Рішення № 3677748, 14.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" травня 2009 р. Справа № 19/252-08/13

За позовом Прокурора м. Біла Церква в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

до 1. Колективного підприємства „Білоцерківський домобудівельний комбінат”, м. Біла Церква

2. Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради, м. біла Церква

про визнання договору недійсним

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

прокурор Опанасенко Т.В. - посвідчення №90 від 25.07.2006р.;

від Білоцерківської міської ради Кудлацька –Тишко В.В. –довіреність №813 від 12.03.2008р.;

від відповідача 1 Забуга В.Г. довіреність № Уф/05-10 від 21.01.09;

від відповідача 2 Кудлацька –Тишко В.В. –довіреність №1-7-814 від 12.03.2008р.;

від третьої особи Шабаліна Р.І. –довіреність №199 від 16.04.2009р.;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Біла Церква Київської області, м. Біла Церква Київська область в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква Київська область звернувся до господарського суду Київської області з позовом до колективного підприємства „Білоцерківський домобудівельний комбінат”, м. Біла Церква Київська область, за участю третьої особи на стороні позивача відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква Київська область про визнання договору № 3-383 від 21 грудня 2007 року недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2008 року по справі №19/252-08 провадження по справі припинено на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2008 р. ухвала господарського суду першої інстанції скасована, справа передана на розгляд по суті заявлених позовних вимог.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що оспорюваний договір суперечить Закону України „Про закупівлію товарів, робіт і послуг за державні кошти” оскільки був укладений в порушення ч. 2 ст. 14 вказаного Закону.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2008р. у справі №19/252-08 Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2008р. у справі №19/252-08 залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Матеріали господарської справи №19/252-08 передано до господарського суду Київської області.

Згідно з резолюцією голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. справу №19/252-08 передано до розгляду судді Наріжному С.Ю.

Ухвалою від 13.10.2008 р. справа прийнята суддею Наріжним С.Ю. до свого провадження та присвоєно їй номер № 19/252-08/13, а розгляд справи призначено на 26.01.2009 р.

В судовому засіданні 02.04.2009р. прокурором подано суду клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача 2 Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, оскільки комітет виступає стороною по договору, який прокурор просить суд визнати недійсним і не приймає участі у справі.

Ухвалою від 02.04.2009 р. суд залучив до участі у справі №19/252-08/13 в якості відповідача 2 –Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (09100, м. Біла Церква, Київська область, вул. Шолом –Алейхема, 1).

Білоцерківською міською радою подано до суду клопотання № 1-7-326 від 23.01.2009 року в якому позивач заявив, що він не підтримує позов прокурора та просить припинити провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з тим, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки на підставі рішення 29 сесії Білоцерківської міської ради 5 скликання №610 від 16.01.2008 р. відділ капітального будівництва позивача передав закуплені 40 квартир на баланс комунального підприємства міської ради «Житлово-експлуатаційної контори №6»

Клопотання в частині припинення провадження у справі в зв’язку з тим, що між сторонами відсутній предмет спору не підлягає задоволенню, оскільки предметом у справі є відповідність договору вимогам чинного законодавства на момент укладення, тому обставини виконання умов договору не впливають на відсутність предмету спору у справі.

Білоцерківською міською радою подано до суду клопотання № 1-7-426 від 02.02.2009 року в якому позивач заявив, що він відмовляється від позову прокурора та просить припинити провадження у справі на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання залишено судом без задоволення оскільки на виконання вимог суду прокурор м. Біла Церква у поясненні №1528 від 24.02.2009 р. зазначив, що підтримує позов і наполягає на його розгляді по суті і задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 6 ст. 29 ГПК України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

За клопотанням позивача від 02.04.2009 р. судовий розгляд справи здійснювався з фіксацією судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 14.05.2009 р. відповідач 1 надав суду клопотання про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України враховуючи, що позивач не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування в зв’язку з чим прокурор не вірно визначив позивача як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Клопотання залишено судом без задоволення оскільки відповідачем не наведено обґрунтованих підстав в клопотанні в обґрунтування зазначених обставин. До того ж дане питання досліджувалось у постанові Вищого господарського суду по даній справі від 09.12.2008 р. в якій зазначено, що висновок апеляційної інстанції про те, що позов подано прокурором правомірно слід визнати законним та обґрунтованим.

