Постанова № 36777565, 17.01.2014, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2014 р. Справа №801/11416/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Кабанцова Р.О., представника відповідача Одабащі А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоенергомонтаж 2004"

до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоенергомонтаж 2004" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки №884/22.2/33266863 від 22.11.2013 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003272202 від 06.12.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Кримтеплоенергомонтаж 2004" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Спецвисотмонтаж» та відображення їх в податковій звітності з ПДВ за лютий та серпень 2013 року, якою встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 320000 грн., що призвело до заниження ПДВ який підлягає сплаті у бюджет на суму 320000 грн.

Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбулись реально, отримання та оплата робіт (послуг) підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин був сформований правомірно.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити.

Надав заперечення, в яких зазначив, що в ході проведення перевірки Сімферопольською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим було отримано податкову інформацію, що свідчила про порушення податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Спецвисотмонтаж», яка у перевіряємому періоді була контрагентом позивача.

Також відповідачем зазначено, що в ході перевірки не встановлено факту виконання робіт (послуг) підрядником для замовника.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши заперечення та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими частково.

Судом встановлено, що ТОВ "Кримтеплоенергомонтаж 2004" зареєстровано у якості юридичної особи 05.11.2004 року, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.119-123).

Відповідно до Свідоцтва №00724023, ТОВ "Кримтеплоенергомонтаж 2004" зареєстровано у якості платника податку на додану вартість з 01.02.2006 року (а.с.104).

Відповідно до Ліцензії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим міністерства регіонального розвитку та будівництва України, ТОВ "Кримтеплоенергомонтаж 2004" має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною з створенням об'єктів архітектури з 25.01.2010 року (а.с.102-103).

На підставі Наказу №403 від 18.11.2013 року, посадовими особами Сімферопольської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Спецвисотмонтаж» та відображення їх в податковій звітності з ПДВ за лютий та серпень 2013 року, за результатами якої було складено Акт №884/22.2/33266863 від 22.11.2013 року (а.с.11-19).

В ході проведення перевірки до Сімферопольської ОДПІ від ДПІ у Голосіївському районі м.Київа надійшов акт перевірки №13/1-22-07/23541543 від 01.07.2013 року «Про результати документальної планової перевірки ТОВ «Спецвисотмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 рік по 31.12.2012 рік, з якого встановлено, що у перевіряємому періоді це підприємство мало взаємовідносини з контрагентами, господарська діяльність яких спрямована на отримання матеріальної вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства, а господарські взаємовідносини між ними мають ознаки нікчемних.

Виходячи з цих матеріалів, в ході проведення перевірки не було підтверджено факт реального отримання матеріалів (послуг) та використання її у господарській діяльності ТОВ «Спецвисотмонтаж», перевіркою встановлено що товариством безпідставно включено до податкового кредиту вартість придбаних матеріалів (послуг).

Таким чином, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Спецвисотмонтаж» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ «Спецвисотмонтаж», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Спецвисотмонтаж» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Враховуючи вищенаведене, Сімферопольська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла висновку, що в межах договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Спецвисотмонтаж», роботи згідно умов договорів на адресу ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» не надавались.

У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні, що видані від імені ТОВ «Спецвисотмонтаж» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення сум за цими операціями до податкового кредиту підприємства.

Встановивши ці обставини, Сімферопольська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим дійшла висновку про порушення ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004»:

- п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 320000 грн., у тому числі за лютий у сумі 203333 грн., за серпень у сумі 116667 грн., що призвело до заниження ПДВ який підлягає сплаті у бюджет на суму 32000 грн., у тому числі за лютий у сумі 203333 грн., за серпень у сумі 116667 грн.

ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» оскаржило висновки Акта перевірки №884/22.2/33266863 від 22.11.2013 року, надіславши на нього заперечення від 27.11.2013 року (а.с.20-25).

Своєю відповіддю від 05.12.2013 року за №988/10/22.2 на заперечення, податкова інспекція повідомила позивача, що висновки, викладені в акті перевірки №884/22.2/33266863 від 22.11.2013 року ґрунтуються на чинному законодавстві та залишаються без змін, а заперечення на акт без задоволення (а.с.26-30).

На підставі цих висновків акта, Сімферопольською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим було винесено податкове повідомлення - рішення:

- №0003272202 від 06.12.2013 року, яким ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 480000 гривень, з яких 320000 гривень - основний платіж та 160000 гривень - штрафні санкції (а.с.31).

