Рішення № 36779574, 09.01.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/102/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2014 Справа № 908/4048/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" (70600, Запорізька обл., м. Пологи, вул. Ломоносова, 36)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " Славутич " (72252, Запорізька обл., Веселівський р-н, с. Білоріцьке, провулок Молодіжний , буд. 1-А)

про стягнення заборгованості 540838,45 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Дояр Є. В., на підставі довіреності № 223/01.23 від 19.12.2013 р.;

від відповідача - Балєва Г. О., на підставі довіреності б/н від 06.12.2013 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " Славутич " про стягнення заборгованості за договором № 827/2 поставки соняшника від 17.04.2012 р. на загальну суму 540 838, 45 грн., яка складається з грошових коштів у розмірі 522523, 30 грн. та неустойки за невиконання зобов'язань з поставки соняшника в розмірі 18315, 15 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 11.12.2013р., справу 908/4048/13 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2013 р., порушено провадження у справі № 908/4048/13. Справі присвоєно номер провадження 10/102/13, її розгляд призначено на 23.12.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 23.12.2013 р. підтримав вимоги викладені в позові. Представник відповідача 23.12.2013 р. до суду не з'явився, відзив на адресу суду не направив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, зважаючи на ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, та для отримання всіх необхідних документів, судом було відкладено розгляд справи на 09.01.2014 р. на 10 год. 20 хв.

09.01.2014 р., представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов повністю.

09.01.2014 р., представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, відзив до суду не направив.

У судовому засіданні 09.01.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Пологівський олійноекстракційний завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» було укладено договір № 827/2 поставки соняшника.

Умови Договору неодноразово змінювалися шляхом укладення між позивачем та відповідачем додаткових угод до Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою до Договору від 21.08.2013 р.) відповідач зобов'язався поставити позивачу в обумовлений Договором строк соняшник у заліковій вазі у кількості 210, 00 (двісті десять) тонн, а позивач зобов'язався прийняти цей соняшник та сплатити відповідачу його вартість.

Згідно з пунктом 7.2 Договору позивач зобов'язався здійснити попередню оплату вартості соняшнику, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 822500, 00 грн.

Позивач виконав зобов'язання щодо попередньої оплати вартості соняшника, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 822500, 00 грн.

Зазначене підтверджується наступними документами: рахунком - фактурою № СФ-000009 від 18.04.2012 р. та випискою по банківському рахунку ПАТ «Пологівський ОЕЗ». відкритому в ПАТ «ОТП Банк» за період з 19.04.2012 р. по 19.04.2012 р. згідно до якої з поточного рахунку позивача на поточний рахунок відповідача 19.04.2012 р. було перераховано грошові кошти у розмірі 822500, 00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4.2 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою до Договору від 21.08.2013 р.) соняшник повинен бути поставлений відповідачем позивачу у строк до 31.10.2013 р. включно.

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повити виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом та Договором одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов в односторонньому порядку не встановлена.

В порушення зазначених норм законодавства, а також вимог пункту 4.2 Договору, відповідач виконав свої зобов'язання з поставки соняшнику лише частково, поставивши позивачу соняшник у кількості 87, 899 тонн загальною вартістю 299976, 70 грн.

Зазначене підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами:

- щодо поставки соняшнику у заліковій вазі у кількості 20,538 тонн вартістю 88 313, 32 грн. - додатковою угодою до Договору від 20.09.2012 р., актом зниження ціни між позивачем та відповідачем за Договором від 30.09.2012 р., актом приймання - передачі від 30.09.2012 р., накладною № 83 від 30.09.2012 р., товарно - транспортною накладною від 26.09.2012 р.

- щодо поставки соняшнику у заліковій вазі у кількості 28, 862 тонн вартістю 108594, 78 грн. - додатковою угодою до Договору від 01.10.2012 р., актом зниження ціни між позивачем та відповідачем за Договором від 31.10.2012 р., актом приймання - передачі від 31.10.2012 р., накладною № 97 від 31.10.2012 р., товарно - транспортними накладними від 02.10.2012 р., від 12.10.2012 р.

- щодо поставки соняшнику у заліковій вазі у кількості 38, 499 тонн вартістю 103068, 60 грн. - додатковою угодою до Договору від 21.08.2013 р., актом зниження ціни між позивачем та відповідачем за Договором від 30.09.2013 р., актом приймання - передачі від 30.09.2013 р., накладною № 108 від 30.09.2013 р., товарно - транспортними накладними від 21.08.2013 р. від 23.08.2013 р.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно пункту 8.3 Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою до Договору від 20.09.2012 р.), у разі порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки соняшнику, а саме поставки соняшнику у меншій кількості, ніж зазначено в п. 1.1 Договору, він повинен за письмовою вимогою позивача повернути позивачу грошові кошти, отримані в якості попередньої оплати за недопоставлений соняшник. При цьому розмір коштів, що підлягають поверненню позивачу дорівнює вартості непоставленого (недопоставленого) відповідачем соняшнику.

Відповідна письмова вимога щодо повернення грошових коштів у розмірі 522523, 30 грн. була направлена позивачем відповідачу 11.11.2013 р. Відповідач 19.11.201З р. направив позивачу лист за № 82, яким відповів на вимогу позивача повідомивши про неможливість повернення Позивачу вказаних грошових коштів.

Відтак, у зв'язку з тим, що відповідач не поставив позивачу в установлений Договором строк соняшник, позивачем була заявлена до стягнення з відповідача сума попередньої оплати у розмірі 522523, 30 грн.

Також позивачем була заявлена до стягнення з відповідача неустойка у розмірі 18315, 15 грн., передбачена договором № 827/2 від 17.04.2012 р. поставки соняшника.

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України та пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) зобов'язання учасник господарських відносин, який порушив правила здійснення господарської діяльності, повинен сплатити учаснику господарських відносин, законні права чи інтереси якого порушено, неустойку у передбаченому Договором розмірі.

Відповідно до пункту 8.3. Договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою до Договору від 20.09.2012 р.) у разі порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки соняшнику, а саме не поставки соняшнику у кількості, зазначеній в п. 1.1 Договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку в розмірі 150, 00 грн. за кожну недопоставлену тонну соняшнику.

На день звернення позивача до суду відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором стосовно поставки соняшнику у кількості 122, 101 (ста двадцяти двох цілих сто однієї тисячної )тонн у заліковій вазі.

Відтак, неустойка за невиконання зобов'язання з поставки соняшнику, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача склала 18315, 15 грн.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (загальні умови виконання господарських зобов'язань) "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ".

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Крім того, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки соняшника № 827/2 від 17.04.2012 р. становить 540 838, 45 грн., яка складається з грошових коштів у розмірі 522523, 30 грн. та неустойки за невиконання зобов'язань з поставки соняшника в розмірі 18315, 15 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору поставки соняшника № 827/2 від 17.04.2012 р., а також факт заборгованості в сумі 540 838, 45 грн., яка складається з грошових коштів у розмірі 522523, 30 грн. та неустойки за невиконання зобов'язань з поставки соняшника в розмірі 18315, 15 грн., за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Усні заперечення відповідача суд до уваги не приймає, так як вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті та не були підтверджені належними письмовими доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Публічного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " Славутич " про стягнення заборгованості за договором поставки соняшника № 827/2 від 17.04.2012 р., в сумі 540 838, 45 грн., яка складається з грошових коштів у розмірі 522523, 30 грн. та неустойки за невиконання зобов'язань з поставки соняшника в розмірі 18315, 15 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма " Славутич " задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (72252, Запорізька область., Веселівський р-н, с. Білоріцьке, пров. Молодіжний, б. 1 А, ідентифікаційний код 30896126) на користь публічного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, 36, ідентифікаційний код 00384147) - грошові кошти у розмірі 522523 (п'ятсот двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 70 коп., неустойку за невиконання зобов'язань з поставки соняшника у розмірі 18315 (вісімнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 15 коп. та суму судового збору в розмірі 10817 (десять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 11.01.2014 р.