14.05.2009 р. представник відповідача 2 надав суду відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 26.01.2009 р. оголошувалась перерва до 05.02.2009 р. на 10.30, про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено наступне:

Судом встановлено, що рішенням двадцять другої сесії Білоцерківської міської ради V скликання № 223-10-У від 29.12.06 «Про затвердження бюджету розвитку міста»виділено 9,5 млн. грн. для придбання житла мешканцям міста, які перебувають на квартирному обліку.

Головним розпорядником цих коштів призначено відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради. Тобто відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради є і замовником.

Згідно Висновку міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №0006588-вс від 27.11.07 очікувана вартість придбання житла для малозабезпечених верств населення та працівників бюджетно-соціальної сфери, вказана замовником, становить 9500000 грн.

21.12.07 між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір № 3-383 (далі - договір).

Згідно п.п. 1.1 пункту 1 вказаного Договору відповідач 1 зобов'язується продати відповідачу 2 - 40 квартир у 120-квартирному житловому будинку по вул. Академіка Вула, 8, в м. Біла Церква згідно додатку № 1.

Відповідно п.п. 2.1 пункту 2 ціна оспорюваного Договору складає 12499085,30 грн.

Згідно п.п. 3.1 пункту 3 оспорюваного Договору відповідач 1 перераховує через відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради на підставі додаткової угоди згідно висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель за № 0006588-вс (протокол засідання Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель № 67 від 29.11.07) 9500000 грн.

Підпунктом 3.2 пункту 3 визначено, що залишок в сумі 2999085,30 грн. відповідач 2 погашає шляхом:

- зменшення грошових зобов'язань Забудовника по соціальним угодам щодо земельних ділянок, а саме:

№№ п/п

Адреса, вулиця

Площа (га)

1.

Фастівська

0,30

2.

ПНД Славіна

1,7

3.

Леваневського (Молодіжна)

1,1

4.

Коновальця

3,0

або:

зменшення суми пайових внесків в інженеру структуру міста по

договорам:

№№ п/п

Адреса, вулиця

Договір

Сума тис. грн..

1.

Павлюченко поз. 9, 6, 17

Договір № 3-220-25 від 26.05.06

1414,464

2.

Академіка Вула, 8

Договір № 3-221-26 від 25.06.06

634,704

3.

Павліченко поз. 4Б

Договір № 73-3-201 від 30.08.06

619,130

4. :

Некрасова, 46-А

Договір № 171-3-199 від 16.04.07

330,787

Згідно з ч. 7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно-правовими актами.

Прокурор зазначає, що договір укладений з порушенням вимог законодавства України, що діяло на момент його укладення.

Судом встановлено, що рішенням двадцять другої сесії Білоцерківської міської ради V скликання № 223-10-У від 29.12.06 «Про затвердження бюджету розвитку міста»виділено 9,5 млн. грн. для придбання житла мешканцям міста, які перебувають на квартирному обліку. Головним розпорядником цих коштів призначено відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 року N 1490-III (далі –Закон) замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації; розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також підприємства, установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів, підприємства;

Згідно п.п. 3.1 пункту 3 оспорюваного Договору чітко визначено, що відповідач 2 перераховує через відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради на підставі додаткової угоди згідно висновку Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель за № 0006588-вс (протокол засідання Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель № 67 від 29.11.07) 9500000 грн.

Таким чином на момент укладення сторонами спірного договору правовідносини сторін були врегульовані нормами Закону № 1490-III.

Згідно вказаного в договорі в п. 3.1 Висновку міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №0006588-вс від 27.11.07 очікувана вартість придбання житла для малозабезпечених верств населення та працівників бюджетно-соціальної сфери, вказана замовником, становить 9500000 грн.

Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” цей закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»закупівля у одного учасника - це процедура, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення з ним переговорів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 вказаного Закону застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, потребує отримання відповідного висновку Комісії згідно із статтею 33 цього Закону, крім випадку, коли процедура торгів з обмеженою участю застосовується після проведення попередньої кваліфікації учасників.

Пунктом 5 частини 2 статті 34 вказаного Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.

Відповідно до п. 4 ст. 2 Закону № 1490-III Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно абз. 5 п. 3 статті 34 Закону укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо: договір за результатами торгів з обмеженою участю або процедури закупівлі в одного учасника було укладено з порушенням вимог частини другої статті 14 цього Закону.

Проаналізувавши вищезазначене законодавство суд вважає, що укладений договір на суму 12499085,30 грн. без наявності висновку міжвідомчої комісії з питань державних закупівель є неправомірним оскільки суперечить ч. 2 ст. 14 Закону.

На суму 2999085,20 грн., що вказана в п. 3.2 договору такий висновок відсутній. Що стосується висновку міжвідомчої комісії з питань державних закупівель №0006588-вс від 27.11.07 на вартість придбання житла для малозабезпечених верств населення та працівників бюджетно-соціальної сфери в сумі 9500000 грн. то як пояснили представники сторін зазначене житло було закуплене в межах договору №3-384 від 21.12.2007р. на закупівлю житла для малозабезпечених верств населення та працівників бюджетно-соціальної сфери згідно якого предметом закупівлі було придбання ті самі квартири, що зазначені і в оспорюваному договорі №3-383 від 21 грудня 2007 р.

Також суд враховує, що п.п. 3.2 п. 3 Договору визначено, що залишок в сумі 2999085,20 грн. відповідач 1 погашає шляхом зменшення грошових зобов’язань відповідача 2 по соціальним угодам щодо земельних ділянок або зменшення суми пайових внесків в інженеру структуру міста по договорах.

Проте, відповідно до положень Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” формою розрахунків за договором закупівлі товарів, робіт і послуг, укладеним відповідно до вимог зазначеного закону, є саме державні кошти, а не будь-яка інша форма розрахунку, зокрема, зменшення грошових зобов’язань відповідача 1 по соціальним угодам щодо земельних ділянок чи зменшення суми пайових внесків в інженерну структуру міста по договорах вказаних в оспорюваному договорі.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.

Укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 оспорюваний договір суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому враховуючи вищенаведене, вимога позивача про визнання недійсним такого договору є правомірною і обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Що стосується клопотання позивача про припинення провадження у справі в зв’язку із розірванням договору шляхом укладення додаткової угоди, то суд звертає увагу позивача, що недійсність договору визначається відповідністю його вимогам законодавства, що діяло на час його укладення.

В силу ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст.361 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч.3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Приймаючи до уваги, що Білоцерківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду м. Біла Церква та здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України, недотримання яких призводить до порушення інтересів територіальної громади м. Біла Церква та держави в сфері бюджетних, земельних та соціальних правовідносин, оскільки виконання умов оспорюваного договору могло призвести до безпідставної витрати бюджетних коштів, незаконного зменшення грошових зобов'язань по соціальним угодам щодо земельних ділянок та зменшення сум пайових внесків в інженерну структуру міста, вказаних в оспорюваному договорі.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст.49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються пропорційно на відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір №3-383 на закупівлю житла для малозабезпечених верств населення та працівників бюджетно-соціальної сфери, укладений між Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради та Колективним підприємством «Білоцерківський домобудівний комбінат»від 21 грудня 2007 р. з моменту його укладення.

3. Стягнути з Колективного підприємства „Білоцерківський домобудівельний комбінат” (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Сквирське шосе, 194; код 13724521) в доход державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита.

4. Стягнути з Колективного підприємства „Білоцерківський домобудівельний комбінат” (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Сквирське шосе, 194; код 13724521) в доход державного бюджету (р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ ДКУ у Київській області, код 24074109) 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (Київська обл., м. Б. Церква, вул.. Ярослава Мудрого 15, код 26376300) в доход державного бюджету (р/р 31211259700001, банк ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, одержувач платежу ГУ ДКУ у Київській області, код 24074109) 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Ярослава Мудрого 15, код 26376300) в доход державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Наріжний С.Ю.