Рішення № 36779281, 27.11.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/4558/13 27.11.0202 27.11.2013 27.11.2013

Провадження № 22ц/784/3587/13 Головуючий у першій інстанції Кокорєв В.В.

Категорія 48 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів: Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

за участю позивачки ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2013 року за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі,

В С Т А Н О В И Л А:

01 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно.

Позивачка зазначала, що вона з відповідачем знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач участі у вихованні дитини не

приймає та допомоги на її утримання не надає. Домовленості про надання допомоги на утримання доньки між ними не досягнуто.

Посилаючись на те, що відповідач займається підприємницькою діяльністю і має стабільний та регулярний дохід просила стягнути на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки в розмірі 2000 грн. щомісячно з моменту звернення до суду і до досягнення донькою повноліття.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 01 серпня 2013 року до досягнення дитиною повноліття, в розмірі 1000 грн. з подальшою індексацією. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Також стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду змінити. На думку апелянта, оскаржене рішення є незаконним, необґрунтованим та ухваленим без з'ясування всіх обставин по справі, так як судом невірно визначено спосіб стягнення аліментів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як батько малолітньої доньки зобов'язаний утримувати її та матеріальне становище останнього дозволяє йому виплачувати аліменти у твердій грошовій сумі, а тому на підставі ст. ст. 180 - 183, 184, 191 СК України, з нього необхідно стягнути аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно.

Між тим, суд не в повній мірі врахував обставини справи і положення ст. 182 СК України, що відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині розміру стягнутих аліментів з ухваленням в цій частині нового рішення.

Згідно ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що сторони з 25 серпня 2000 року знаходяться в зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась донька ОСОБА_5 (а.с. 3, 5). Донька знаходиться на утриманні позивачки та проживає разом з нею, що підтверджується довідкою ЖЕК «Південь» про склад сім'ї (а.с. 2).

Відповідач зареєстрований 03 лютого 2011 року як фізична особа-підприємець (а.с. 19), але станом на жовтень 2013 року знаходиться в стані припинення (а.с. 31).

Позивачка в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечувала проти того, що вони мали маршрутне таксі, але на теперішній час воно продане.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 09 жовтня 2013 року ОСОБА_4 не має отриманого доходу (а.с. 32). Вказане свідчить про те, що відповідач має нерегулярний, мінливий заробіток.

Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не з'ясував зазначені обставини та не врахував їх при визначені розміру аліментів.

Відповідно до положень ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Виходячи з зазначеного, колегія суддів вважає, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, але в меншому розмірі з врахуванням вищезазначеного, а саме в розмірі 800 грн. щомісячно.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що визначення розміру аліментів у вигляді ? частини від усіх видів його заробітку буде відповідати інтересам дитини, безпідставні.

Так, визначення розміру аліментів у частці від заробітку здійснюється виходячи з наявності регулярного доходу платника аліментів. Проте, відповідачем не надані суду докази щодо наявності у нього постійного місця роботи і регулярного доходу.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно чинного законодавства розмір аліментів, визначений за рішенням суду у твердій грошовій сумі, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні зі зменшенням стягнутого розміру аліментів з 1000 грн. до 800 грн. щомісячно.

Рішення суду в іншій частині залишити без змін.

Керуючись статтями 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2013 року в частині розміру аліментів змінити, зменшивши розмір стягнутих аліментів з 1000 грн. до 800 грн. щомісячно.

В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді