Постанова № 36779196, 21.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. Справа№ 925/554/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Астеліт"

на рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2013р.

у справі № 925/554/13 (суддя Курченко Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Астеліт"

до Фізичної особи - підприємця Чередніченко Ольги Василівни

про стягнення 23 792,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Астеліт" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Чередніченко Ольги Василівни (далі - відповідач) про стягнення 23 792,08 грн. заборгованості за договором про надання послуг телекомунікаційних послуг № АCS-09-USB-01648 від 21.08.2009р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.06.2013р. у справі № 925/554/13 в задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку із спливом позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013р. рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2013р. у справі № 925/554/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2013р. у справі № 925/554/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013р. та рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2013р. скасовано, справу № 925/554/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. Дана постанова мотивована тим, що застосування позовної давності можливо лише при порушенні права особи, однак судами не було встановлено, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача та не з'ясовано питання виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.11.2013р. у справі № 925/554/13 в позові відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Астеліт" на користь Фізичної особи - підприємця Чередніченко Ольги Василівни 16 000,00 грн. судових витрат.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови договору, положення ГК України і ЦК України, і дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у даній справі та відсутність правових підставі для їх задоволення.

Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2013р. у справі № 925/554/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням на підставах передбачених ст. 104 ГПК України, а саме: рішення містить висновки, які не відповідають обставинам справи, та прийняте із порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.01.2014р.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні 21.01.2013р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції, представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з таким.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Астеліт" (далі - мобільний оператор, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Чередніченко Ольгою Василівною (далі - замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг № АСS-09-USВ-01648 (а.с. 9 - 14).

Згідно з п. 2.1 договору замовник замовляє, а мобільний оператор надає послуги мобільного оператора, які наведені у п. 1.12 цього договору, та пакет послуг ,,Інтерактивні SMS", якщо такий пакет замовлено замовником в додатку 1.

Відповідно до п.1.12 договору, послуги позивача складаються з:

- надання відповідачу права на використання своєї транспортної мережі з метою забезпечення відправки повідомлень користувачам;

- виділення, закріплення за відповідачем та обслуговування коротких номерів повідомлень, довгих номерів повідомлень, альфанумеричних імен;

- забезпечення маршрутизації та доставки одержаних від відповідача повідомлень користувачам.

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що замовник здійснює генерацію повідомлень для подальшої їх доставки користувачам із використанням транспортної мережі мобільного оператора, на умовах, зазначених в цьому договорі та додатках до цього договору.

У відповідності до п. 3.5 договору замовник надсилатиме запити на використання Коротких номерів Повідомлень, Довгих номерів Повідомлень та/або Альфанумеричних імен електронною поштою на адресу відповідальної особи Мобільного оператора. Перелік Коротких номерів Повідомлень, Довгих номерів Повідомлень та/або Альфанумеричних імен, які використовуються замовником, щомісяця відображатимуться у Актах про приймання послуг (у випадку, якщо замовник здійснював відправку Повідомлень з фіксованої ІР адреси, виділеної Замовником) (п.3.6).

Відповідно до п. 3.7 договору замовник надсилатиме запити на кожні нові тексти Повідомлень електронною поштою на адресу відповідальної особи Мобільного оператора. Замовник зобов'язується сплачувати за послуги, надані мобільним оператором відповідно до розділу 5 даного договору (п.3.9).

Пунктом 4.1 договору обумовлено, що Мобільний оператор зобов'язується надати замовнику Короткий номер Повідомлень, Довгий номер повідомлень та/або Альфанумеричне ім'я, які додатково погоджуються сторонами в письмовому вигляді, для передачі повідомлень від замовника та забезпечити маршрутизацію та відправку повідомлень користувачам, а також маршрутизацію та доставку замовнику вхідних SMS на Короткий номер.

