Постанова № 36776420, 22.01.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2014 р. справа №908/2374/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Братченко О.В.за участю представниківвід позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної організації «Комбінат «Зірка» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід28.08.2013 рокуу справі№ 908/2374/13 (суддя Кутіщева-Арнет Н.С.)за позовомКонцерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м. Запоріжжядо відповідачаДержавної організації «Комбінат «Зірка» м. Запоріжжяпростягнення основного боргу у розмірі 239884,71грн.

ВСТАНОВИВ:

12.07.2013 року до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Заводського району м.Запоріжжя з позовом до Державної організації «Комбінат «Зірка» м. Запоріжжя про стягнення основного боргу у розмірі 239884,71грн. (т.1 а.с.7-9).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.08.2013р. позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державної організації «Комбінат «Зірка» м. Запоріжжя на користь Концерну «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м. Запоріжжя основний борг у розмірі 239884,71грн. та судовий збір у розмірі 4797,69грн. (т.1 а.с.137-138).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем щодо оплати отриманих послуг за використання теплової енергії у період за січень - квітень 2013р. та обґрунтованість стягнення з посиланням на ст.193 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач, Державна організація «Комбінат «Зірка» м.Запоріжжя звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на те, що місцевим господарським судом неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми процесуального та матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позов №447 від 22.07.2013р. та не спростував їх, що, на думку апелянта, призвело до невідповідності висновку суду обставинам справи.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що зняття показників лічильників в котельній та житловому будинку у березні-квітні 2013р. відбувалось без представника відповідача.

Апелянт зауважує, що позивачем не було надано детальну інформацію щодо показів засобу комерційного обліку як в котельній комбінату так і в житловому будинку. Не було вказано, за який період був нарахований об»єм спожитої теплової енергії, який майже в два рази перевищує об»єм спожитої теплової енергії протягом опалюваного сезону в зимові місяці.

В апеляційній скарзі скаржник просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013р. та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.1 а.с.151-154).

29.10.2013р. від відповідача на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли уточнення до апеляційної скарги №670 від 25.10.2013р., які колегією суддів розглянуті та залучені до матеріалів справи (т.1 а.с.158-159).

29.10.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу №7278/27 від 21.10.2013р., який колегією суддів розглянутий та залучений до матеріалів справи(т.1 а.с.171-175).

11.11.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу №1420/04 від 05.11.2013р., які колегією суддів розглянуті та залучені до матеріалів справи (т.1 а.с.184-186).

Крім того, позивачем 12.11.2013р. надані додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу разом із додатковими документами, які колегією суддів розглянуті та залучені до матеріалів справи (т.1 а.с.207-216).

10.12.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу б/н від 03.12.2013р., які колегією суддів розглянуті та залучені до матеріалів справи (т.1 а.с.228-231).

13.01.2014р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення та уточнення до відзиву на апеляційну скаргу б/н від 09.01.2014р., які колегією суддів розглянуті та залучені до матеріалів справи (т.2 а.с. 1-10).

Судове засідання неодноразово відкладалося з метою дослідження та з»ясування фактичних обставин справи та надання додаткових пояснень.

Сторони у судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов»язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі сторін за наявними у справі документами.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Запорізької міської ради «Про створення Комунальних підприємств теплових мереж» від 11.01.2002р. №17 створено Концерн «Міські теплові мережі».

Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою (ідентифікаційний код 32121458), що підтверджено довідкою із ЄДРПОУ та Статутом (т.1,а.с.46-55, 56).

Згідно п.2.1 Статуту Концерну «Міські теплові мережі» основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Відповідач, Державна організація «Комбінат «Зірка» є юридичною особою (ідентифікаційний код 14373271), що підтверджено довідкою із ЄДРПОУ та Статутом (т.1, а.с.44, 58-68).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Запорізької області від 29.05.2013р. по справі №908/937/13 позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м. Запоріжжя до Державної організації «Комбінат «Зірка» м.Запоріжжя про зобов»язання укласти договір №702430 «Про закупівлю теплової енергії за державні кошти» від 15.02.2013р. в редакції, запропонованій позивачем, задоволені частково, у зв»язку з затвердженням п.4.1 договору у редакції відповідача. Укладено договір №702430 «Про закупівлю теплової енергії за державні кошти» від 15.02.2013р. між Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м. Запоріжжя та Державною організацією «Комбінат «Зірка» м.Запоріжжя у наступній редакції.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1073грн. (т.1 а.с.25-35)

15.02.2013р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Заводського району (за договором - теплопостачальна організація, далі - позивач) та Державною організацією "Комбінат "Зірка" (за договором - споживач, далі - відповідач) був укладений договір № 702430 про закупівлю теплової енергії за державні кошти (т.1 а.с.10-18).

