

Крім того було з'ясовано, що даний договір містить інші неправдиві відомості, а саме п. 10 договору містить інформацію щодо рахунку ТОВ „Дельта” в установі банку-ХОД Райффайзен Банк „Аваль”.

Даний рахунок був відкритий ТОВ „Дельта” лише у 2006р., тому відомості про нього не можуть містися у Договорі, що був укладений у 2004р.

Зважаючи на вищевикладене у суду є підстави згідно п.1 ст. 83 ГПК України визнати недійсним договір поставки №01/02-01 від 01.02.2004р., як такий, що суперечать законодавству.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою просить суд поновити строк позовної давності, посилаючись на те, що про існування даного договору позивач дізнався з ухвали господарського суду м. Києва по справі 6/301 від 26.04.2007р.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як свідчать матеріали справи, позивач дізнався про існування даного договору з ухвали господарського суду м. Києва по справі 6/301 від 26.04.2007р. тобто у позивача не сплинув строк позовної давності, тому суд відмовляє йому у задоволенні заяви про поновлення строку позовної давнини.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 203, 215, 526, 257, 261, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити позивачу узадоволенні заяви про поновленні строку позовної давності.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним договір поставки №01/02-01 від 01.02.2004р., що укладений між ТОВ "Народна медицина Данили Зубицького" та ТОВ "Дельта".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Дельта" ( м. Харків, вул. Данилевського, 6, оф. 48, р/р 260060028245 в ХОД Райффайзен банк "Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 23321095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Народна медицина Данили Зубицького" (м. Київ, вул. Невська, 19, р/р 26005030493581 в радянському відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк" м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 23706079) держмита у розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 21.07.2008р.

Суддя