Розділом 5 договору визначено вартість послуг та порядок розрахунків між сторонами договору, зокрема:

- вартість послуги з обслуговування короткого номера повідомлень становить 420,83 грн., крім того ПДВ у розмірі 84,17 грн., збір до Пенсійного фонду у розмірі 31,56 грн., всього 536,56 грн. щомісячно. Вартість послуги з обслуговування Довгого номеру повідомлень становить 420,83 грн., крім того ПДВ у розмірі 84,17 грн., збір до Пенсійного фонду у розмірі 31,56 грн., всього 536,56 грн. щомісячно. Оплата послуг наданих за попередній календарний місяць здійснюється замовником протягом перших п'яти робочих днів календарного місяця (п.5.1);

- вартість послуги з обслуговування Альфанумеричного імені складає 420,83 грн., крім того ПДВ у розмірі 84,17 грн., збір до Пенсійного фонду у розмірі 31,56 грн., всього 536,56 грн. щомісячно (п.5.2);

- розмір базової щомісячної плати за пакет послуг ,,Інтерактивні SMS" становить 420,83 грн., ПДВ 84,17 грн. та збір до Пенсійного фонду України 31,56 грн., що загалом складає 536,56 грн. Базова щомісячно плата за пакет ,,Інтерактивні SMS" підлягає сплаті замовником незалежно від обсягу повідомлень, які відправлені та отримані в межах пакету послуг ,,Інтерактивні SMS". Вартість відправки та маршрутизації повідомлень визначається за формулами та згідно діючим тарифам Мобільного оператора, наведеним у Додатку 1 до цього договору. До вартості доставлених повідомлень додатково нараховується та сплачується збір до Пенсійного фонду (п.5.3);

- до десятого числа кожного місяця, який слідує за Звітним, Мобільний оператор передає замовнику рахунок, що містить у собі звіт щодо кількості доставлених Повідомлень (п.5.4);

- замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути рахунок та здійснити оплату послуг Мобільного оператора або направити Мобільному оператору письмову мотивовану відмову з обґрунтуванням недоліків наданих послуг. Неотримання Мобільним оператором письмової мотивованої відмови протягом п'яти робочих днів з дня отримання замовником рахунку вважається прийняттям замовником наданих послуг (п.5.5);

- в порядку, передбаченому п.5.7 замовник оплачує рахунок, виставлений Мобільним оператором та розрахований на основі Додатку 1, з урахуванням вартості одного Повідомлення та кількості Повідомлень, доставлених протягом Звітного періоду, станом на кінець Звітного періоду (п.5.6);

- замовник зобов'язується здійснити оплату Послуг Мобільного Оператора потягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від Мобільного Оператора за надані послуги (п.5.7);

- всі розрахунки за цим договором здійснюються згідно статистичних та біллінгових даних Мобільного Оператора (п.5.9).

У Додатку №1 до договору сторони визначили вартість доставки повідомлень.

Додатком №2 до договору визначено основні технічні положення спільної роботи сторін. Відповідно п. 2 вищевказаного додатку передача повідомлень від Мобільного оператора буде виконуватись з Альфанумеричного імені : L_CLUBex112.

На підтвердження виконання умов договору та надання відповідачу передбачених договором телекомунікаційних послуг, позивачем надано рахунки за надані послуги на загальну суму 22 979,05 грн. (а.с. 21 - 25), у тому числі: № 1800019922 від 31.12.2009р. за грудень 2009 р. на суму 700,33 грн., № 1800019092 від 30.11.2009р. за листопад 2009р. на суму 4 650,19 грн., № 1800000001 від 01.12.2012р. за жовтень 2009р. на суму 7 154,53 грн., № 1800016429 від 31.08.2009р. за серпень 2009р. на суму 1 624,85 грн. При цьому, в рахунках № 1800019922 від 31.12.2009р. та № 1800019092 від 30.11.2009р. вказано обслуговування альфаімені BARSKY CLUB, альфаімені SMEOLA, альфаімені VLAD TUSNYA, які не передбачені умовами договору.

Рахунки за надані послуги на суму 23 792,08 грн. позивачем направлені відповідачу 19.12.2012р. та отримані відповідачем 25.12.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення цінного листа.

Крім того, позивачем надано довідку про обсяг наданих послуг за період з серпня по грудень 2009 року за підписом начальника департаменту прибутків ТОВ ,,Астеліт" (а.с. 29).

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку (оплати) за послуги, що надані позивачем згідно з умовами договору, тому позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити 23 792,08 грн. заборгованості.

Суд першої інстанції, пославшись, зокрема, на умови договору, непідтвердження належними доказами факту надання послуг, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів, враховуючи встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про недоведеність позовних вимог, з огляду на таке.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має нематеріальний характер, по-друге, нероздільно пов'язаний з особистістю послугонадавача. Тобто, у зобов'язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має матеріального змісту, як це має місце при виконанні роботи, а полягає у самому процесі надання послуги.

З урахуванням наведених особливостей слід зазначати, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з рахунків, наданих позивачем, вони є актами приймання -передачі виконаних робіт. Рахунки відповідачем не підписані.

Положення закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акту.

При цьому, зазначені ознаки договору про надання послуг відрізняють такий договір від договору підряду, який регулюється гл. 61 ЦК України та пов'язує обов'язок замовника сплатити за виконані підрядні роботи за наявності доказів їх передачі виконавцем та прийняття замовником за відповідним актом (КБ-2в).

Виходячи з системного аналізу наведених норм ЦК України та умов договору, колегія суддів вважає, що у даному випадку, акт передавання - приймання виконаних робіт (п.п. 5.5 договору) не є єдиною та безумовною підставою для оплати згідно з договором.

При цьому, оцінюючи надану позивачем довідку про обсяг наданих послуг відповідачу за період серпень - грудень 2009р., яка, на думку позивача, підтверджує факт надання послуг, колегія суддів зазначає, що у п.5.9 договору визначено, що всі розрахунки за цим договором здійснюються згідно статистичних та біллінгових даних Мобільного Оператора. Однак, з огляду на те, що вказана довідка складена одноособово працівником позивача, вона не може вважатись первинним документом, який би свідчив про сам факт надання послуг.

Колегія суддів також враховує вказівки постанови Вищого господарського суду України від 22.08.2013р., якою дану справу направлено на новий розгляд до господарського суду Черкаської області. Даною постановою зазначено, що судами не витребувані первинні документи, докази надання позивачем послуг та відповідно не з'ясовано питання чи надані ці послуги в повному об'ємі.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції витребовував у позивача первинні документи та докази надання послуг по договору № АСS-09-USВ-01648 від 21.08.2009р., про що свідчать ухвали господарського суду Черкаської області від 19.09.2013р., від 22.10.2013р.

Однак, будь - яких доказів на підтвердження надання послуг по договору позивачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, тому не підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Крім того, враховуючи положення п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10, з огляду на те, що встановлено відсутність порушеного права і охоронюваного законом інтересу позивача, суд першої інстанції правомірно відхилив заяву представника відповідача про застосування позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача подано заяву про стягнення з позивача судових витрат з оплати послуг адвоката в розмірі 16 000,00 грн.

Суд першої інстанції задовольнив дану заяву, посилаючись на доведеність витрат відповідача на оплату послуг адвоката, які пов'язані з цією справою.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат відносяться, зокрема, витрати з оплати послуг адвоката.

Статтею 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Згідно п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як - то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до Договору №1504 про надання правової допомоги від 15 квітня 2013 року при розгляді справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а також при новому розгляді справи інтереси відповідача представляла адвокат Бабіч Тетяна Григорівна.

Пунктом 3 Договору №1504 встановлено, що обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором визначається у відповідному розрахунку, який є невід'ємним додатком до цього договору і свідчить про виконання сторонами своїх зобов'язань.

В матеріалах справи наявний розрахунок до договору про надання правової допомоги, який підписаний адвокатом та відповідачем, та датований 11.11.2013р.

Згідно з даним розрахунком, всього за надання правової допомоги в господарській справі № 925/554/13 за період з 15.04.2013р. по 12.11.2013р. надано адвокатських послуг на суму 16 000,00 грн.

Оплата відповідачем вказаних адвокатських послуг на суму 16 000,00 грн. підтверджується наданими квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Таким чином, витрати відповідача в розмірі 16 000,00 грн. на оплату послуг адвоката, які надані останнім в ході розгляду справи № 925/554/13 підтверджені належним чином та розмір вказаних витрат є обґрунтованим, враховуючи тривалість розгляду даної справи, тому обґрунтовано покладені судом першої інстанції на позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2013р. у справі № 925/554/13 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 12.11.2013р. у справі № 925/554/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Астеліт" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 23.01.2014р.