Згідно з п. 1.1 договору цей договір укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" на закупівлю теплової енергії (за Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010) код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари, гарячої води (далі - теплова енергія).

Позивач зобов`язався у період з січня 2013 року відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач -прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п. 1.2 договору).

Обсяги закупівлі теплової енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків згідно п.4.13 (п.1.3 договору).

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов»язуються керуватися Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про здійснення державних закупівель», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМ України від 03.10.2007 №1198, Правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затвердженими наказом Міністерств ПтаЕ та ЖКГ України від 10.12.2008 №620/378, Правилами будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», затвердженими наказом Міністерства ПтаСП від 08.09.1998 №177, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затвердженими наказом Міністерства ПтаЕ від 14.02.2007 №71 та іншими нормативно-правовими актами України (п.1.4 договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 702430 теплова енергія відпускається в поточному році на об'єкти споживача, які розташовані за адресою: вул. Республіканська, 127 (т.1, а.с.15).

Сума договору, згідно з п.3.1, становить 281645,00грн., у тому числі ПДВ 46940,83грн. згідно з Додатком № 1 до договору.

Розрахунки з теплопостачальною організацією за відпущену теплову енергію проводяться споживачем відповідно до тарифів згідно з додатком № 4 до договору (п. 3.2).

Вартість теплової енергії встановлена відповідно до тарифів (цін), затверджених уповноваженим державним органом згідно з вимогами діючого законодавства щодо державного регулювання тарифів на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку. У разі зміни тарифів (цін) сторонами в обов'язковому порядку здійснюються розрахунки за теплову енергію за новими тарифами (цінами) з дати їх введення в дію (п. 3.3).

Загальна вартість договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.3.4)

Четвертим розділом договору сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію.

Так, відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, як різниця між показниками вузлу обліку теплової енергії, який встановлений на трубопроводі подачі теплової енергії з котельної Теплопостачальної організації та показниками вузлу обліку теплової енергії, який встановлений на вводі тепломережі до житлового будинку № 185 по вул. Республіканській м. Запоріжжя. У випадках відсутності вузлів обліку теплової енергії розрахунки здійснюються відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Показники вузлів обліку знімаються комісійно 28 числа поточного місяця за участю представників Споживача та Теплопостачальної організації, про що остання за допомогою факсимільного зв'язку повідомляє Споживача. У разі якщо Споживач не з'явився для зняття показників вузлів обліку теплової енергії, Теплопостачальна організація здійснює зняття показників самостійно та робить помітку про неявку Споживача у Акті зняття показань приладу обліку теплової енергії.

Згідно з ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення (п. 4.2).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.3)

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 4.4).

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 4.5).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії (п. 4.8).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі 5 днів з дати отримання (п. 4.8.1).

У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 4.8.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 4.8.2).

Споживач сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії, використаної понад обсяги, які передбачені на відповідний (розрахунковий) період, згідно з умовами договору (п. 4.12).

Відповідно до п. 6.1.2.6 відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.2.2.2 позивач зобов»язаний повідомляти відповідача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів.

Розділом 10 договору сторони визначили строк дії договору.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на 2013 рік. Сторони домовилися, що згідно ст. 631 ЦК України умови даного договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання - з 01.01.2013р. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством України (п.10.2).

Договір підписаний обома сторонами, скріплений печатками обох підприємств (т.1 а.с.10-14).

Згідно з Додатком № 1 до договору №702430 від 15.02.2013р. приєднане (максимальне) теплове навантаження складає 0,207940 Гкал/годину; в період дії договору теплопостачальна організація зобов'язується відпустити споживачу теплову енергію в кількості 326,0 Гкал; орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить - 281645,00 грн. з ПДВ.

У Додатку № 4 до договору № 702430 від 15.02.2013р. зазначено тариф на теплову енергію - 863,94 Гкал. У разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, споживач сплачує за теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно з діючого законодавства, з дати їх введення. Про зміну тарифів теплопостачальна організація повідомляє споживача у письмовій формі або через засоби масової інформації.

З матеріалів справи вбачається, Актом приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 25.02.2013р., який був складений за участю представників сторін, був встановлений теплолічильник «Supercom-01-1-SKS-3», який розміщений в котельній, розташованій по вул. Республіканська 127. З вказаного Акту вбачається, що теплолічильник враховує відпуск теплової енергії на опалення приміщень Державної організації «Комбінат «Зірка» і житлового будинку КП «Основаніє» по вул.Республіканській, 185. Контроль за експлуатацією та працездатністю теплолічильника здійснює Філія Концерну «Міські теплові мережі» Заводського району разом з Державною організацією «Комбінат «Зірка» (т.1, а.с. 94).

Як зазначає позивач, Концерном «Міські теплові мережі» на адресу відповідача було відпущено теплової енергії за період з січня 2013 року по квітень 2013 року на загальну суму 239884,71грн., із яких: сума 61816,76грн. разом з ПДВ - за січень 2013р., 44947,36грн. разом з ПДВ - за лютий 2013р., 120417,22грн. разом з ПДВ - за березень 2013р., 12703,37грн. разом з ПДВ - за квітень 2013р., що підтверджується Актами приймання - передачі теплової енергії за спірний період (т.1 а.с. 192, 194, 197, 199).

Вказані Акти за спірний період відповідачем не підписані, оскільки останній відмовився від підпису, але згідно з п. 4.8.2 договору акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Крім того, у матеріалах справи наявний акт приймання-передачі теплової енергії від 05.06.2013р. за січень -квітень 2013р. (т.1 а.с.37).

Акт від 05.06.2013р. та відповідний рахунок від 05.06.2013р. були отримані відповідачем 14.06.2013р. за №268, що підтверджується штампом відповідача (т.1, а.с. 38).

З акту приймання - передачі теплової енергії від 05.06.2013р. вбачається, що теплову енергію було відпущено згідно договору №702430 від 15.02.2013р.

27.05.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №742/04, в якій вимагав сплати вартості безпідставно набутої теплової енергії за період січень-квітень 2013р. у розмірі 239884,71грн. (т.1,а.с.39), що підтверджено реєстром на відправлення рекомендованого листа з повідомленням (т.1, а.с.40).

24.05.2013р. відповідач звернувся до позивача з листом №322, в якому просив повідомити про причини зняття показів в односторонньому порядку та надати детальну інформацію щодо показів засобу комерційного обліку як в котельній комбінату так і в житловому будинку (т.1, а.с.97).

04.06.2013р. позивач надав відповідачу відповідь листом №791/04, в якій зазначив, що договірні відносини між Концерном та ДО «Комбінат «Зірка» існують з 29.05.2013р., після врегулювання розбіжностей щодо умов договору у господарському суді Запорізької області, а отже, тільки після укладення договору у сторін виникло зобов»язання згідно п.4.1 договору комісійно знімати показники приладів обліку теплової енергії (т.1, а.с.98).

21.06.2013р. відповідач надав позивачу відповідь листом №393, в якій повідомив, що відповідно до п.10.1 договору, сторони погодились, що умови договору застосовуються до відносин між Споживачем і Теплопостачальною організацією, які виникли до його укладення - з 01 січня 2013 року, тобто умови договору з приводу комісійного зняття показників приладів обліку теплової енергії, так само як і зобов»язання щодо письмового повідомлення Споживача повинні виконуватись ще 01.01.2013року (т.1, а.с.99).

На лист відповідача №393 від 21.06.2013р. позивач 09.07.2013р. листом №970/04 надав відповідь, в якій зазначив, що рішенням господарського суду Запорізької області, яке набрало законної сили 17.06.2013р., зобов»язано укласти договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти, а отже тільки після укладання договору у стороні виникло зобов»язання згідно п.4.1 договору комісійно знімати показники приладів обліку теплової енергії (т.1. а.с.100).

Відповідач оплату за теплову енергію за період з січня 2013р. по квітень 2013р. у розмірі 239884,71грн. не здійснив.

Позивач наполягає на тому, що у зв»язку з невиконанням своїх обов»язків по сплаті спожитої теплової енергії за відповідачем утворилась заборгованість за період з січня 2013 року по квітень 2013 року у розмірі 239884,71грн.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з вимогою до відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за період з січня 2013р. по квітень 2013р. у розмірі 239884,71грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення позивачем суми боргу за використану теплову енергію.

Спірні правовідносини регулюються Господарським процесуальним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005р. № 2633-1У (далі - Закон № 2633), Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VI (далі - Закон № 2289), Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов»язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договору.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 15.02.2013 року між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Заводського району м.Запоріжжя та Державною організацією "Комбінат "Зірка" м.Запоріжжя був укладений договір № 702430 про закупівлю теплової енергії за державні кошти у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» на закупівлю теплової енергії.

Статтею 1 Закону України № 2633 визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 19 Закону України № 2633 споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п.2 ст.275 Господарського кодексу України, ст.1, п.4 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VI зі змінами (далі - Закон 2289) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Відповідно до ст.1 Закону України №2289, договір про закупівлю - це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти.

Відповідно до ст.40 вказаного Закону, договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пунктом 5 ст.40 Закону України №2289 зазначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті; 6) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 7) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 8) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.5 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно з додатком №1 до договору № 702382 від 11.04.2012р. приєднане (максимальне) теплове навантаження складає 0,207940 Гкал/годину; в період дії договору теплопостачальна організація зобов'язується відпустити споживачу теплову енергію в кількості 239,734026 Гкал; орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить - 207116,00 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, відповідно до акту приймання - передачі теплової енергії від 05.06.2013р. відповідачу за період з січня 2013р. по квітень 2013р. було відпущено теплової енергії 277,663633 Гкал на загальну суму 239884,71грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача, в січні та в лютому 2013р. у приміщеннях по вул.Республіканській, 127, зайнятих ДО «Комбінат «Зірка» прилади комерційного обліку були відсутні, тобто здійснювались розрахунковим способом.

Відповідно до актів приймання - передачі теплової енергії від 18.02.2013р. за січень 2013р. та за лютий 2013р. від 07.03.2013р. відповідачу було відпущено теплової енергії 123,578176 Гкал на загальну суму 106764,12грн., з якою відповідач погодився.

Актом приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 25.02.2013р. був встановлений теплолічильник «Supercom-01-1-SKS-3», який розміщений в котельній, розташованій по вул. Республіканська 127.

Позивач зазначає, на підставі вказаних актів зняття показників з лічильника теплової енергії «Supercom-01-1-SKS-3» за березень та квітень 2013р. відповідачу були виставлені рахунки та акти приймання - передачі за вказаний період на суму 133120,59грн. (березень 2013р. - 120417,22грн.; квітень 2013р. - 12703,37грн.).

Відповідно до акту приймання - передачі теплової енергії від 08.04.2013р. за березень 2013 року, теплове навантаження у березні 2013р. склало 139,38Гкал.

Проте, відповідач не погоджується з даним розрахунком позивача, оскільки за даними Запорізького обласного центру з гідрометеорології середньомісячна температура у березні 2013р. по м. Запоріжжю становила +2,4 град. С. Для того, щоб використати такий об»єм теплової енергії, середня місячна температура у березні 2013 року мала б становити -23 град.С.

Крім того, відповідач зазначив, що у двох зимових місяцях було спожито теплову енергію на загальну суму 106764,12грн., а у весняному місяці на 120417,22грн., при цьому, що площі опалювальних приміщень на протязі трьох місяців не змінювались.

Згідно наданого відповідачем розрахунку теплової енергії, спожитої ДО «Комбінат «Зірка» на опалення адміністративно-допоміжних та побутових приміщень у березні 2013 року вартість теплової енергії в березні 2013р. складає 45788,82грн.

Ухвалою суду від 12.11.2013 року позивача було зобов»язано надати письмові пояснення відносно наданого відповідачем розрахунку теплової енергії, спожитої ДО «Комбінат «Зірка» у березні та квітні 2013 року (т.1 а.с. 223-224).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З наданої позивачем методики нарахувань за теплову енергію за березень 2013р., квітень 2013р. та додаткових пояснень від 03.12.2013р. вбачається, що плата за спожиту теплову енергію ДО «Комбінат «Зірка» за березень 2013р. становить 120417,22грн. та за квітень 2013р. - 12703,37грн.

Колегія суддів вважає, що вартість теплової енергії, спожитої відповідачем, ДО «Комбінат «Зірка» у березні 2013р. та квітні 2013р. складає 133120,59грн. та саме у цьому розмірі повинна бути стягнута з останнього.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належного виконання згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов»язань, передбачених договором №702430 про закупівлю теплової енергії за державні кошти від 15.02.2013р., судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з Державної організації «Комбінат «Зірка» суму заборгованості у розмірі 239884,71грн. за період з січня 2013р. по квітень 2013р.

З урахуванням вищевикладеного, твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування господарським судом Запорізької області норм процесуального та матеріального права при прийнятті рішення не знайшло свого підтвердження, в зв»язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Запорізької області.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної організації «Комбінат «Зірка» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013р. у справі №908/2374/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 28.08.2013 року у справі № 908/2374/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді

І.В.Зубченко

О.А.Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2-позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Запоріз. обл.