Таким чином, як вбачається з Акта перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок безтоварних угод з контрагентом, який в свою чергу мав взаємовідносини з суб'єктами господарювання, господарська діяльність яких, на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Свідоцтва №37057428, ТОВ «Спецвисотмонтаж» зареєстровано у якості платника податку на додану вартість з 14.04.2003 року (а.с.105).

На даний час його реєстрацію платником ПДВ не анульовано.

Відповідно до Ліцензії державної архітектурно-будівельного інспекції міністерства регіонального розвитку та будівництва України, ТОВ «Спецвисотмонтаж» має право займатися господарською діяльністю, пов'язаною з створенням об'єктів архітектури з 05.04.2011 року (а.с.80-81).

Судом встановлено, що 12.01.2012 року між ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» (Замовник) та ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» (Підрядник) було укладено договір підряду №1291, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за технічним завданням замовника виконати наступні роботи на об'єктах замовника:

СП «Сімферопольська ТЕЦ» ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»:

- Капітальний ремонт градирні №1;

- Капітальний ремонт парового котла високого тиску типу БКЗ-160-100ФБ ст.№1;

- Середній ремонт парового котла високого тиску типу БКЗ-160-100ФБ ст.№2;

- Середній ремонт парового котла високого тиску типу БКЗ-160-100ФБ ст.№3;

- Капітальний ремонт турбогенератора Т-34/55-90 ст.№1;

- Середній ремонт турбогенератора Т-34/55-90 ст.№2

СП «Сакськи теплові мережі» ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»:

- Капітальний ремонт котлоагрегату типу БКЗ-50-39 Ф ст.№1;

СП «Камиш-Бурунська ТЕЦ» ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль»:

- Середній ремонт парового котла високого типу БКЗ-75-39ФБ ст.№3;

- Середній ремонт парового котла високого типу БКЗ-75-39ФБ ст.№4;

- Середній ремонт турбоагрегату ПТ-12-35/10М ст.№1;

Замовник зобов'язується оплатити і прийняти виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Договірна ціна є твердою і складає 16881633,33 грн., окрім того ПДВ у сумі 3 376 326,67 грн., разом з ПДВ 20 257 960 грн. (а.с.32-36).

Додатковою угодою від 12.01.2012 року до договору №1291 від 12.01.2012 року сторонами було врегульовано деякі з пунктів договору підряду (а.с.37).

У випадку, якщо неможливо виконати деякі види підрядних робіт власними силами, законом не заборонено залучати субпідрядників.

Судом встановлено, що 05.01.2012 року між ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» (Замовник) та ТОВ «Спецвисотмонтаж» (Підрядник) було укладено договір підряду №1/12, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за свій ризик виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язаний прийняти та сплатити роботи з ремонту оболонки залізобетонної градирні №1 Сімферопольської ТЕЦ.

Договірна ціна складає 9 250 000 грн., у тому числі ПДВ 1541670 грн.(а.с.38-40).

Додатковою угодою від 06.02.2012 року до договору №1/12 від 05.01.2012 року сторонами було врегульовано деякі з пунктів договору підряду (а.с.41).

Судом встановлено, що роботи з ремонту оболонки залізобетонної градирні №1 Сімферопольської ТЕЦ були виконані підрядником, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року на суму 300191,90 грн. (а.с.49-51) та серпень 2012 року на суму 900371,57 грн.(а.с.43-44), довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за серпень 2012 року на суму 900371,57 грн. (а.с.42) та за лютий 2012 року на суму 300191,90 грн. (а.с.48).

Виконані ТОВ «Спецвисотмонтаж» роботи з ремонту оболонки залізобетонної градирні №1 Сімферопольської ТЕЦ були оплачені позивачем у сумі 2 120 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.60-66).

По факту оплати робіт ТОВ «Спецвисотмонтаж» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 1 920 000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 319 999,99 грн., а саме:

- податкова накладна №5 від 21.02.2012 року на загальну суму 255000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 42500 грн. (а.с.54);

- податкова накладна №3 від 09.02.2012 року на загальну суму 680000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 113333,33 грн. (а.с.55);

- податкова накладна №2 від 07.02.2012 року на загальну суму 285000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 47500 грн. (а.с.56);

- податкова накладна №7 від 22.08.2012 року на загальну суму 200000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 33333,33 грн. (а.с.57);

- податкова накладна №6 від 21.08.2012 року на загальну суму 200000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 33333,33 грн. (а.с.58);

- податкова накладна №4 від 13.08.2012 року на загальну суму 300000 грн., у тому числі ПДВ у сумі 50000 грн. (а.с.59).

Зазначені податкові накладні були опубліковані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягами №5 та №6 з реєстру (а.с.52, 53).

Ремонт оболонки залізобетонної градирні №1 Сімферопольської ТЕЦ було виконано контрагентом позивача - ТОВ «Спецвисотмонтаж» та введено в експлуатацію, що підтверджується технічним актом №1 вводу в експлуатацію градирні №1 Сімферопольської ТЕЦ від 28.02.2013 року (а.с.82).

Відповідно до даного акту, градирня №1 відповідає експлуатаційним вимогам, її ремонт виконано у відповідності до вимог документації, правил технічної експлуатації електричних станцій та мереж, інструкцій з приймання в експлуатацію знову збудованих та реконструйованих градирень. Градирня №1 Сімферопольської ТЕЦ витримала випробування та може бути введена в експлуатацію.

Таким чином, позивач надав суду повне підтвердження виконання його контрагентом - ТОВ «Спецвисотмонтаж» робіт згідно умов договору №1/12 від 05.01.2012 року, які призвели до змін у структурі активів та пасивів ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004», що також призвело до отримання прибутку позивачем та підтверджується карткою рахунку 6442, карткою рахунку 703, карткою рахунку 8090, карткою рахунку 23, карткою рахунку 90, карткою рахунку 371 та карткою рахунку 631 (а.с.97-100, 106-118).

Судом встановлено, що 20.03.2012 року позивачем до Сімферопольської державної податкової інспекції АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року разом з Додатком №5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 203333,33 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Спецвисотмонтаж» (а.с.67-69).

19.09.2012 року позивачем до Сімферопольської державної податкової інспекції АР Крим було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2012 року разом з Додатком №5, згідно з яким ним було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 116666,66 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Спецвисотмонтаж» (а.с.74-76).

Отримання податкових накладних підтверджуються реєстрами виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» (а.с.70, 77).

Відповідач вважає ці господарські операції між підприємствами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що контрагент позивача в свою чергу мав взаємовідносини з підприємствами, діяльність яких спрямована на отримання податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства та ці відносини мали безтоварний характер.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентом та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п.201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.201 ПК України, опублікування її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004», які підтверджують фактичне здійснення ним операції з придбання робіт (послуг) у ТОВ «Спецвисотмонтаж» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведеної операції або висновку про її нездійснення.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача, як на доказ безтоварності та нікчемності угоди ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» з його контрагентом на інформацію від ДПІ у Голосіївському районі м.Київа, викладену в акті №13/1-22-07/23541543 від 01.07.2013 року, який, в свою чергу, посилається на акти перевірок інших платників податків, що допускали у своїй діяльності порушення податкової дисципліни, оскільки підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом а не актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно з ч.1 ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Тобто, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірок контрагентів платника податку та процесуальними документами кримінальної справи.

В той же час, відповідно до ст.204 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст.203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не відповідає зазначеним вимогам та не надано рішень суду про визнання укладених між контрагентами угод недійсними.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп.36.1, 36.5 ст.36; п.38.1 ст.38, п.44.1 ст.44, п.47.1 ст.47, п.49.2 ст.49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Більш того, як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з контрагентом, який був та є зареєстрованим платником ПДВ. При цьому суд вважає, що позивач не міг та не повинен був знати про порушення податкової дисципліни суб'єктами господарювання, які навіть не були його контрагентами безпосередньо.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 320000 грн., що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Кримтеплоенергомонтаж 2004» є обґрунтованими та винесене на підставі Акту перевірки №884/22.2/33266863 від 22.11.2013 року податкове повідомлення-рішення №0003272202 від 06.12.2013 року є протиправним та має бути скасоване судом.

Відносно вимог позивача про визнання протиправними дій щодо складання Акта перевірки №884/22.2/33266863 від 22.11.2013 року та відображення в ньому певних відомостей, суд вважає, що акт перевірки та викладені в ньому висновки є лише одним з наданих відповідачем доказів у справі та сам по собі не породжує для платника податку настання певних юридичних наслідків, не є для нього обов'язковим та не впливає не його права та обов'язки. Тобто, у даному випадку належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003272202 від 06.12.2013 року, який в повній мірі забезпечує поновлення порушеного права позивача, що відповідає меті адміністративного судочинства, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 458,80 грн. із Державного бюджету України.

В судовому засіданні 17.01.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 22.01.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоенергомонтаж 2004" - задовольнити частково.

Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення - рішення №0003272202 від 06.12.2013 року, винесене Сімферопольською об'єднаною Державною податковою інспекцією в АР Крим про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 480000 гривень, з яких 320000 гривень - основний платіж та 160000 гривень - штрафні санкції.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоенергомонтаж 2004" судовий збір у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок) з Державного бюджету України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова